Справа № 266/6794/19
Провадження № 2/266/292/20
10 січня 2020 року м. Маріуполь
Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Д'яченко Д.О.,
за участі секретаря судового засідання Сологуб Т.В.,
розглянувши в порядку загального провадження у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на нерухоме майно в цілому,
Позивачка звернулась до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона є власником 15/50 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . Окрім неї співвласником зазначено домоволодіння є ОСОБА_2 , якій належить 21/50 частки та ОСОБА_4 , якій належить 14/50 частки та спадкоємцем якої є її син ОСОБА_3 . Крім того зазначила, що будинок належний їй є відокремленим об'єктом нерухомого майна, до того ж у кожного власника є свій будинок, свій двір, свій вхід до будинку і своя прибудинкова територія. Крім того з висновку експертного дослідження № 77 будівельно-технічної експертизи слід, що враховуючи конструктивну особливість будівель, можливий виділ в натурі 15/50 ідеальної частки домоволодіння. Крім того вирішити питання про розподіл спільного майна не вдалося у позасудовому порядку із відповідачем ОСОБА_2 , що в подальшому унеможливило здійснити позивачем державну реєстрацію прав та їх обтяжень. З метою захисту своїх порушених прав позивач звернулась до суду із позовом, в якому просила виділити їй в натурі цілу частку майна, що знаходиться у спільній частковій власності, яке складає 15/50 частки будинку АДРЕСА_1 ; припинити право спільної часткової власності на об'єкт нерухомості: житлову будівлю, що розташована в АДРЕСА_2 ідеальної частини, яке належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 3-706 від 14.06.2007 року; визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житлову будівлю, яке складає 15/50 частки будинку і складається з: будівлі літ. Б-1 - житловий будинок, будівля літ. б-1 - тамбур, будівля літ. З-1 сарай, будівля літ. Ж-1 - літня кухня, будівля літ. Ж/п - погріб, будівля літ. Е-1 - сарай, будівля літ. О-1 - вбиральня, будівля літ. № 1 - ворота, як на окремий виділений в натурі об'єкт нерухомого майна в цілому.
Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя від 04.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання надала суду заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати без її участі, позовні вимоги підтримала.
Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, проти винесення заочного рішення по справі не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій не заперечував проти позову ОСОБА_1 , розгляд справи просив проводити без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою, в якій просила розглянути справу без її участі, не заперечувала проти позову ОСОБА_1 .
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені статтею 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Норми статей 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Власником 15/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , яке розташоване на землі місцевої ради, є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14.06.2007 року, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 30177736 від 02.06.2011 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 15198387 від 11.07.2007 року. (а.с.6,7,8)
Згідно з технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1 від 27.09.2019 року, ОСОБА_1 належить житловий будинок літ. Б-1 площею 53,20 кв.м., тамбур літ. б-1 площею 5,50 кв.м., сарай літ. З-1 площею 7,30 кв.м., літня кухня літ. Ж-1 площею 7,50 кв.м., погріб Ж-п площею 7,30 кв.м., вбиральня О-1, ворота № 1. (а.с.24-26)
Відповідно до висновку експертного дослідження № 77 від 18.10.2019 року будівельно-технічної експертизи, проведеної судовим експертом Спиридоновим В.А., виділ в натурі 15/50 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 , а саме: житловий будинок літ. Б-1, який включає в себе приміщення 1-1 (тамбур), площею 4,5 кв.м., приміщення 1-2 (кухня), площею 10,6 кв.м., приміщення 1-3 (житлова), площею 8,6 кв.м., приміщення 1-4 (житлова), площею 14,3 кв.м., приміщення 1-5 (житлова), площею 6,2 кв.м., загальною площею 44,2 кв.м., в тому числі житловою площею 29,1 кв.м., допоміжної 15,1 кв.м.; будівлю літ. б-1 - тамбур, будівлю літ. З-1 сарай, будівлю літ. Ж-1 - літня кухня, будівлю літ. Ж/п - погріб, будівлю літ. Е-1 - сарай, будівлю літ. О-1 - вбиральня, будівлю літ. № 1 - ворота, можливий. (а.с.13-23)
Статтею 355 ЦК України передбачено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно з нормами ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до вимог ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Таким чином, з моменту набуття позивачем та відповідачами права спільної часткової власності на житловий будинок, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками.
Тому, актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності.
Частиною 1ст. 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у постанові № 7 від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру).
Таким чином, як випливає з приписів вищенаведених статей 358 та 364 ЦК України, виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності не є правом, що самостійно реалізується особою, яка бажає виділу, а має здійснюватися на підставі укладеного між усіма співвласниками договору.
У справі № 6-12цс13, а саме в постанові від 03 квітня 2013 року, Верховний Суд України дійшов наступних висновків щодо виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності. Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст.183,358,364,379,380,382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Згідно з ч. 3 ст.364ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
За таких обставин суд, вважає, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.4,5,76,77,79,80,83,95,223,259,263-265,268,273,280-282 ЦПК України, ст.ст.355-358, 364 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на нерухоме майно в цілому - задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в натурі цілу частку із майна, що знаходиться у спільній частковій власності, яке складає 15/50 частки будинку АДРЕСА_1 .
Припинити право спільної часткової власності на об'єкт нерухомості - житлову будівлю, що розташована в АДРЕСА_2 ідеальної частини, яке належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 3-706 від 14.06.2007 року.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право приватної власності на житлову будівлю, яке складає 15/50 частки будинку і складається з: будівлі літ. Б-1 - житловий будинок, який включає в себе: приміщення 1-1 (тамбур), площею 4,5 кв.м., приміщення 1-2 (кухня), площею 10,6 кв.м., приміщення 1-3 (житлова), площею 8,6 кв.м., приміщення 1-4 (житлова), площею 14,3 кв.м., приміщення 1-5 (житлова), площею 6,2 кв.м., загальною площею 44,2 кв.м., в тому числі житловою площею 29,1 кв.м., допоміжної 15,1 кв.м.; будівлю літ. б-1 - тамбур, будівлю літ. З-1 сарай, будівлю літ. Ж-1 - літня кухня, будівлю літ. Ж/п - погріб, будівлю літ. Е-1 - сарай, будівлю літ. О-1 - вбиральня, будівлю літ. № 1 - ворота, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , як на окремий виділений в натурі об'єкт нерухомого майна в цілому.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Повний текст рішення виготовлено 20.01.2020 року.
Суддя Д'яченко Д. О.