Справа № 266/7161/19
Провадженя№ 2-о/266/17/20
14.01.2020 року м. Маріуполь
Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:
головуючого-судді - Курбанової Н.М.,
при секретарі - Макогон С.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі в спрощеному провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
заінтересована особа: Маріупольська міська рада,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначила, що вона є єдиною спадкоємицею після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Москва, РФ. Після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається, серед іншого, з земельної ділянки (кадастровий номер 1412337200:01:007:0751), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на земельну ділянку батько набув на підставі Державного акту на право власності на землю від 26.04.1999р., разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 в рівних частинах. В Державному акті якому в прізвищі її покійного батька була допущена описка і записано як « ОСОБА_3 », а прізвище бабусі (матері її покійного батька) як « ОСОБА_3 ». Проте, згідно з паспортом серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про народження, прізвище її покійного батька було вірно записане як « ОСОБА_3 ». Після смерті бабусі, її батько - ОСОБА_2 , успадкував 1/2 вищезазначеної земельної ділянки, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадкування за законом від 17.06.2014р. Про цей факт 17.06.2014р. на Державному Акті на право власності на землю державним нотаріусом Другої маріупольської державної нотаріальної контори Колеснік Л.В., був проставлений відповідний штамп, у якому прізвище її батька було записане як « ОСОБА_3 ». Після смерті батька вона звернулася до приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Стадник О.О. з заявою про прийняття спадщини, яка складалася, серед іншого і з земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . Проте, при прийнятті спадщини, земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , приватний нотаріус повідомила їй про неможливість оформлення спадщини на всю земельну ділянку у цілому через те, що в Державному земельному кадастрі за її батьком значиться лише 1/2 частина земельної ділянки, яка успадкована ним від її бабусі на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.06.2014р. та було рекомендовано звернутися до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Маріупольської міської ради. 07.11.2019р. вона звернулася до Державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію прав на земельну ділянку, проте у вчиненні реєстраційної дії було відмовлено та надано рішення № 49658416 від 13.11.2019р., оскільки для проведення державної реєстрації подано Державний акт на право власності на землю серії ДН від 26.04.1999р. видавник - Маріупольська міська рада, в якому як співвласник вказана інша особа, а саме: ОСОБА_2 , таким чином подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно. У зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду і просить встановити факт того, що Державний акт на право власності на землю серії ДН від 26.04.1999р., виданий Маріупольською міською радою дійсно належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 до суду надали заяви, якими заявлені вимоги підтримали, просили заяву задовольнити, справу розглянути за їх відсутністю.
Представник заінтересованої особи Маріупольської міської ради до суду надав заяву, якою просив проводити розгляд справи у відсутності представника Маріупольської міської ради, відповідно до чинного законодавства.
Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя від 12.12.2019р. по справі відкрито спрощене позовне провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги заявниці про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі, так як підтверджуються наступними доказами.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Згідно зі свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , виданим 19.01.1956р., Сталінабадським міськ РАЦС, ОСОБА_2 (мовою оригіналу) народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у Сталінабаді Таджикської РСР, мати якого записана ОСОБА_3 (а.с. 12).
Відповідно до паспорту громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданого Приморським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 17.01.2002р. ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Душанбе, Таджикистану та згідно з краткою від 14.06.2007р. отримав ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (а.с. 10-11).
Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю, серії ДН, виданим 26.04.1999р. Маріупольської міською радою народних депутатів, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належала на праві приватної власності земельна ділянка, площею 0,0467 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17).
Згідно зі Свідоцтвом про право на спадщину за законом, серії ВТО № 383575 від 17.06.2014р., посвідченого державним нотаріусом Другої маріупольської державної нотаріальної контори, зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з витягом від 17.06.2014р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , 1931р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді Ѕ частки земельної ділянки, площею 0,0467 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1412337200:01:007:0751), і яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДН, виданого 26.04.1999р. Маріупольської міською радою народних депутатів (а.с. 18-20).
Відповідно до рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень Державного реєстратора № 49658416 від 13.11.2019р., представнику за довіреністю ОСОБА_6 , відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1412337200:01:007:0751, за ОСОБА_2 , оскільки для проведення державної реєстрації подано Державний акт на право власності на землю, серії ДН від 26.04.1999р. видавник - Маріупольська міська рада, в якому як співвласник вказана інша особа, а саме: ОСОБА_2 , тому подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно (а.с. 21).
Відповідно до свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_4 , виданого 11.10.2016 року відділом ЗАГС Москви №82, ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Москві, Росія, актовий запис № 327 (а.с. 13-14).
Відповідно до довідки, виданої приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Стадник О.О. № 461/02-14 від 05.11.2019р., згідно документів спадкової справи № 96/2016 до складу спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , 1955р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 входить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 15).
Встановлення даних фактів для заявниці має юридичне значення, оскільки дозволяє їй реалізувати її законні права в частині отримання спадщини.
За таких обставин заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, так як судом достовірно встановлено, що Державний акт видавався на ім'я ОСОБА_2 та при видачі зазначеного правовстановлюючого документу за життя спадкоємця у написанні його прізвища була допущена помилка.
На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 315-139, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу- задовольнити.
Встановити факт того, що Державний акт на право власності на землю, серії ДН від 26.04.1999р., виданий Маріупольською міською радою народних депутатів, дійсно належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Москві, Російської Федерації, актовий запис № 327, свідоцтво серії НОМЕР_4 видане відділом ЗАГС Москви №82.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Дата складання повного судового рішення - 18.01.2020 року.
Суддя: Курбанова Н. М.
Відомості щодо учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце мешкання: АДРЕСА_1
Маріупольська міська рада, місце знаходження: м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70 70