Справа № 236/4452/19
17 січня 2020 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Саржевської І.В.,
за участю: секретаря - Олійник С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лиман, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади Лиманської міської ради Донецької області, про визнання права власності на спадкове майно,
01.11.2019 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади Лиманської міської ради Донецької області, про визнання права власності на спадкове майно(а.с.3-5).
Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилась, просить розглянути цивільну справу без її участі та задовольнити позовні вимоги, про що надала до суду відповідну заяву (а.с.26).
Відповідач - представник Об'єднаної територіальної громади Лиманської міської ради Донецької області, належним чином повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи, в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутності, рішення прийняти на розсуд суду(а.с.42-43).
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши зібрані у справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши письмові докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм цивільні правовідносини.
Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Лиман Донецької області помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.08.2016, актовий запис № 714(а.с.10,12).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ( ст. 1220 ч.ч.1,2 ЦК України).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 4,5627 га, розташованої на землях Лиманського району(колишня Яцьківської сільської ради) Донецької області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарьського виробництва, яка належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДН № 128208, виданого 11.11.2004 року Краснолимаснькою міською радою(а.с.13).
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
На теперішній час позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , оскільки брат позивачки ОСОБА_3 не вступив у спадщину, оскільки пропустив строк визначений ст.1270 ЦК України, про що свідчить ухвала Краснолиманського міського суду Донецької області від 10.05.2019 про закриття провадження по справі про надання додаткового строку на прийняття спадщини(а.с.17), та звернулася з заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Лиманської державної нотаріальної контори, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 02.03.2018 року, оскільки у відповідності до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України проживала, вела догляд, поховання за своїм батьком, що підтверджується актом від 16.11.2018, складеного головою мікрорайону «Центральний», довідкою Лиманської міської ради від 15.11.2018 року про склад сім'ї, витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 22.08.2016(а.с.11,15-16) .
На теперішній час державним нотаріусом мені відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , оскільки відсутній документ, який підтверджує право власності на спадкове майно.
Відповідно до п. 4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та/або не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).
Так відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців). У відповідності зі ст. 1218 до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Частина 1 статті 1297 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та/або не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).
Згідно із ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.
Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції). Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Будченко проти України», «найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним».
Нормами статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Тобто на сьогоднішній день позивач позбавлена можливості в позасудовому порядку - шляхом отримання нотаріального свідоцтва про право на спадщину за законом - оформити свої права на вказане майно.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Вказані роз'яснення мають на увазі, що спадкоємець повинен звернутися до суду у порядку позовного провадження з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування.
Відповідно до п. 3.3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, суд приходить до переконання про порушення прав позивача, які підлягають до захисту шляхом задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. 15, 16, 25, 328, 392, 1216, 1218,1261,1268,1269 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади Лиманської міської ради Донецької області, про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та складається з:
земельної ділянки, площею 4,5627 га, кадастровий номер 1423087600:04:000:0293, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лиманської міської ради (колишня Яцьківська сільська рада,Красноллиманського району), Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складений 17.01.20.
Суддя-