Номер справи 237/6238/19
Номер провадження 3/237/56/20
Іменем України
14.01.20 року м. Курахове
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Кучко Яна Юріївна, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На адресу Мар'їнського районного суду надійшла адміністративна справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-3 України.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 перетинаючи КПВВ «Мар'їнка» здійснював переміщення товарно-матеріальних цінностей (електронна техніка) на загальну суму 50635 грн., вага яких не встановлена.
ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП з огляду на наступне.
Так, згідно ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 204-3 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції.
Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції» № 99 від 01.03.2017 року п.9 передбачено, що фізичні особи здійснюють переміщення товарів у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі автомобільним транспортом за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), що затверджуються МТОТ.
Згідно Наказу МТОТ № 39 «Про затвердження Переліку та обсягів товарів, дозволених для переміщення до/з гуманітарно-логістичних центрів та через лінію зіткнення» від 24.03.2017 року був затверджений перелік та обсяги товарів, дозволених до переміщення до/з гуманітарно-логістичних центрів та через лінію зіткнення, зокрема, п. 4 встановлено наступні обмеження:
-через лінію зіткнення з неконтрольованої території на контрольовану територію та у зворотному напрямку - товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 75 кг на одну особу;
-з контрольованої території до гуманітарно-логістичних центрів - товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 75 кг на одну особу;
-з гуманітарно-логістичних центрів на неконтрольовану територію - товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 20000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 150 кг на одну особу.
З аналізу зазначених норм вбачається, що дозволеним є переміщення через лінію зіткнення товарів, що відповідають одночасно двом критеріям: вартістю до 10000 грн. та вагою менше 75 кг. З цього вбачається, що перевищенням граничних норм перевезення товарів через лінію зіткнення є одночасне порушення обох критеріїв вартості та ваги, оскільки не є забороненим, в розумінні зазначених норм права, перевезення товарів через лінію зіткнення, що перевищує межу лише одного критерію або вартості, або ваги.
Водночас, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, зазначивши у вказаному протоколі про перевищення вартості переміщуваного товару, жодної уваги не приділила вартості переміщуваного товару у зв'язку з чим факт перевищення ваги переміщуваного товару встановлено не було.
Стосовно вартості переміщуваного товару, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, суд зауважує, що положеннями вищезазначених підзаконних нормативно-правових актів чітко визначено, що для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-3 КУпАП необхідно встановити факт перевищення саме сумарної фактурної вартості переміщуваного товару.
Поняття «фактурна вартість» визначено у п.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, згідно якому фактурна вартість - це ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.
Особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення будь-яких доказів на підтвердження перевищення суми сукупної фактурної вартості переміщуваного товару до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено.
Водночас, порядок дій працівників ДФС у випадку відсутності у особи, яка перевищує товар через лінію зіткнення, Постановою КМУ «Про затвердження Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції» та Наказом МТОТ № 39 «Про затвердження Переліку та обсягів товарів, дозволених для переміщення до/з гуманітарно-логістичних центрів та через лінію зіткнення» не врегульовано у зв'язку з чим суд вважає за необхідне застосувати принцип аналогію закону та застосувати норму права, яка регулює найбільш наближені за своїм характером правовідносини , а саме п. 4 Методичних рекомендацій щодо проведення попередньої оцінки, оцінки товарів, транспортних засобів, що розміщуються на складі митниці ДФС, якою визначено, що за відсутності документів, які підтверджують вартість товарів, транспортних засобів, або за наявності сумнівів щодо їх достовірності, посадовою особою митниці ДФС, яка контролює передачу чи передає ці товари, транспортні засоби на склад митниці ДФС, до проведення попередньої оцінки товарів залучається експерт.
У цьому разі посадова особа митниці ДФС, яка контролює передачу чи передає товари, транспортні засоби на склад митниці ДФС, у відповідних графах первинного прибуткового документа вчиняє запис "попередня оцінка буде проведена додатково" та одночасно готує запит щодо проведення попередньої оцінки.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що долучені до матеріалів справи особою, яка уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, відомості про вартість товару, встановлені за допомогою мережі Інтернет, за відсутності експертного висновку про вартість переміщуваного товару або рахунку-фактури, рахунку-проформи, не можуть бути визнані допустимими доказами та покладені в основу визнання особи винною у інкримінованому їй адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 204-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
При цьому суд враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,суд
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-3 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Вилучені згідно протоколу вилучення, що є додатком до протоколу № 0931 від 08.11.2019 року, товарно-матеріальні цінності (електронна техніка), що зберігаються за адресою: Донецька область, м. Курахове, - повернути за належністю Перерва ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , як законному володільцю.
Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання скарги до Донецького апеляційного суду області через Мар'їнський районний суд Донецької області.
Суддя Яна Юріївна Кучко