Справа № 234/18593/19
Провадження № 3/234/21/20
17 січня 2020 року м. Краматорськ
Суддя Краматорського міського суду Донецької області Чернобай А.О., розглянувши матеіали, які надійшли з Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, мешкає у АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
13.10.2019 року о 13-45 год. на автодороги Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь 8 км, керував транспортним засобом ЗАЗ, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці ока не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці, але за відсутності технічних засобів було запропоновано проїхати до КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Краматорська», від якого відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник Гур'єв В.М. зазначив, що співробітники СРПП Костянтинівського ВП Бахмутського ВП безпідставно зупинили ОСОБА_1 у м. Краматорську. Без будь-яких ознак наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 запропонували проїхати до медичного закладу. Також протокол про адміністративне правопорушення складений не уповноваженою особою, та є недопустимим доказом, оскільки поліцейський, який склав протокол є співробітником СРПП Костянтинівського ВП Бахмутського ВП, та він не міг складати протокол відносно ОСОБА_1 на території м. Краматорська, будь-яких повноважень на це до протоколу не долучено. Суду не надано наказу про командирування поліцейського ОСОБА_2 до м. Краматорськ, що свідчить про відсутність такого наказу, а тому складений протокол та інші зібрані докази поліцейським є недопустимими, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю. Крім того, на час розгляду справи по суті строк накладання адміністративного стягнення закінчився, тому просив закрити провадження по справі.
Вислухавши пояснення захисника Гур'єва В.М., проаналізувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є
будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і
кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими
документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що 13.10.2019 року було складено протокол у відношенні ОСОБА_1 по ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Процесуальна форма та зміст протоколу відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Адміністративним правопорушенням згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Тому суд вважає, що не виконання такого обов'язку з боку водія ОСОБА_1 є грубим порушенням Правил дорожнього руху України.
Вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенню знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями правопорушника у протоколі про адміністративне правопорушення, згідно яких ОСОБА_1 зазначив, що не поїде у лікарню, оскільки немає часу, письмовими поясненнями свідків.
Тому вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважається доведеною.
Твердження захисника Гур'єва В.М. стосовно того, що протокол про адміністративне правопорушення складений не уповноваженою особою, а саме: поліцейським СРПП Костянтинівського ВП Бахмутського ВП спростовуються матеріалами справи, оскільки протокол складений не в м. Краматорську, як зазначає адвокат, а на авторозі Слов'янськ - Донецьк - Мариуполь 8 км.
Разом з цим, ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 38 ч. 2 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у ч. 3 цієї статті.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення правопорушення мало місце 13.10.2019 року. На час розгляду справи по суті - 17.01.2020 року, строк накладання адміністративного стягнення закінчився.
Відповідно до ст. 247 ч. 1 п. 7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
За вказаних підстав та у відповідності зі ст. 284 ч. 1 п. 3 КУпАП справу щодо ОСОБА_1 , слід закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 40-1, ст. 283 ч. 7 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 33, 401, ст. 130 ч. 1, ст. 247 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення України.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрити у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Судовий збір віднести за рахунок держави.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя А.О. Чернобай