Іллічівський районний суд м.Маріуполя
Справа № 264/6702/19
3/264/27/2020
15 січня 2020 р. м. Маріуполь
Суддя Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області Пустовойт Тетяна Валеріївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , не працюючого, який зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1 , за ст.130 ч.1 КУпАП,
15 жовтня 2019 року на адресу суду надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №224064 від 07.10.2019 року, складеного поліцейським роти №1 взводу №2 батальйону УПП в Донецькій області ДПП сержантом поліції Сініловою Г.О., 07.10.2019 року о 16-24 годин ОСОБА_1 , на перехресті вул.Доменній та пр.Бойка в Кальміуському районі м.Маріуполя, був зупинений працівниками поліції за керування автомобілем «ЗАЗ Daewoo» державний номерний знак НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився у відповідності Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м.Маріуполя», згідно якого ОСОБА_1 знаходився в стані гострої інтоксикації внаслідок вживання алкоголю, неускладненої (висновок №465 від 07.10.2019 року, складений о 18-07 год.). Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9-а Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 , через канцелярію суду подавав письмові пояснення, згідно яких провину у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не визнавав, ставив під сумнів висновок лікаря-нарколога від 07.10.2019 року, оскільки не розуміє на якій підставі встановлено факт його знаходження у стані алкогольного сп'яніння, зазначив, що під час медичного огляду один з поліцейських бризкав йому в обличчя якоюсь рідиною. 15.01.2020 року у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність з врахуванням його позиції та наявних доказів в матеріалах справи.
ОСОБА_2 , яка була допитана у судовому засіданні 10.12.2019 року, пояснила, що 07.10.2019 року під час патрулювання в Лівобережному районі м.Маріуполя, від екіпажу «Чайка 106» надійшла інформація про зупинення водія з ознаками алкогольного сп'яніння та направлення разом з ним до КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м.Маріуполя». Вона та її напарник приїхали до наркології, де вказаний екіпаж передав їм правопорушника, яким виявився ОСОБА_1 та всі адміністративні матеріали по справі. Медичний огляд ОСОБА_1 проходив в наркології в її присутності, лікарем неодноразово пропонувалось останньому продути Алкотест, а також йому вимірювали тиск та проводили огляд координації рухів. Ніякою рідиною в обличчя йому ніхто не бризкав. З результатами висновку лікаря ОСОБА_1 був не згоден, вказував, що алкоголю не вживав.
Лікар-нарколог ОСОБА_3 за викликом суду не з'явився, надав через канцелярію суду заяву про неможливість прибути до судового засідання через поважні причини.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя, вислухавши свідка, вивчивши матеріали справи, у тому числі відеозаписи, надані разом з адміністративними матеріалами, прийшла до того, що враховуючи позицію правопорушника, провина ОСОБА_1 підтверджується доказами, зібраними по справі.
Відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За вимогами п.6 розділу 1 Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться зокрема поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).
З письмових свідчень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які додаються до протоколу вбачається, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився пройти медичний огляд на місці зупинки за допомогою спеціального приладу «Драгер», проте погодився пройти медичний огляд в лікаря-нарколога в медичному закладі, про що є також наявними їх підписи у протоколі.
Будь-які підстави, які б свідчили про недостовірність свідчень свідків у суду відсутні.
При цьому висновком КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м.Маріуполя» №465 від 07.10.2019 року, складеним о 18-07 год., згідно із яким ОСОБА_1 знаходився в стані гострої інтоксикації внаслідок вживання алкоголю, неускладненої.
Також, з наданих до суду відеозаписів камер, що розташовані на форменому одязі інспекторів поліції за 07.10.2019 року, убачається факт керування вищезазначеним автомобілем саме ОСОБА_1 (відеофайли №20191007183939000020, №20191007183952000022, №20191007184014000025, №20191007184003000023 та №20191007184008000024), а також факт відмови останнього від проходження медичного огляду на місці зупинки за допомогою спеціального приладу «Драгер» та погодження на проходження медичного обстеження у КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м.Маріуполя» (відеофайли №20191007184107000028 та №20191007184218000033).
Приймаючи до уваги викладене та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суддя приходить до висновку про доведеність провини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суд вважає, що провина порушника доведена в повному обсязі, а дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння..
Адміністративні стягнення можуть бути накладені у конкретно визначених часових рамках, під якими розуміється строки накладення адміністративних стягнень або давність притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Правовим наслідком закінчення строку є неможливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене нею діяння.
В цьому разі, відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього кодексу.
Для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом необхідним є, поміж іншого, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності. Тобто, закриття провадження у справі за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП можливе лише за умови визначення вини особи для встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 року у справі №927/623/18.
Так, ОСОБА_1 інкримінують вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП 07.10.2019 року, а матеріали справи надійшли до суду 15.10.2019 року та справу було призначено до розгляду, проте, враховуючи позицію правопорушника та заявлені ним клопотання, неодноразово відкладалась з різних підстав.
Таким чином, на момент розгляду справи строк притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника сплинув.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним закрити провадження по справі за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки строк притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника сплинув.
Керуючись ст.ст.130 ч.1, 247, 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
На постанову суду може бути подано апеляцію в Донецький апеляційний суд протягом десяти днів з моменту його винесення.
Суддя: Т.В. Пустовойт