Провадження № 6/522/22/2020
Справа №263/1417/18
17 січня 2020 року м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Васильченко О.Г. розглянувши матеріали справи за поданням державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вінніка О.С. про примусове проникнення до житла боржника,
05.12.2019 року до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшло подання державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вінніка О.С. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , а саме до будинку АДРЕСА_1 .
Подання мотивоване тим, що на виконанні у державного виконавця перебуває виконавчий лист №263/1417/18 виданий 17.07.2018 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 07.02.2018р. по 30.06.2021р. за умови продовження навчання, але не більш ніж до досягнення 23 років. 26.03.2019р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано на адресу мешкання боржника, проте боржником її не було отримано. При виході за адресою: АДРЕСА_1 скласти акт опису та арешту на майно боржника з метою забезпечення позову не виявилося можливим. На повістку та постанову про відкриття виконавчого провадження, які були надіслані рекомендованим листом, боржником належним чином не було відредаговано. Заборгованість по аліментам станом на 30.11.2019р. складає 50964 грн. 82 коп. З метою повного виконання рішення суду просить подання задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно,але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду,без повідомлення(виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд подання за його відсутністю.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні в Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебуває виконавчий лист №263/1417/18 виданий 17.07.2018 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 07.02.2018р. по 30.06.2021р. за умови продовження навчання, але не більш ніж до досягнення 23 років. Заборгованість по аліментам станом на 30.11.2019р. складає 50964 грн. 82 коп.
Згідно до п.4 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Наведена норма законодавства передбачає можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. При цьому, факт наявності майна боржника у іншої особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази.
Частиною першою статті 439 ЦПК України визначено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.
Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла.
Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.
За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим. Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.
Також, згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Зазначене дає підстави для висновку, що до подання державного виконавця мають бути долучені копії належним чином завіреного поштового повідомлення про вручення боржникові копії постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена боржнику на адресу, зазначену у виконавчому документі, або конверта з копією цієї постанови, який повернувся на адресу виконавця з певною відміткою поштового відділення (адресат за цією адресою не проживає, не знайдений, по закінченні терміну зберігання тощо).
Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов'язань.
Для цього, перш за все, є необхідним встановити факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа.
Державним виконавцем на обґрунтування доцільності проникнення до будинку боржника не надано доказів, що ним вжито повний обсяг заходів, визначених законодавством про виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення, не використані всі права, надані державним виконавцям, спрямовані на своєчасне та повне вчинення виконавчих дій.
Крім того, до подання не надано жодних доказів, підтверджуючих те, що саме боржнику ОСОБА_2 належить на праві власності будинок АДРЕСА_1 .
За таких обставин судом встановлено, що матеріали подання не містять достатніх доказів, тому суд вважає подання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 258-260, 263-265, 353, 354, 439, п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, суд
В задоволенні подання державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вінніка О.С. про примусове проникнення до житла боржника - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги в 15-дений строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Васильченко О.Г.