20.01.2020
234/18207/19
20 січня 2020 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Левченка А.М.,
за участю секретаря судових засідань Черкасової О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Добропілля позовну заяву ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту, що має юридичне значення, справа 234/18207/19 -
В листопаді 2019 року, на підставі ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 28.10.2019 року про передачу цивільної справи за підсудністю, до Добропільського міськрайонного суду надійшла справа за позовною заявою ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Добропільського об'єднаного управління ПФУ Донецької області (юридична адреса: Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28А) про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалою судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Сторони в підготовче судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомленні належним чином.
Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, заперечують проти задоволення позовних вимог, просили відмовити в їх задоволенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю виходячи з наступного.
Вирішуючи питання про підвідомчість справ, необхідно враховувати вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у якій визначено, що місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом, місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають в порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту трудового стажу їй необхідно для призначення пенсії за віком. Позивач зверталася до Добропільського об'єднаного управління ПФУ Донецької області із заявою про призначення їй пенсії за віком, згідно ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Добропільського об'єднаного управління ПФУ Донецької області №982 від 08 листопада 2018 року у призначенні такої пенсії їй було відмовлено в зв'язку з відсутністю необхідного загального страхового стажу (не надано довідку про відпрацьовані людино - дні, період роботи з 28.07.1988 по 31.12.1998 р.).
ПФУ (його територіальні органи) є суб'єктом владних повноважень, наділеним владними управлінськими функціями у сфері пенсійного забезпечення.
Органи ПФУ фактично не визнали право позивача на отримання пенсії за віком. Отримавши відмову, позивач її в установленому законом порядку не оскаржив, а звернувся до суду із позовом про встановлення факту трудового стажу.
Враховуючи, що позивач просить фактично підтвердити його наявний трудовий стаж у зв'язку з відмовою посадових осіб органу Пенсійного фонду України зарахувати період його роботи для призначення пенсії за віком, то, з огляду на вищевикладене вказана заява не може бути розглянута судом у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи діючий порядок та отримавши відмову органу, який призначає пенсії, в разі незгоди з його рішенням на підставі ст. 105 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та частини 2 ст. 124 Конституції України, позивач має право звернутися за захистом свого права в суд, але не з позовною заявою про встановлення факту трудового стажу, що має юридичне значення в порядку цивільного судочинства, а з позовною заявою (скаргою) до УПФУ про визнання неправомірними дій органу ПФУ, щодо відмови у зарахуванні періоду її роботи до стажу для обчислення пенсії, за правилами адміністративного судочинства.
Такий висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року у справі №706/1637/16-ц.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі 198/623/18.
Якщо вирішення спору має відбуватися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, то згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України суд закриває провадження у справі.
У справі, що розглядається, вирішення спору із суб'єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії має розглядатися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, тому необхідно закрити провадження у справі на підставі вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Тому суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.3, 19, 200, 255 ЦПК України, суд,-
Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту, що має юридичне значення, справа 234/18207/19 - закрити.
Роз'яснити що розгляд справи належить до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексу ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 20 січня 2020 року.
Суддя А.М. Левченко