20.01.2020 227/182/20
про залишення позовної заяви без руху
20 січня 2020 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Корнєєва В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -
ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про захист прав споживачів.
Розглянувши подану позовну заяву, суд вважає, що вона не може бути прийнята до провадження, так як не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. п. 3, 4, 5, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
1. Статтею 21 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено ряд випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів.
Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду з метою дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а також надати необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, чек, касовий ордер або інше).
2. Окрім того, відповідно до ст.1 Закону України " Про захист прав споживачів" зазначений закон регулює правовідносини між споживачами та виробниками ( виконавцями) послуг, продавців товарів, які є суб"єктами господарювання.
Згідно ст.2 Закону України " Про захист прав споживачів" законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.
Відповідно до ст.55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду підтвердження того, що відповідач є суб"єктом господарювання, та зазначити про це в своїй позовній заяві.
3. Окрім того, копії документів, доданих до позовної заяви, не засвідчені у встановленому законодавством порядку. Частиною другою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Згідно ч. 4 ст. 95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Як вбачається з доданих до позову матеріалів, позивачем не засвідчені копії роздруківок з мобільного телефону з смс-повідомленнями.
4. Також на виконання вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачу в позовній заяві слід зазначити про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
5. Позивачем в позовній заяві не дотримані вимоги п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, яким передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
6. Позивач у позові зазначає, що ним було проведено передоплату товарів на загальну суму 17300,00 грн. та додані копії квитанцій про здійснення перерахування вказаних коштів відповідачу. Позивач вказує, що він неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути суму передоплати у зв'язку з невиконанням замовлення, востаннє - 08 січня 2020 року. Враховуючи, що до суду позивач звернувся 17 січня 2020 року, з метою підтвердження факту неповернення коштів відповідачем, позивачу слід надати до суду виписку (довідку) зі свого особового рахунку, на який він вимагав повернути суму передоплати за спірний період, тобто за грудень 2019 року - січень 2020 року на підтвердження того, що спірна сума не була йому повернута відповідачем.
7. Окрім того, позивач у позові зазначає, що повідомляв відповідача про намір звернутися до органів поліції. Таким чином, до позову слід додати підтвердження (копію заяви) того, що позивач звертався до правоохоронних органів за даним фактом , а також інформацію про результати розгляду такої заяви.
8. В прохальній частині позовної заяви позивач зазначає, що просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10 000, 00 грн. При цьому, позивачем не зазначено розрахунку суми стягнення моральної шкоди у заявленому розмірі. Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4від 31 березня 1995року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві.
З огляду на те, що вказані обставини мають значення для правильного вирішення спору, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, попередивши, що в разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Суддя В.В. Корнєєва
20.01.2020