Справа № 703/192/20
2-н/703/46/20
20 січня 2020 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., розглянувши заяву Комунального підприємства “ВодГео” про видачу судового наказу на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення,
встановив:
16 січня 2020 року КП “ВодГео” звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 26019 грн. 39 коп. заборгованості за надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01 січня 2014 року по 30 листопада 2019 року.
У відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
В той же час, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до ч. 1 ст. 257, ст. 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Враховуючи, що оплата житлово-комунальних послуг є щомісячними платежами, про порушення свого права заявнику було відомо з часу чергової несплати платежів за надані послуги.
Заявник просить стягнути заборгованість за період часу з 01 січня 2014 року по 30 листопада 2019 року, частина з якої виходить за межі позовної давності.
Таким чином, з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги. А тому, у видачі судового наказу слід відмовити, роз'яснивши заявнику його право на звернення з вказаними у заяві вимогами в порядку позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.
За ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Встановлено, що до заяви про видачу судового наказу заявником додано квитанцію про сплату судового збору №4548 від 08 січня 2020 року у розмірі 192 грн. 10 коп. Однак, вказана сума не була зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, так як була сплачена не на розрахунковий рахунок суду.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 165, ст. 260, 261 ЦПК України, суддя,
ухвалив:
Відмовити Комунальному підприємству “ВодГео” у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення.
Роз'яснити КП “ВодГео” право звернення з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а вразі оскарження після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя : В.О. Прилуцький