Справа № 636/225/20
Провадження № 2-н/636/104/20
про відмову у видачі судового наказу
20 січня 2020 року м. Чугуїв
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Гуменний З.І., розглянувши заяву комунального підприємства «Чугуїввода» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,
КП «Чугуїввода» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 10730,09 грн. за період з 01.02.2018 по 01.12.2019 та судового збору у сумі 210,20 грн.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, приходжу до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Статтею 163 ЦПК України встановлені вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу. Так, у заяві повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У заяві про видачу судового наказу заявник просить стягнути з боржника заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості виникла за період з 01.02.2018 по 01.12.2019 внаслідок невиконання боржником договору про реструктуризацію заборгованості від 06.02.2018, тобто з урахуванням боргу станом на 01.02.2018 у розмірі 12026,91 грн., як зазначено у розрахунку заборгованості. Таким чином, розмір заборгованості, яка зазначена у заяві про видачу судового наказу, нарахована за період понад 3 роки на момент подання заяви до суду.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
Відповідно до ч. 6 ст. 165 ЦПК України, у разі, якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Однак у заяві про видачу судового наказу не вказані повні анкетні дані, які ідентифікують боржника, а саме: не вказана дата народження боржника, що є обов'язковим при видачі та виконанні судового наказу, і в доданих до заяви додатках відсутні повні анкетні дані боржника, що унеможливлює отримати інформацію про зареєстроване місце проживання боржника. Крім того, у заяві про видачу судового наказу не зазначена адреса проживання боржника.
Також, до заяви навіть не додані докази розміру тарифів, за якими проводився розрахунок заборгованості, що унеможливлює перевірку судом правильності здійснення нарахування вказаної заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.
Керуючись ст. ст. 163, 165 - 167 ЦПК України, суддя -
Відмовити комунальному підприємству «Чугуїввода» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-ти денний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя -