Справа № 643/578/20
Провадження № 1-кс/643/372/20
17.01.2020 слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019221040000137 від 22.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,-
З представлених суду матеріалів вбачається, що до Московського ВП ГУ НП в Харківській області надійшла зава від ОСОБА_4 про те, що невстановлені особи заволоділи квартирою АДРЕСА_1 шляхом підписання договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором з фізичною особою всупереч положенням ст.ст. 512, 1054 ЦК України, якими визначено вичерпний перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах, а в подальшому надано вказаний договір для державної реєстрації, яку проведено 27.09.2019.
Встановлено, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.07.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 здійснено посвідчення Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором №444/06-КВ/Z реєстровий номер 527, відповідно до якого іпотекодавцем квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 . На підставі Вимоги ОСОБА_6 від 23.07.2019 державним реєстратором ОСОБА_7 КП «РегістрСервіс» Первомайської міської ради Харківської області зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 .
Однак, встановлено, що відповідно до ст. 1054 Цивільного Кодексу України кредитодавцем за кредитним договором, а також іпотеко держателем за іпотечним договором може бути виключно банк або інша фінансова установа. Тобто, ОСОБА_6 не є фінансовою установою і тому не має права надавати фінансові послуги, а також не може бути кредитодавцем за кредитним договором та іпотеко держателем.
Зазначене свідчить про те, що реєстрація права власності за ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 проведена всупереч нормам дійсного законодавства та є незаконною.
Орган досудового розслідування вважає, що є підстави для задоволення клопотання про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом заборони будь-яким особам здійснювати її відчуження та розпоряджатися нею, тому що майно може бути відчужене та є речовим доказом у кримінальному провадженні, а саме, предметом скоєного злочину, що набуте внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також те, що необхідно виключити можливість протиправно розпорядитись вказаним об'єктом нерухомості, та повернути право власності законним володільцям, тому просить накласти арешт на вказане майно, клопотання просить розглянути без виклику власника майна.
Прокурор судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій клопотання підтримав, просив розглянути за його відсутністю.
Суд, розглянувши клопотання та додані до нього документи, встановив наступне: згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, крім іншого, є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи вказану норму закону та те, що повідомлення підозрюваного, його захисника та інших власників майна про розгляд судом клопотання про арешт майна може призвести до його відчуження, суд розглянув клопотання без їх повідомлення.
Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.07.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 здійснено посвідчення Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором №444/06-КВ/Z реєстровий номер 527, відповідно до якого іпотекодавцем квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 . На підставі Вимоги ОСОБА_6 від 23.07.2019 державним реєстратором ОСОБА_7 КП «РегістрСервіс» Первомайської міської ради Харківської області було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 .
Згідно ч. 1,2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
На підтвердження доводів клопотання, прокурором надано копію заяви про вчинення кримінального правопорушення, інформацію з Державного реєстру речових прав, копію іпотечного договору, копію договору про відступлення права вимоги, копію вимоги. Зазначені документи вказують на вибуття права власності на квартиру внаслідок укладення іпотекодержателем цивільно-правових договорів, тому їх не можна вважати беззаперечними доказами вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що відсутні правові підстави для арешту майна, тому клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, -
Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019221040000137 від 22.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1