Справа №705/5124/19
3/705/45/20
16 січня 2020 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Юлія Вікторівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Уманського РВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
- за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу серії ДПР 18 № 396905 від 24.10.2019 року про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 24.10.2019 року, о 10 год. 10 хв. в с. Танське Уманського району Черкаської області керував мотоциклом МТ-10, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 викликався в судові засідання, призначені на 03.12.2019 р., 17.12.2019 р., 16.01.2020 р., проте в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив (судові повістки повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній»).
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 достовірно знаючи, що відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення, був повідомлений про розгляд матеріалів, однак зловживаючи своїми процесуальними правами у судові засідання не з'являвся і доказів з приводу поважності причин неявки в судові засідання, жодного разу не надавав. Вищевикладене дає суду підстави для розгляду справи за його відсутності, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таку поведінку та відношення до своїх процесуальних прав та обов'язків зі сторони ОСОБА_1 , суд розцінює як прояв повного правового нігілізму, тобто деформаційного стану правосвідомості особи, який характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів.
Виходячи з вимог ч.2 ст.268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
Суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки подальше перенесення судового розгляду призведе до збігання строків для накладення стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та таким чином уникнення його від адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення.
Інспектор СРПП № 3 Уманського РВП УВП ГУНП у Черкаській області Яровий В.П., та свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи повідомлені про день та час розгляду матеріалу рекомендованими листами, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суддя надійшов наступного висновку.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.4 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.
Згідно ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що якщо водій ухиляється від проходження огляду, то його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 в суді підтверджена повністю зібраними на нього матеріалами адміністративної справи: протоколом про адміністративне правопорушення ДПР 18 № 396905 від 24.10.2019 року, складеним інспектором СРПП № 3 Уманського РВП капітаном поліції Яровим В.П. в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суддя дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП суд не вбачає.
Суддя не визнає в якості обставини, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжує відповідальність правопорушника, вчинення правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, оскільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою складу правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вбачаючи в діях громадянина ОСОБА_1 ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає необхідним притягнути останнього до адміністративної відповідальності із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно з вимогами ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ч.1 ст. 130, ст. ст. 283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 420 ( чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.
Суддя: Ю.В. Мазуренко