Справа №705/106/20
2/705/1253/20
про залишення позовної заяви без руху
20 січня 2020 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана законним представником ОСОБА_2 , до Посухівської сільської ради Уманського району Черкаської області, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-
В січні 2020 року ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 звернулась до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування. В якості відповідача в позові вказана - Посухівська сільська рада Уманського району Черкаської області.
В позові ставиться питання:
«…1. Прийняти позов до провадження.
2. Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право на земельну частку (пай) КСПП «Посухівка», розташовану в с. Посухівка Уманського району Черкаської області площею 4,02 га в порядку спадкування за законом, що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату серії ЧР 0118200 від 25.12.1996 р. за № 202…»
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З урахуванням цих норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) праві та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений в ст.16 ЦК України.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суддя, розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки вона подана без дотримання вимог статті 175 ЦПК України, а саме, пунктів 3, 4, 5 частини 3 статті 175 ЦПК України не містить відомостей про зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, в позовній заяві, щодо вимог про визнання права власності на майно в порядку спадкування, не чітко викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та підстави спадкування.
Також в позовній заяві, що стосується вище вказаних позовних вимог (з врахування особливостей предмету та підстав позову) не зазначені докази, які б підтверджували відповідні обставини (докази на підтвердження того, що спадкоємці належним чином оформили свої спадкові права, коло спадкоємців із зазначенням осіб, котрі б мали право на обов'язкову частку у спадковому майні при спадкуванні; правовстановлюючі документи по об'єкту спадкування, документи про належність земельної ділянки, правовий режим відповідного майна, тобто як воно було набуте, відсутні підстави визначення ціни позову,заява не містить посилань на правовий режим права на земельну частку (пай), із врахуванням періоду отримання сертифікату спадкодавцем ОСОБА_3 25.12.1996 року та посилання на те, що станом на момент звернення до суду - грудень 2019 року право на земельну часту (пай) не було оформлено належним чином у вигляді права власності на земельну ділянку, зокрема: чи не було, починаючи з 1996 року переоформлено право на частку (пай) у вигляді отримання державного акту на відповідну земельну ділянку, яка на момент видачі сертифікату перебувала у власності КСПП «Посухівка» та в якому земельному масиві станом на грудень 2019 року знаходиться земельна ділянка право на яку, в складі земель колективної власності, було оформлено сертифікатом серії ЧР № 0118200, що був виданий 25.12.1996 року на ім'я ОСОБА_3 ; чи не визнавалася за період часу з 1996 року по 2019 рік спадщина відумерлою, тощо). Тому порушені вимоги п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель. Поняття "земельна частка (пай)" безпосередньо пов'язане з паюванням земель сільськогосподарського призначення, що належали власникам на праві колективної власності.
Стаття 1276 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає поняття спадкової трансмісії як переходу права на прийняття спадщини. Якщо спадкоємець за законом або за заповітом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (тобто до спадкоємців спадкоємця). Спадкоємці померлого спадкоємця успадковують лише ту частку спадщини, яка перейшла б до нього. Отже, спадкова трансмісія не стосується тієї частини спадщини, на яку претендують інші спадкоємці.
Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч.ч.2, 4, 5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
На позивача покладений обов'язок довести ті обставини, що позивач уповноважений звертатися до суду з відповідним позовом і, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень цивільного законодавства України.
Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Згідно п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.
Відповідно до ст. 67 ЗУ «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому ЦПК України. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно з положеннями ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; в інших випадках, передбачених законом.
Одночасно, в тексті позовної заяви наявне посилання на те, що «…постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 921/02-31 від 11.08.2016 р. заявниці було відмовлено у видачі зазначеного свідоцтва у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на право на земельну частку (пай) КСПП «Посухівка» с. Посухівка Уманського району…», проте до матеріалів позовної заяви на було долучено відповідного документу на підтвердження вказаних обставин.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду. Проте, позивачем до матеріалів позовної заяви не додано документів на підставі яких можливо було б визначити ціну позову, тобто в матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких можливо було б визначити ціну позову з урахуванням предмету позову.
Згідно ч.ч.2, 4, 5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.Однак в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували правильність визначення ціни позову з урахуванням предмету та підстав позову. Одночасно, позивачем до позовної заяви було додано документ про сплату судового збору, а саме квитанцію № 0.0.1566831832.1 від 26.12.2019 року на суму 768,40 грн..
Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір » від 08.07.2011 року (з наступними змінами та доповненнями) ставки судового збору станом на 01.01.2020 року встановлюються: для вимог майнового характеру сплачується 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно викласти обставини в обґрунтування пред'явлених позовних вимог, виходячи з відносин, що склалися між сторонами, вказати які її права, свободи чи інтереси порушені, яким чином передбачені шляхи їх поновлення, чим визначений той засіб захисту права, який вона просить застосувати, з посиланням на обставини як правові підстави, а також на докази в підтвердження обставин на обґрунтування заявлених вимог.
На позивача покладений обов'язок довести ті обставини, що позивач уповноважений звертатися до суду з відповідним позовом і, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень цивільного законодавства України.
Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175, і 177цьогоКодексу, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 , яка подана законним представником ОСОБА_2 , до Посухівської сільської ради Уманського району Черкаської області, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позов буде вважатися не поданим, та повернутий позивачеві.
Також, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1.ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та додаванням квитанції про сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана законним представником ОСОБА_2 , до Посухівської сільської ради Уманського району Черкаської області, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, залишити без руху до усунення недоліків, які перешкоджають розгляду позовної заяви і вирішенню справи по суті.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Мазуренко