Справа № 404/1645/19
Номер провадження 1-кп/404/117/19
20 січня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши під час відкритого судового засідання у м.Кропивницькому кримінальне провадження №12019120020001018 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Аджамка Кіровоградського району та області, який проживав по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Під час розгляду кримінального провадження прокурором заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 . На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України, який є тяжким, належно не виконує обов'язки обвинуваченого, оскільки не прибував за викликами та ухилявся від суду. Таким чином встановлено, наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому прокурор просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заслухавши обвинуваченого та захисника, які просили відмовити у задоволенні клопотання та просили застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний з тримання під вартою, при цьому обвинувачений зазначив, що через конфлікт вимушений був залишити м.Кропивницький та не міг тому з'явитися до суду, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до частин 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Внесене прокурором клопотання відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Положеннями ч.1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що кожен із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Також, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк понад п'ять років.
Згідно з вимогами ст.178 КПК України суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років з урахуванням положень ст. 68 КК України.
Положеннями п.1 ч.7 ст.42 КПК України визначено обов'язок обвинуваченого прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.
Під час розгляду вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про час і місце проведення судового засідання у кримінальному провадженні 26 березня 2019 року до суду не з'явився та про причини цього суд не повідомлено. У зв'язку із викладеним судом 26 березня 2019 року постановлено ухвалу про привід обвинуваченого у судове засідання на 05 квітня 2019 року, яку не виконано, оскільки згідно з наданими і повідомленими суду відомостями останній з 09.01.2019 року по 25.03.2019 року мешкав у міському Кропивницькому центрі для безпритульних осіб, звідки його виселили у зв'язку з порушенням режиму та дисципліни, після чого він поїхав до м.Харкова. Фактично ОСОБА_3 двічі поспіль без повідомлення причин не з'явився у судові засіданні, що призвело до оголошення перерв у судовому розгляді та перешкоджало кримінальному провадженню.
У зв'язку із вищевикладеним судом 05.04.2019 року постановлено ухвалу про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу до Кіровського районного суду м.Кіровограда для розгляду в судовому засіданні клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ухвалою суду від 08.10.2019 року продовжено строк дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_3 до 08.04.2020 року. На виконання вказаної ухвали відповідно до ст.191 КПК України ОСОБА_3 затримано працівниками поліції о 23 год. 00 хв. 18.01.2020 року, про що складено протокол, та доставлено до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При цьому, ОСОБА_3 офіційно не працює, не одружений, на утриманні нікого не має. Відсутність у обвинуваченого офіційного місця роботи, сім'ї, дружини та утриманців вказує на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних і виробничих зв'язків. Обвинувачений немає постійних законних доходів, а відтак законних засобів до забезпечення свого проживання, що характеризує його майновий стан, неодноразово судимий за вчинення аналогічних умисних корисливих злочинів, що вказує на його репутацію.
Перелічені раніше обставини, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, дають підстави вважати доведеними заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з якими ОСОБА_3 у разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, буде переховуватися від суду та може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Безпосереднім підтвердженням існування цих ризиків є наявність у обвинуваченого низки непогашених судимостей, обвинувачення у вчиненні нового злочину через короткий час після звільнення з місць позбавлення волі, відсутність у нього роботи та дружини, що вказує на можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. Неналежне виконання ОСОБА_3 обов'язків обвинуваченого, передбачених пунктом 1 ч.7 ст.42 КПК України, оскільки обвинувачений неодноразово не прибував за викликом до суду та про причини цього заздалегідь не повідомляв суд, що перешкоджало розгляду кримінального провадженню, вказує на можливість вчинення обвинуваченим у подальшому подібних дій та переховування від суду.
Отже, сукупність раніше викладених і встановлених обставин, зважаючи на висунуте обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 закінченого замаху на умисний корисливий тяжкий злочин, неналежне виконання обвинуваченим своїх обов'язків, вказує на те, що на даний час застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту або більш м'якого стосовно обвинуваченого буде недостатнім для запобігання доведеним перед судом ризикам.
Доводи сторони захисту не спростовують встановлених судом обставин, а пояснення ОСОБА_3 щодо конфлікту з іншою особою, не спростовують його обов'язку як з'являтися до суду, так і у разі об'єктивної неможливості з'явитися до суду повідомити про це суд, чого ним не було зроблено протягом тривалого часу.
Таким чином, враховуючи обставини провадження, зважаючи на доведення перед судом стороною обвинувачення обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, суд вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Разом з тим, згідно з положеннями ч.5 ст.182, ч.ч.3-4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги обставини кримінального провадження, суспільну небезпеку злочину, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_3 , його особу, майновий стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у межах, визначених Законом, у розмірі 105100 грн., що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відповідає вимогам ст.182 КПК України.
Керуючись положеннями ч.3 ст.183 КПК України, суд вбачає за необхідне визначити ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, виконання яких згідно з вимогами ч.3 ст.183 КПК України буде покладено на нього у разі внесення заставодавцем визначеної суми застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 350, 369-372, 392 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 18.01.2020 року.
Строк дії ухвали та тримання під вартою визначити до 17.03.2020 року включно.
Обвинуваченого ОСОБА_3 взяти під варту негайно в залі суду.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 105100 грн., яка може бути внесена: на депозитний рахунок № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м.Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_3 .
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти звільнити.
В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 до 17.03.2020 року виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до суду;
- не відлучатися із м. Кропивницького, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч.ч. 8, 10 ст.182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, застава буде звернена в дохід держави, а судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню та набирає законної сили після її оголошення. Ухвала оскарженню окремо від судового рішення, передбаченого ч.1 ст.392 КПК України не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_1