Справа № 404/4391/19
Номер провадження 2-а/404/251/19
20 січня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
за участі секретаря - Коноваленко К.О.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ,
відповідач- Фомуляєв А. В.,
представник третьої особи- Шафут В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, за правилами спрощеного провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Фомуляєва Антона Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
У червні 2019 року позивач звернувся в суд із адміністративним позовом, яким просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії ЕАВ №1220674 від 11.06.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Позовну заяву мотивує тим, що дана постанова є незаконною, підлягає скасуванню, оскільки у відповідача відсутні належні та допустимі докази, що він рухався зі швидкістю саме 102 км/год, та саме в межах населеного пункту Пантаївка. Відповідач приймаючи спірне рішення не врахував, що всупереч вимогам чинного законодавства, до місця розташування на дорозі відповідача, був відсутній дорожній знак 5.70 ПДР, з табличною 7.2.1, який є необхідним для законного використання приладу Трукам . Тим більше, перед ним рухалася група велосипедистів, та після обгону цієї групи, відразу розпочався населений пункт, де почав скидати швидкість. Відповідачем не враховано передбачені інструкцією для приладу Трукам 000429 допустимі похибки вимірювання швидкості, що могло вплинути на кваліфікацію правопорушення та вимоги інструкції для належного вимірювання швидкості. Крім того, при складанні постанови про адміністративне правопорушення суб'єктом владних повноважень - інспектором ДПС вчинено низку порушень, а саме, в порушення вимог ст. ст. 278, 279, 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення; йому, як особі що притягається до адміністративної відповідальності не роз'яснено прав та обов'язків; не встановлено його винність у вчиненні порушення; чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність; чи є підстави для передачі матеріалів справи на розгляд громадської організації, трудового колективу; будь - які письмові докази на підтвердження порушення ним ПДР, адже не визнав себе винним у скоєнні правопорушення, про що і зазначив інспектору. Вважає, такі дії відповідача грубим порушенням його прав, а відтак порушені права підлягають захисту в судовому порядку.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи про скасування постанови.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2019 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження. Призначено судове засідання, з викликом сторін.
09 липня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на адміністративний позов, згідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, так як вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач не надав суду необхідних належних та допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені у позові. Вважає, що оскаржувана постанова складена ним у відповідності до вимог Інструкції. Так, він представився позивачу, роз'яснив суть скоєного ним правопорушення, ознайомив з даними, які було зафіксовано на лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів ТгuСam LТІ 20/20 №ТС000429, роз'яснив права передбачені ст. 63 Конституції України та положення ст.ст. 268, 307, 308 КУпАП (час на відео 11:22). Позивач скористався своїми правами у повній мірі та на власний розсуд (час на відео 11:19).
Ним при розгляді справи та прийнятті рішення було взято до уваги і розглянуто усі наявні докази у встановленому законом порядку і спосіб відповідно до ст.251, 252 КУпАП. З відеозапису візуально встановлено, що розгляд справи відбувається в населеному пункті. Крім того, відповідно до географічних координат (широта 48°40'38.8"N і географічна довгота 32°52'57.7"Е), вбачається відображення місця перебування екіпажу поліції в межах населеного пункту, під час фіксування правопорушення відносно позивача. Правопорушення було зафіксоване лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів ТгuСam LТІ 20/20 №ТС000429 та підтверджується роздруківкою файлу з пристрою, на якому, зокрема, вказана система географічних координат з кутовими величинами: географічна широта 48°40'38.82"N і географічна довгота 32°52'57.67"Е з місця події. Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів ТгuСam LТІ 20/20 має сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року № UA-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний ТгuСam LТІ 20/20, який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. Згідно даних свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/13804 від 13 листопада 2018 року, виданого Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів ТгuСam LТІ 20/20 №ТС000429 є придатним до застосування та підлягає наступній повірці 13.11.2019 року, максимальна допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі складає ± 2 км/год.
Крім того, знак 5.70, на відсутність якого вказує позивач, несе лише рекомендаційний характер, жодним нормативно-правовим актом не визначений обов'язок використовувати технічний прилад ТгuСam LТІ 20/20 з встановленням відповідного дорожнього знаку (а.с. 16-36).
Позивачем 10 грудня 2019 року, через канцелярію суду, подано відповідь на відзив, яким просить визнати дії відповідача протиправними, скасувати постанову серії ЕАВ №1220674 від 11.06.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Вказав, що дорожній знак 5.70 на під'їзді до с. Пантаївка відсутній. У відзиві на позов, відповідач вказує, що такий знак не потрібен, а один з керівників національної поліції, неодноразово вказує, що знак потрібен, і що це є елементом не допущення порушення та профілактики таких порушень. Службове авто відповідача розташоване відразу на в'їзді до населеного пункту, під деревом, де синій маячок навіть не видно. Доводи відповідача, що розгляд справи проводиться у населеному пункті, не доводять його вини у вчинені правопорушення в межах села, адже на фоні місця фіксування швидкості (а.с. 36) видно посадку, а на місці зупинення його автомобіля вже маються поодинокі будинки населеного пункту. Очевидно, що поліцейський який із засідки, всупереч позиції свого керівництва, на межі населеного пункту, складає відносно нього матеріали, які визнають його винним у перевищенні швидкості, лише для досягнення мети покарання та своїх особистих показників, не дотримався при оформленні відносно нього принципів передбачених п.3,4,5,6,8 ч. 2 ст.2 КАС України, що є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення.
Щодо листа Служби автомобільних доріг від 07.05.2019 року, то даний лист отримано відповідачем більше ніж за місяць до виникнення спірної ситуації, яка є предметом розгляду у даній справі. За період з дня надання інформації до дати його зупинки інформація зазначена у даному листі могла бути змінена. Таким чином, відповідач не надав суду доказів розташування дорожніх знаків 5.45., 5.46 станом на 11.06.2019 року, а тому долучений лист не несе доказової інформації для даної справи.
Щодо підстав для застосування покарання за ч. 3 ст.122 КУпАП, у вигляді накладення штрафу в розмірі 510,00 грн. У відзиві на позов відповідач визнає, що максимальна технічна похибка приладу Трукам №ТС000429, складає +-2км/год. Тобто, виробник цього приводу зазначив цю похибку для використання у роботі, а не просто зазначив її. Прилад зафіксував швидкість 102 км/год, а відтак як би відповідач діяв у правовому полі, до нього мало би бути застосовано покарання за швидкість 100 км/год, за що накладається штраф в межах ч. 1 ст. 122 КУпАП.
18 грудня 2019 року від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких просив у задоволенні вимог позивача про скасування постанови серії ЕАВ №1220674 від 11.06.2019 року по справі про адміністративне правопрушення відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач заявлені вимог підтримав, просив їх задовольнити повністю, пославшись на обставини, які викладені у позовній заяві та відповідді на відзив.
Відповідач- поліцейський роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Фомуляєв А. В. в судовому засіданні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, його представник в суді також підтримав позицію відповідача , вважає дії інспектора були вчинені у межах правового поля, а позивач перевищив швидкість , за що наступає адміністративна відповідальність по ч.3 ст. 122 КУпАП.
Заслухавши виступ позивача, відповідача, 3-ї особи, дослідивши матеріали( в тому числі диск з електронними доказами), суд вважає, що у задоволенні заявлених вимог слід відмовити, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 червня 2019 року, 11:15:46 хв., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Mitsubishi Galant 2.4, д.н.з. НОМЕР_1 зі швидкістю 102 км/год в межах населеного пункту смт. Пантаївка з дозволеною не більше 50 км/год, прилад вимірювання швидкості ТгuСam 000429, чим порушив п. 12 ПДР України -перевищення водіями ТЗ встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год.
По факту вчинення правопорушення 11 червня 2019 року поліцейським роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Фомуляєвим А. В. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1220674, якою прийнято рішення до ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення -штраф у розмірі 510,00 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.122 КУпАП (а.с.4).
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі і ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Статтею 258 КУпАП визначаються перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Частиною 2 ст. 257 КУпАП також передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тож, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
На підтвердження своєї позиції відповідач надав відеофіксацію, що здійснено на нагрудний відео реєстратор та в подальшому записано на носії інформації DVD-R диск, фотофайли із лазерного вимірювача швидкості, розташування екіпажу під час фіксування правопорушення, з яких вбачається, що транспортний засіб Mitsubishi Galant 2.4, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач ОСОБА_1 рухався у межах населеному пункті зі швидкістю 102 км/год. (а.с. 31, 35,36).
У відповідності до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13804, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС000429 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Вказане свідоцтво чинне до 13.11.2019 року (а.с. 32).
Згідно відповіді Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області від 07.05.2019 року за вих. №479/16 на автомобільній дорозі державного значення М-04 Знам"янка-Луганськ-Ізварине розміщено дорожній знак №5.45, №5.46- початок та кінець населеного пункту (а.с. 29-30).
Відповідно до географічних координат (широта 48°40'38.8"N і географічна довгота 32°52'57.7"Е), вбачається відображення місця перебування екіпажу поліції в межах населеного пункту, під час фіксування правопорушення відносно позивача. Правопорушення було зафіксоване лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів ТгuСam LТІ 20/20 №ТС000429 та підтверджується роздруківкою файлу з пристрою, на якому, зокрема, вказана система географічних координат з кутовими величинами: географічна широта 48°40'38.82"N і географічна довгота 32°52'57.67"Е з місця події (а.с. 33,34).
Отже, лазерний вимірювач швидкості ТгuСam LТІ 20/20 №ТС000429 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Отже, фотознімок та відеозапис, здійснений сертифікованим приладом ТгuСam LТІ 20/20 №ТС000429, є отриманими у встановленому законом порядку доказами того, що ОСОБА_1 перевищив дозволену законом швидкість і, відповідно, вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, тому посилання позивача на те, що він вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП судом не приймається.
Таким чином, інформація з фотознімку, здійсненого сертифікованим приладом ТгuСam LТІ 20/20 №ТС000429 підтверджує перевищення позивачем швидкості, а географічні координати дозволяють встановити, що правопорушення зафіксоване в межах населеного пункту.
Суд враховує, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження обставин щодо непорушення ним вимог п. 12.4 ПДР України, якими він обґрунтовував заявлений позов.
Разом з цим, посилання позивача на відсутність знаку 5.70 «Фото-, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху» ні в якому разі не нівелює можливість перевищення учасниками дорожнього руху максимально допустимої швидкості руху.
Тому, з урахуванням положень ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права, вважає за необхідне зазначити, що Європейським судом з прав людини, у рішенні, яке ним було ухвалено 29.06.2007 р. у складі Великої палати у справі «Огаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства», постановив, що будь-яка особа яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди, і ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Щодо посилання позивача на те, що інспектором порушено процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності.
Так, процедура оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначається Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 № 1395 (далі - Інструкція №1395) .
Приписами п. 4 Інструкції №1395 визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121 КУпАП. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Поліцейський, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, залежно від установлених обставин зазначає у рішенні про наявність або відсутність вини конкретної особи у його вчиненні та за результатами розгляду справи по суті на підставі статті 247 КУпАП приймає рішення щодо закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Таким чином, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
З даного відеозапису та матеріалів справи вбачається, що інспектором дотримана процедура притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Щодо позовних вимог про визнання дій інспектора протиправними, то суд зазначає, що ці дії охоплюються вимогами про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки відносяться до процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому окремому розгляду не підлягають.
З огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом, та норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у даній справі, суд вважає, що відповідач під час прийняття постанови серії ЕАВ №1220674 від 11.06.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, яка є предметом оскарження у даній справі, діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 271, 272, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Фомуляєва Антона Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення- залишити без задоволення, а постанову поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Фомуляєва Антона Володимировича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1220674 від 11.06.2019 року відносно ОСОБА_1 -залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
відповідач: поліцейський роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Фомуляєв Антон Володимирович, місцезнаходження: вул. Юрія Бутусова, 22-б, м. Кропивницький;
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції, місцезнаходження: вул. Юрія Бутусова, 22-б, м. Кропивницький.
Повне судове рішення складено 20 .01.2020 року
Суддя Кіровського О. В. Бершадська
районного суду
м.Кіровограда