Справа № 404/3637/16-ц
Номер провадження 2/404/732/19
14 січня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді Іванової Н.Ю.
при секретарі - Гуйван О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 21 574 грн. 83 коп. за кредитним договором № б/н від 04 квітня 2012 року, яка складається з наступного: 1669 грн. 94 коп. - заборгованість за кредитом, 15101 грн. 33 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3300 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1003 грн. 56 коп. - штраф (процентна складова) та судові витрати по справі.
В обґрунтування поданої позовної заяви зазначено, що відповідно до укладеного договору б/н від 04 квітня 2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Щодо зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договору приєднання є договір, умовами якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».
Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг і п. 1.1.2.3 Правил користування платіжною карткою. Відповідно до п. 6.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунку та про здійснені операції по картрахункам.
Банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, непередбачених цим договором.
Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту Овердрафту), оплати винагороди банку.
Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строку платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. +5% від суми позову.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Правил користування платіжною карткою, боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку вчасності картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.
Відповідно до п. 1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, за незгодою зі зміною Правил та/або Тарифів банку, які викладені на банківському сайті www://privatbank.ua/terms/pages/70/ позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед ним заборгованість.
На підставі п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті www://privatbank.ua/terms/pages/70/, а також інших умов обслуговування рахунків.
Згідно п. 2.1.1.3.5 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта а межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.
Відповідно до п. 2.1.1.12.11 Правил користування платіжною карткою, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
Згідно п. 1.1.3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та/або у разі виникнення овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим договором.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30 квітня 2016 року має заборгованість в розмірі 21 574 грн. 83 коп., яка складається з наступного: 1669 грн. 94 коп. - заборгованість за кредитом, 15 101 грн. 33 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3300 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1003 грн. 56 коп. - штраф (процентна складова).
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів банку.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванової Н.Ю. від 22 червня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження в судовому засіданні /а.с.43/.
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 жовтня 2016 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 21 574 грн. 83 коп. за кредитним договором №б/н від 04 квітня 2012 року та судові витрати у розмірі 1378 грн. /а.с.56-57/.
29 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, зазначав, що судових повісток від не отримував, Правил користування платіжною карткою та Тарифи банку він не підписував, також позивачем пропущено строк позовної давності /а.с.68-69/.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 жовтня 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості скасовано, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін /а.с.131-132/.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив відмовити позивачу у задоволенні позову з підстав пропуску строків позовної давності.
Суд, в межах наданих доказів, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04 квітня 2012 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
У заяві зазначено, що відповідач, ознайомившись із умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку, згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору у нього утворилася заборгованість.
Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідач має заборгованість за договором б/н від 04 квітня 2012 року станом на 30 квітня 2016 року у розмірі 21 574 грн. 83 коп., яка складається із: 1669 грн. 94 коп. - заборгованість за кредитом, 15101 грн. 33 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3300 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1003 грн. 56 коп. - штраф (процентна складова).
Під час розгляду справи відповідач подав заяву про застосування позовної давності.
Судом встановлено, що останній платіж відповідачем за кредитним договором будо здійснено 06 лютого 2013 року. З позовом банк звернувся 13 червня 2016 року.
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 258 ЦК України, передбачена також спеціальна позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі статтею 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (№o. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) відступлено від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 2 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15, та зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).
Тлумачення статті 264 ЦК України свідчить, що переривання позовної давності можливе виключно в межах позовної давності.
Зазначений висновок зроблено в постанові Верховного Суду України від 29 березня 2017 року у справі № 6-1996цс16.
У постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 3-269гс16 зроблено висновок, що «до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій».
У постанові Верховного Суду України від 8 листопада 2017 року у справі № 6-2891цс16 вказано, що «відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 161/15679/15-ц (провадження № 61-765св18) міститься висновок по застосуванню частини першої статті 264 ЦК України та вказано, що з тлумачення цієї норми слідує, що вона пов'язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями зобов'язаного суб'єкта (боржника). При цьому не виключається й випадку коли переривання перебігу позовної давності буде відбуватися внаслідок визнання боргу, що здійснюється іншими суб'єктами, якщо на це була виражена воля боржника. Тобто коли боржник виражає свою згодою чи уповноважує на це відповідного іншого суб'єкта».
Оскільки під час ухвалення даного рішення судом було встановлено пропущення строків позовної давності, суд дійшов висновку, що пропущення позивачем строку звернення до суду у строк, більш, ніж передбачений ст. 257 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
В порядку статті 141 ЦПК України, суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 165, 168 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено 20.01.2020 року.
Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова
районного суду
м.Кіровограда