іменем України
Справа №377/962/19
Провадження №2/377/65/20
20 січня 2020 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Прядко Н.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження у залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
19 грудня 2019 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач просить розірвати шлюб з відповідачем.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що позивач та відповідач перебувають у шлюбі, зареєстрованому 26 липня 2019 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 1086. Сімейні стосунки сторін не склались в силу психологічної несумісності характерів. Як виявилося з часом в кожного різні погляди на сімейне життя, подружні права та обов'язки. Відповідач на пропозицію подати спільну заяву до органів РАГС про розлучення категорично ухиляється, в зв'язку з чим позивач вимушена була звернутися з даним позовом до суду.
У підготовче засідання позивач та відповідач не з'явилися, подавши заяви про розгляд справи за їх відсутністю та розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, підстави позовних вимог вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб, виданого 26 липня 2019 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, копія якого долучена до справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 26 липня 2019 року зареєстрували шлюб, про що був здійснений актовий запис № 1086. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_2 , дружині ОСОБА_1.
Як вбачається із змісту позовної заяви, шлюбні відносини у позивача та відповідача не склалися в силу психологічної несумісності характерів. Як виявилося з часом в кожного різні погляди на сімейне життя, подружні права та обов'язки. Відповідач безпідставно ображає та принижує позивача. Мали місце непоодинокі випадки проявів агресії до позивача, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно з ч. 2 ст. 18, п. 3 ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові один до одного між сторонами втрачено. Примирення між подружжям та збереження сім'ї неможливо.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача і відповідача.
Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.
Як вбачається з позовної заяви, спільних дітей від шлюбу немає, спільне майно відсутнє.
У відповідності до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
В позовній заяві позивач зазначила, що після розірвання шлюбу вона бажає залишити прізвище ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що відповідач подав заяву про визнання позову до початку розгляду справи по суті, то на користь позивача з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 384 гривні 20 копійок, інша частина судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 200, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 липня 2019 року Чернігівським міським відділом
державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 1086.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище дружини ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 384 гривні 20 копійок.
Управлінню державної казначейської служби України в м. Славутичі Київської області повернути ОСОБА_1 384 гривні 20 копійок сплаченого судового збору при поданні позову згідно копії квитанції № 0.0.1558626793.1 від 19.12.2019 року, оригінал якої зберігається в матеріалах даної цивільної справи № 377/962/19, провадження № 2/377/65/20.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повне рішення виготовлено 20 січня 2020 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька