Долинський районний суд Кіровоградської області
110 м. м. Долинська Долинський район Кіровоградська область Україна 28500
Справа № 388/1682/19
Іменем України
15.01.2020 рокум. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській кримінальне провадження за клопотанням Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
У грудні 2019 року Міністерство юстиції України звернулось до суду із цим клопотанням, посилаючись на те, що наказом № 3868/5 від 3 грудня 2019 року прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статті 606 Кримінального процесуального кодексу України, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, пунктів 7, 8, 12 Розділу XII Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 2599/5 від 19 серпня 2019 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2019 року за № 956/33927, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації № 06-13660/19 від 5 лютого 2019 року.
ОСОБА_4 засуджено вироком Нагатинського районного суду м. Москви від 10 квітня 2018 року до покарання у виді десяти років та двох місяців позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 30, пунктом «г» частини 4 статті 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений групою осіб за попередньою змовою, у великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.
ОСОБА_4 перебуває у ФКУ «Виправна колонія № 6 УФСВП Росії по Володимирській області»; кінець відбуття строку покарання - 4 травня 2027 року.
Останнє відоме місце проживання ОСОБА_4 в України за адресою: АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо клопотання. Вважає, що діяння ОСОБА_4 за Кримінальним кодексом України підлягає кваліфікації за частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 307. При визначенні строку покарання підлягають застосуванню положення частини 3 статті 68 Кримінального кодексу України.
У судовому засіданні старший судовий експерт Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_5 роз'яснюючи висновок експерта № 4/563 від 26 червня 2017 року суду пояснив, що речовина, яка була виявлена експертом під час здійснення експертного дослідження, в України відноситься до речовини PVP, що згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).
Суд, заслухавши пояснення прокурора та експерта, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов до такого висновку.
Судом установлено, що вироком Нагатинського районного суду м. Москви Російської Федерації від 10 квітня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Судової колегії у кримінальних справах Московського міського суду Російської Федерації від 23 липня 2018 року, зокрема, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 30, пунктом «г» частини 4 статті 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк десять років та два місяці з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму. Цим вироком вирішено питання про запобіжний захід, речові докази. Строк покарання, зокрема, ОСОБА_4 рахувати з дня винесення вироку, тобто з 10 квітня 2018 року. Зараховано до строку відбування покарання періоди фактичного затримання та тримання під вартою, а саме: 4 березня 2017 року, з 5 березня 2017 року до 9 квітня 2018 року.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за частиною 3 статті 30, пунктом «г» частини 4 статті 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений групою осіб за попередньою змовою, у великому розмірі).
За вироком Нагатинського районного суду м. Москви Російської Федерації від 10 квітня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Судової колегії у кримінальних справах Московського міського суду Російської Федерації від 23 липня 2018 року, предметом замаху на незаконний збут наркотичного засобу був, згідно з висновком експерта № 4/563 від 26 червня 2017 року - N-метилефедрон, включений до Списку 1 Переліку, розділу «Наркотичні засоби». Загальна маса 16,89 г.
Під час здійснення судового провадження з розгляду цього клопотання, старшим судовим експертом Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_5 роз'яснено висновок експерта № 4/563 від 26 червня 2017 року. Зазначено, що речовина, яка була виявлена експертом під час здійснення експертного дослідження, в України відноситься до речовини PVP, що згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).
Згідно з Невеликими, великими та особливо великими розмірами психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України 1 серпня 2000 року № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29 липня 2010 року № 634) психотропна речовина PVP в особливо великих розмірах становить 15 і більше грамів.
Отже, оскільки згідно з висновком експерта № 4/563 від 26 червня 2017 року загальна маса виявленої речовини становить 16,89 г, відповідно це є особливо великий розмір психотропної речовини.
За змістом статті 610 Кримінального процесуального кодексу України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора. Під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: 1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України; 2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.
Зважаючи на вищезазначене, діяння за вчинення якого ОСОБА_4 засуджено вироком Нагатинського районного суду м. Москви Російської Федерації від 10 квітня 2018 року, залишеного без змін ухвалою Судової колегії у кримінальних справах Московського міського суду Російської Федерації від 23 липня 2018 року, за законом України про кримінальну відповідальність слід кваліфікувати за частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 307 (незакінчений замах на незаконний збут психотропних речовин, вчинений за попередньою змовою групою осіб, коли предметом таких дій були психотропні речовини в особливо великих розмірах).
Санкція частини 3 статті 307 Кримінального кодексу України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Вироком Нагатинського районного суду м. Москви Російської Федерації від 10 квітня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Судової колегії у кримінальних справах Московського міського суду Російської Федерації від 23 липня 2018 року, ОСОБА_4 не призначалось додаткове покарання у виді конфіскації майна, а відтак таке покарання неможливо визначити при приведенні вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.
Згідно зі частиною 3 статті 68 Кримінального кодексу України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Беручи до уваги вказане правило, оскільки дві третіх частини максимального строку покарання у виді позбавлення волі за санкцією частини 3 статті 307 Кримінального кодексу України становить вісім років, мінімальне покарання за санкцією цієї частини статті передбачене у виді позбавлення волі на строк дев'ять років, відповідно саме на такий строк покарання у виді позбавлення волі підлягає визначенню ОСОБА_4 .
Згідно з вироком Нагатинського районного суду м. Москви Російської Федерації від 10 квітня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Судової колегії у кримінальних справах Московського міського суду Російської Федерації від 23 липня 2018 року, злочин ОСОБА_4 було вчинено 4 березня 2017 року.
Законом України від 26 листопада 2015 року N 838-VIII, що набрав чинності 24 грудня 2015 року частину п'яту статті 72 Кримінального кодексу України викладено в такій редакції: "5. Зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
За змістом статті 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає частина 5 статті 72 Кримінального кодексу України в редакції Закону України N 838-VIII від 26 листопада 2015 року (пряма дія цього Закону).
Отже, ОСОБА_4 період затримання - 4 березня 2017 року та тримання під вартою з 5 березня 2017 року до набрання вироком законної сили, тобто до 22 липня 2018 року включно, підлягає зарахуванню до строку відбування покарання з розрахунку один день затримання та тримання під вартою, відповідає двом дням позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання визначений вироком Нагатинського районного суду м. Москви Російської Федерації від 10 квітня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Судової колегії у кримінальних справах Московського міського суду Російської Федерації від 23 липня 2018 року - 10 квітня 2018 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 318, 336, 337, 342, 367, 369-376, 610 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Привести у відповідність із законодавством України вирок Нагатинського районного суду м. Москви Російської Федерації від 10 квітня 2018 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідальність за злочин, передбачений частиною 3 статті 30, пункту «г» частини 4 статті 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації у вчиненні якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним вироком Нагатинського районного суду м. Москви Російської Федерації від 10 квітня 2018 року, передбачена частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України.
Строк позбавлення волі, що підлягає відбуттю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вироком Нагатинського районного суду м. Москви Російської Федерації від 10 квітня 2018 року становить 9 (дев'ять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має починатись з 10 квітня 2018 року. Період затримання - 4 березня 2017 року та тримання під вартою з 5 березня 2017 року до набрання вироком законної сили, тобто до 22 липня 2018 року включно, підлягає зарахуванню до строку відбування покарання з розрахунку один день затримання та тримання під вартою, відповідає двом дням позбавлення волі, згідно з частиною 5 статті 72 Кримінального кодексу України в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області.
Повний текст ухвали проголошений 20 січня 2020 року.
Суддя ОСОБА_1