Справа № 386/967/18
Провадження № 2/386/8/20
09 січня 2020 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Гут Ю. О.
з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.
позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1
представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Голованівськ в режимі відеоконференції цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 треті особи Красногірська сільська рада Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення від спадщини
Представник позивачів звернувся до суду позовом в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та ОСОБА_1 , треті особи, які заявляють самостійні вимоги : ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно.
Провадження по справі за даним позовом судом було відкрито 24.09.2018 року.
Відповідач ОСОБА_1 у даній справі подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 треті особи Красногірська сільська рада Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про усунення від спадщини.
23.05.2019 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднаний в одне провадження з первісним позовом. (а.с.92 т.2).
01.07.2019 року за заявою представника позивачів первинний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та ОСОБА_1 , треті особи, які заявляють самостійні вимоги : ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, ухвалою суду залишено без розгляду, а розгляд зустрічного позову судом продовжено. (а.с.121-122 т.2).
В обгрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 , зазначила що у листопаді 2012 року її мати склала заповіт на випадок своєї смерті, відповідно до якого вона заповідала земельні ділянки (пай) № НОМЕР_9 та №НОМЕР_10 їй та її сестрі ОСОБА_6 .
Оскільки, ОСОБА_6 знаючи, що мама потребує допомоги, свідомо її їй не надавала, приїздила в село 1 раз на рік і то не щороку, для того, щоб відпочити, то мама в червні 2016 року пішла в Красногірську сільську раду Голованівського району Кіровоградської області та склала новий заповіт на випадок своєї смерті, після того вона відразу їй його віддала і сказала, щоб він був у неї, щоб вона його нікому не віддавала, сказала, що якщо вона їм, іншим спадкоємцям, не потрібна жива, то на кладовище до неї також нехай не ходять.
На протязі всього часу, що мати хворіла вони жодного разу до неї не навідалися до лікарні. Коли мати померла , вона знаходилась біля тіла останньої то ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 її побили, душили за шию ременем, за наслідком чого Хмельницьким міським відділом ГУ НП в Хмельницькій області відкрито кримінальне провадження, що внесено до ЄРДР за №12018240010000204, та досудове розслідування передано до Голованівського ВП ГУНП України в Кіровоградській області оскільки в 2016 році я зверталася до Голованівської поліції.
Своєму чоловіку ОСОБА_4 мати постійно казала, що в тебе є своя земля - зі своєю що хочеш те й роби, а моя ОСОБА_1, тобто, їй, але в мами ніколи в планах навіть не було тим залишати у спадок земельні ділянки, скільки ті їй не допомагали та її не відвідували. Скільки мама лікувалася у Голованівській центральній районній лікарні - її чоловік приїздив до неї саме більше на 7-8 хвилин і то казав, що приїхав «бо йому дома скучно»! Весь цей час, а це близько двох років, біля мами, яка не могла сама себе обходити, була лише вона одна. В спала біля мами, бо її не було як залишити саму. Ніхто з тих не прийшов до мами посидіти хоч на кілька годин. Копійки мамі на ліки ніхто не дав . Знаючи про те, що вона потребує цієї допомоги. Все лікування проходило за її та мамині грошові кошти. Її чоловік ОСОБА_4 отримував за неї її пенсію і були такі випадки коли він її пенсію передавав не в повному обсязі. Казав, що йому жити не має за що і якщо вона не приїде із лікарні то він жениться і продасть хату.
Коли мама не стало, то ті обзивали її брутальними словами та говорили, що навіщо вона її лікувала, гроші тратила, та ж все-одно вмерла!
Відповідачі та треті особи навіть не знають коли матері не стало, ті на кладовищі не підійшли до матері попрощатися.
Пункти 6,12,16,26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2018 року вказують, що Правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обовязку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.
Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих. які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця.
Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її юзом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259ЦК.
Розглядаючи спори, пов'язані зі спадкуванням частки в праві спільної сумісної власності, необхідно звертати увагу на те, що згідно зі статтею 368 ЦК спільною сумісною власністю є але майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів і, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується на загальних підставах спадкоємцями за законом, до їх числа входять і ті спадкоємці відповідної черги за законом, і інша частина спадщини була передана за заповітом.
При визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за еоном першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу.
Суд може зменшити розмір обов'язкової частки у спадщині з урахуванням відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення, зокрема майнового стану спадкоємця.
При поділі спадщини між спадкоємцями необхідно враховувати правило частини першої статті1278 ЦК про те, що коли спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між спадкоємцями, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. При розподілі такої спадщини необхідно застосовувати норми, що регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності.
У разі виникнення спору між спадкоємцями щодо виділу їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку (частина перша статті 1279 ЦК) суд повинен враховувати використання цього майна одним із спадкоємців, тривалість такого користування, призначення цих предметів, інші обставини, які мають істотне значення.
Ст. 75, 202, 203 СК України - дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один юго. Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв'язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом. Повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, а є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Ст. 1224 ЦК України, яка вказує, що не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.
Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.
Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавленні батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.
Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є не дійсним або визнаний таким за рішенням суду.
Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд не може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було - набуте ними за час цього шлюбу.
За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо це встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через " похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено оповідальний відказ.
Частини 2, 3 ст. 1241 ЦК України вказують, що до обов'язкової частки у спадщині враховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість оповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.
Ст. 1245, ч. 1 ст. 1278, ст. 1279 ЦК України - частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців ходять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом. Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить. Спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення.
05 квітня 2018 року у справі № 205/8894/16-ц, провадження № 61-10393, Верховний Суд зазначив наступне: «Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладеного у пункті встанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом. Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.
Входячи з наведеного, правило частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до Сімейного кодексу України не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити мови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.
Просила усунути ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від права на спадщину після смерті ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з них на її користь понесені нею судові витрати.
В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 позов підтримала повністю та послалась на доводи викладені в позовній заяві. Окрім цього вказала, що її мати ОСОБА_10 хворіла більше 10 років. В серпні 2016 році стан здоровя її погіршився. Відповідачі по справі не хотіли, щоб вона приїздила до матері в с. Красногірку Голованівського району, де та проживала. Вона приїздила до матері коли та хворіла в 2016 році та перебула вала на лікуванні в Голованівській ЦРЛ, надавала їй всю допомогу в тому числі матеріальну на її лікування. Відповідачі та треті особи в Голованівську ЦРЛ до матері не приходили та не відвідували. З підстав того, що вона проживає в Хмельницькій області то восени 2016 року забрала матір до себе та положила ту на лікування до Хмельницької обласної лікарні до судинного відділення, а згодом коли тій стало краще, перевела до кардіологічного відділення вказаної лікарні. З вказаної лікарні матір виписали в грудні 2019 року. Вона в неї прожила в дома майже по травень 2017 року, після чого мати поїхала додому в с. Красногірку Голованівського району
Коли мати перебувала на лікуванні в Хмельницькій обласній лікарні, вона дзвонила до відповідачів та третіх осіб, однак ті ніякої допомоги на лікування матері не надавали та її не забезпечували.
Вона одна забезпечувала матір всім необхідним для лікування - ліками, доглядом, грошовими коштами та здійснювала за нею весь необхідний догляд для її ви здоровлення, який був необхідний.
При поверненні з лікування в травні 2017 року додому мати могла ходити самостійно з паличкою, обходити себе самостійно, а також готовити собі їжу та прибирати за собою, мити посуд прибирати в хаті.
Пенсія у матері була 1600-1700 грн.
Потім матері стало знову зле, вона приїхала до неї додому в с. Краснорірку Голованівського району у вересні 2017 року та завезла її на лікування до в Голованівської ЦРЛ, де та пробула на лікуванні до самої смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачі та треті особи до матері в лікарню в цей період не приходили, не відвідували, ніякої допомоги на утримання матері не надавали. Всім необхідним вона сама забезпечувала свою матір, з причин чого та ні в чому не потребувалась, та була всім необхідним забезпечена.
Витрати на поховання матері вона понесла частково, оскільки гроші на поховання мати мала свої - відкладала.
Вважає, що відповідачі не мають морального права приймати спадщину після смерті її матері ОСОБА_10 .
Просила її зустрічний позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_2 заперечив проти позову та зазначив, що зустрічний позов не обґрунтовувано, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не приймали участі у матеріальному забезпеченні свої матері та дружини, коли та захворіла та перебувала на лікуванні в лікарні, байдуже відносилися до її проблем, усвідомлюючи при цьому необхідність надання їй допомоги. Однак для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання.
Ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи можлива лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності.
Вважає що вказані факти в сукупності позивачем за зустрічним позовом не доведені, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Треті особи, або їх представники до суду не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що в жовтні 2016 року вона лікувалась Хмельницькій обласній лікарні. У даний період часу у вказану лікарню поступила на лікування ОСОБА_10 , яка самостійно рухатись не могла. На візочку її водила її донька ОСОБА_1 .
Вказала, що вона особисто перебувала на лікуванні у вказаній лікарні з 03.10. по16.10.2016 року, після чого ще приїздила до даної лікарні на перевязки до грудня 2016 року, та до даного часу ОСОБА_10 перебувала ще в лікарні.За час перебування в лікарні вона не бачила, щоб хтось інший крім Крижанівської приходив до ОСОБА_10 , та допомагав тій.
Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 надали суду аналогічні пояснення по справі, які надала свідок ОСОБА_11 .
Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що він проживає в с. Красногірка Голованівського району, в якому проживала покійна ОСОБА_10 матір
ОСОБА_1. ОСОБА_10 довго хворіла. Чоловік ОСОБА_10 - ОСОБА_4 говорив йому, що він пересилає гроші на лікування своєї дружини в м. Хмельницький водієм, який їздить туди, звати якого ОСОБА_26.
Про побиття ОСОБА_1 ким не будь, коли не будь в с. Красногірка, чи де інде, йому нічого не відомо.
З оголошених та досліджених в судовому засіданні письмових доказів вбачається, що:
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданого Голованівським рв. ЗАГС Кіровоградської області 12.11.1980 року слідує, що шлюб між ОСОБА_18 та ОСОБА_10 розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_10 присвоєно прізвище ОСОБА_10 (а.с.66 т.1).
У відповідності до даних Голованівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від06.09.2018 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_21 , зареєстровано Антонівською сільською радою Уманського району Черкаської області 01.12.1980 р, актовий запис№14. (а.с.30 т.1).
Згідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 виданого Голованівським р/в. ЗАГС Кіровоградської області 26.10.1993 року слідує, що шлюб між ОСОБА_21 та ОСОБА_10 розірвано, після розірвання шлюбу Крижанівській присвоєно прізвище ОСОБА_10 (а.с.21 т.1).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 11.12.1993 р. Красногірською сільською радою Голованівського району Кіровоградської області,11.12.1993 р. укладено шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , та після укладення шлюбу присвоєно прізвища ОСОБА_10 , актовий запис №9. (а.с.22 т.1).
У відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 виданого виконавчим комітетом Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області 10.01.2018 року слідує, що ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Красногірка Голованівського району Кіровоградської області у віці 64 роки, про що 10.01.2018 року складено відповідний актовий запис №1. (а.с.15 т.1).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 20.10.1973 р. Свірневською сільською Голованівського району Кіровоградської області, батьками ОСОБА_9 , являються ОСОБА_18 та ОСОБА_10 , актовий запис №15. (а.с.64 т.1).
Згідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 , виданого 23.11.1991 р. Красногірською сільською радою Голованівського району Кіровоградської області, вбачається, що укладено шлюб між ОСОБА_25 та ОСОБА_9 , та після укладення шлюбу присвоєно прізвища ОСОБА_9 актовий запис №9. (а.с.19,65 т.1).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , виданого 05.10.1970 р. Красногірською сільською Голованівського району Кіровоградської області слідує, що батьками ОСОБА_5 , являються ОСОБА_18 та ОСОБА_10 , актовий запис №23. (а.с.75 т.1).
У відповідності до заповіту ОСОБА_10 , складеного 26.11.2012 року в с. Красногірка Голованівського району Кіровоградстької області та засвідченого секретарем виконавчого комітету Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, зареєстрованого в реєстрі за №17, вбачається, що ОСОБА_10 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належні їй земельну ділянку з №НОМЕР_9 площею 3,71 та земельну ділянку за № НОМЕР_10 площею 1,7477 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Красногірської сільської ради, вона заповідає ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с.76 т.1).
Згідно до заповіту ОСОБА_10 , складеного 29.06.2016 року в с. Красногірка Голованівського району Кіровоградстької області та засвідченого секретарем виконавчого комітету Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, зареєстрованого в реєстрі за №6, слідує, що ОСОБА_10 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належні їй земельну ділянку з №НОМЕР_9 площею 3,71 та земельну ділянку за № НОМЕР_10 площею 1,7477 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Красногірської сільської ради, вона заповідає ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.77 т.1).
У відповідності до виписки №3082 Голованівської ЦРЛ, із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_10 , слідує, що та перебувала на стаціонарному лікуванні в Голованівській ЦРЛ Кіровоградської області з 28.08.2016 року по 06.09.2016 рік. Діагноз - облітеруючий а/с судин н/кінцівок з права ІІ ст., зліва ІІІ ст. (а.с.140 т.1).
Відповідно до виписного епікризу відділення «Судинної хірургії» Хмельницької обласної лікарні, вбачається, що ОСОБА_10 перебувала на лікуванні в період з 12.09. по 16.09.2016 року, та з 03.10. по 02.11.2016 року, діагноз заключний клінічний основний - ісулінонезалежний цукровий діабет з множинними ускладненнями, діабетична ангіопатія, синдром стопи діабетика, нейроішемічна форма, гнійнонекротична рана лівої стопи, виразковий дефект лівої гомілки. (а.с.137-138 т.1).
У відповідності до виписки з історії хвороби №3446. Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру вбачається, що ОСОБА_10 знаходилась на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділені з 16.09. по 03.10. 2016 р., діагноз - гострий в/в інфаркт міокарда передній розповсюджений із захопленням високих відділів передньої стінки. (а.с.139 т.1).
Згідно до виписок епікризу відділення «Опікове» Хмельницької обласної лікарні, вбачається, що ОСОБА_10 перебувала на лікуванні в період з 02.11. по 11.11.2016 року, та з 28.11. по 12.12.2016 року, діагноз заключний клінічний основний - ісулінонезалежний цукровий діабет з множинними ускладненнями, гнійно-некротична рана лівої лівої гомілки.(а.с.135-136 т.1).
У відповідності до фіскальних чеків аптек м. Хмельницька, вбачається, що позивачем в період з 12.09.2016 року по 01.05.2017 року, було проведено ряд неодноразових закупівель медичних препаратів. (а.с.105-132 т.1).
Відповідно до висновку експерта №34 від 25.01.2018р. вбачається, що згідно сукупності даних, отриманих за час виконання цієї судово-медичної експертизи, у потерпілої ОСОБА_1 станом на 10-24.01.2018р. (відомий період часу, протягом якого вона була обстежена лікарями-спеціалістами) виявлені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, крововиливів м'яких тканин правої навколо-очної ділянки обличчя з переходом на правий бічний схил носа, вилицю, праву щоку та підборіддя справа (1), заднє-зовнішньої поверхні середньої третини лівого плеча (1), задньої поверхні нижньої третини цього ж плеча (3), задньої поверхні лівого ліктьового суглобу (1), заднє-ліктьової поверхні середньої третини лівого передпліччя (1), тильної поверхні лівої кисті з переходом на задню поверхню променево-зап'ясткового суглобу (1), променевої поверхні лівого передпліччя на межі середньої та нижньої третин (1), задньої поверхні верхньої третини правого плеча під плечовим суглобом (1), заднє-ліктьової поверхні середньої третини правого передпліччя (1), тильної поверхні правої кисті з переходом на променево-зап'ястковий суглоб у проміжку між 2-5-ю п'ясними кістками (1), передньої поверхні черевної стінки (1), правої половини черевної стінки (1), нижнє-зовнішнього квадранта лівої сідниці (1), внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу (1), переднє-зовнішньої поверхні нижньої третини лівої гомілки (1), внутрішньої поверхні правого стегна від рівня середньої третини до колінного суглобу (чисельні), крововиливу слизової оболонки верхньої губи в центрі, які за своїми ознаками відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. (а.с.156-157 т.1).
Заслухавши пояснення позивача за зустрічним позовом, представника відповідачів за зустрічним позовом, свідків, дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , являється дочкою ОСОБА_10 , яка проживала в с. Красногірка Голованівського району Кіровоградської області, та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , похована в с. Красногірка Голованівського району Кіровоградської області.
Після смерті ОСОБА_10 , її чоловік ОСОБА_4 , який перебував в зареєстрованому шлюбі та проживав разом з покійною ОСОБА_10 в одному будинку в с. Красногірка Голованівського району, а також ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 які являються дітьми покійної ОСОБА_10 , звернулись до нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області з заявами про прийняття спадщини, про що подали про це відповідні заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 (а.с.54,59,68,73 т.1).
Постановою нотаріуса від 25.07.2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовлено у вчинені нотаріальної дії з підстав відсутності правовстановлюючих документів. (а.с.78 т.1).
За життя ОСОБА_10 склала два заповіти, а саме: перший заповіт від 26.11.2012 року, який засвідчений секретарем виконавчого комітету Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, відповідно до якого ОСОБА_10 на випадок своєї смерті заповідала належні їй земельну ділянку з №НОМЕР_9 площею 3,71 та земельну ділянку за № НОМЕР_10 площею 1,7477 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Красногірської сільської ради, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та другий заповіт, складений пізніше в часі, а саме складений 29.06.2016 року який засвідчений секретарем виконавчого комітету Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, згідно до якого ОСОБА_10 на випадок своєї смерті заповідала належні їй земельну ділянку з №НОМЕР_9 площею 3,71 та земельну ділянку за № НОМЕР_10 площею 1,7477 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Красногірської сільської ради - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У відповідності до спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_10 , заповіт ОСОБА_10 складений 29.06.2016 року в с. Красногірка Голованівського району Кіровоградстької області та засвідчений секретарем виконавчого комітету Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, зареєстрований в реєстрі за №17, яким ОСОБА_10 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належні їй земельну ділянку з №НОМЕР_9 площею 3,71 та земельну ділянку за № НОМЕР_10 площею 1,7477 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Красногірської сільської ради, та заповідала ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , являється чинним, оскільки зареєстрований у спадковому реєстрі 23.06.2016 р., реєстратором Кіровоградської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи». (а.с.50 т.1).
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 дізнавшись в судовому порядку, що ОСОБА_4 , як чоловік покійної ОСОБА_10 та її дочка ОСОБА_3 , подали до неї позов про визнання права власності на спадкове майно, після смерті ОСОБА_10 , вказавши третіми особами ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які також являються дітьми покійної ОСОБА_10 який в подальшому при розгляді справи судом був залишений без розгляду, подала зустрічний позов про усунення їх від спадщини, з підстав того, що ті не мають морального права претендувати на спадщину, оскільки догляд, утримання та лікування ОСОБА_10 займалась одна вона, а ті в цьому ніякої участі не приймали.
Судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 і це ніким зі сторін у справі не оспорюється, дійсно ОСОБА_10 тривалий час хворіла, перебувала на стаціонарному лікуванні в Голованівській центральній лікарні Кіровоградської області області з 28.08.2016 року по 06.09.2016 рік. Діагноз - облітеруючий а/с судин н/кінцівок з права ІІ ст., зліва ІІІ ст.
ОСОБА_1 являючись донькою ОСОБА_10 приїздила з фактичного місця свого проживання смт. Ярмоленці Хмельницької області, до с. Красногірки Голованівського району Кіровоградської області, для підтримки та надання допомоги в лікуванні та догляду своєї матері ОСОБА_10 .
По взаємній згоді з ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , забрала ОСОБА_10 для подальшого лікування до Хмельницької обласної лікарні, де та перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні «Судинної хірургії», та кардіологічному відділені в період з 12.09. по 16.09.2016 року, 16.09. по 03.10. з 03.10. по 02.11. з 02.11. по 11.11. , та з 28.11. по 12.12.2016 року, з приводу лікування захворювання ісулінонезалежного цукрового діабету з множинними ускладненнями, діабетичної ангіопатії, синдрому стопи діабетика, нейроішемічної форми, гнійно-некротичної рана лівої стопи, виразкового дефекту лівої гомілки.
Під час перебуванні ОСОБА_10 на лікуванні у даному медичному закладі ОСОБА_1 самостійно, без участі родичів та чоловіка ОСОБА_10 , здійснювала за тою весь необхідний достатній та належний догляд, купувала необхідні для лікування ОСОБА_10 ліки, що підтверджується показами свідків, що були допитані у справі.
По закінченню лікування ОСОБА_10 в Хмельницькій обласній лікарні в грудні 2016 року, ОСОБА_1 , забрала її до себе по місцю свого проживання, здійснювала за нею догляд, з причин чого ОСОБА_10 продовжувала отримувала необхідну допомогу у повній мірі від позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 .
В подальшому ОСОБА_10 в травні 2017 року переїхала до постійного свого проживання в с. Красногірка Голованіського району Кіровоградської області, могла пересуватись самостійно та обходити себе без сторонньої допомоги.
Суд встановивши всі обставини справи приходить до наступного висновку, що зустрічний позов за встановлених обставин судом слід залишити без задоволення, оскільки звертаючись до суду із зустрічним позовом про усунення відповідачів від права на спадкування позивач ОСОБА_1 обґрунтовувала його тим, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не приймали участі у матеріальному забезпеченні свої матері та дружини ОСОБА_10 в період її захворювання та перебування в медичних закладах на лікуванні, неналежно з морального сторони байдуже відносилися до її проблем, усвідомлюючи при цьому необхідність надання їй допомоги.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Водночас статтями 202, 203 СК України встановлено обов'язок повнолітніх дітей утримувати своїх батьків, які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги, мають тяжкі хвороби, інвалідність або є безпомічними.
Відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця, а також тих осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині або на користь яких спадкодавцем було зроблено заповідальний відказ.
Пунктом 6 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 визначено, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про держання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.
При вирішенні даної категорії справ суд повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. Для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто, ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з'ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.
Ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи можлива лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності.
Зазначена позиція повністю узгоджується з правовими висновками Верховного суду, неодноразово викладеними в Постановах від 25.11.2019 року по справі № 465/8524/14, від 06.05.2019 року по справі № 756/12975/17, від 04.07.2019 троку по справі № 460/4192/16-ц, від 24.07.2019 року по справі № 186/1565/16-ц та ін..
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, позивачем не надано доказів того, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мали матеріальну та фізичну змогу відвідувати спадкодавицю, а також надавати їй допомогу в період її перебування в м. Хмельницьку в обласній лікарні, особливо з урахуванням значної віддаленості цього міста (місця лікування) від місця проживанні відповідачів за зустрічним позовом.
Окрім того відповідачем не було доведено потребу спадкодавиці ОСОБА_10 в період її перебування на лікуванні в м. Хмельницьку у допомозі саме відповідачів, враховуючи ту обставину, що таку допомогу вона у повній мірі отримувала від позивачки.
Також позивачем не було надано до суду доказів того, що у період знаходження ОСОБА_10 за місцем свого проживання в с. Красногірка Голованівського району Кіровоградської області, після закінчення лікування в м. Хмельницьку вона потребувала сторонньої допомоги, а також того що відповідачі ухилялися від надання їй такої допомоги.
Крім цього суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що у відповідності до вимог ч.3 ст.1254 ЦК України, кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
Окрім того заповіт вважається дійсним, доки його не визнано недійсним та не скасовано у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі у разі відмови в позові покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 10,11,12,13,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 треті особи Красногірська сільська рада Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про усунення від спадщини - залишити без задоволення.
Судові витрати по зустрічному позову залишити по фактичному їх понесенні стороною.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст рішення судом виготовлено 19.01.2020 року.
Суддя: Гут Ю. О.