Справа № 369/16190/18
Провадження № 2/369/2103/20
Іменем України
11.01.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Заїка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства із обмеженою відповідальністю «Петрівський Квартал» про стягнення пені за несвоєчасне виконання умов договору,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал» про стягнення пені за несвоєчасне виконання умов договору.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 12 липня 2016 року між нею та ТОВ «Петрівський Квартал» укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 65 /С105Б-2.
У відповідності до п. 1.1. Договору, ч. 1 ст. 6 та ст. 656 Цивільного кодексу України продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_2 , проектний будинок 2 та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до умов п. 3.1. Договору ціна майнових прав на квартиру на момент підписання Договору становить 233 472 грн., що еквівалентно 9 728 доларів США.
На виконання взятих на себе зобов'язань за Договором, позивач сплатила у повній мірі грошові кошти ТОВ «Петрівський квартал» у розмірі 233 472 грн., що підтверджується квитанцією від 13.07.2016 № 0.0.582524161.1 та попередньою довідкою від 03.08.2016, яка видана керівником відділу по роботі з клієнтами ТОВ «Петрівський Квартал» ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 у повній мірі виконано свої зобов'язання щодо оплати ціни майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 , згідно Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 65 /С105Б-2 від 12 липня 2016 року.
Згідно умов п. 2.4. Договору орієнтовний строк прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію встановлено 31 березня 2017 року.
Відповідно до положень п. 5.2.1. Договору продавець зобов'язується своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов'язання за цим Договором.
Відповідно до положень п. 5.2.6. Договору, продавець зобов'язується підписати Акт прийому-передачі квартири за умови повного виконання покупцем зобов'язання щодо оплати ціни майнових прав на квартиру протягом 90 календарних днів від дати прийняття в експлуатацію завершеного об'єкта будівництва.
Умовами п. 6.2. Договору передбачено, що у разі недотримання орієнтовного строку прийняття об'єкта будівництва понад 3 місяці від орієнтовного строку прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (п. 2.4. Договору), Продавець сплачує пеню покупцю у розмірі 0,1 % від суми ціни майнових прав на квартиру за кожен день прострочення. За перші 3 місяці періоду прострочення від орієнтовного строку прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію пеня не нараховується та не сплачується.
11 травня 2018 року було підписано Акт прийому будівельної готовності квартири АДРЕСА_1 , що є датою фактичного прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Як зазначено в статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими згідно актів цивільного законодавства. Умова про передачу квартири не пізніше 31 березня 2017 року є однією з істотних умов Договору, погоджена сторонами і закріплена в пункті 2.4. Більше того, прострочення передачі квартири до зазначеної дати, згідно п. 6.2. Договору, є підставою для сплати продавцем пені.
Проте, ТОВ «Петрівський Квартал» взяті на себе зобов'язання по Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 65 /С105Б-2 від 12 липня 2016 року були виконані неналежним чином.
У зв'язку з порушенням строку прийняття об'єкта завершеного будівництва в експлуатацію, 25 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Петрівський Квартал» із заявою щодо розрахунку та виплати в готівковій формі пені за несвоєчасні терміни здачі будинку в експлуатацію згідно з п. 6.2. Договору № 65/С105Б-2 від 12 липня 2016 року.
Однак, за результатами розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 отримала лист від 04 жовтня 2018 року № 260, підписаний директором ТОВ «Петрівський Квартал» ОСОБА_3 про те, що реалізація п. 6.2. Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 65 /С105Б-2 від 12 липня 2016 року потребує отримання покупцем відповідного судового рішення у встановленому законом порядку.
Таким чином, за період часу з 31 березня 2017 року по 11 травня 2018 року прострочення продавцем строків виконання умов договору складає 376 днів, однак, оскільки умовами п. 6.2. Договору сторонами було встановлено, що за перші три місяці періоду прострочення від орієнтовного строку прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, пеня не нараховується та не сплачується, тому строк нарахування пені починається з 01 липня 2017 року по 11 травня 2018 року та становить 285 днів прострочення.
За вказаних обставин, з ТОВ «Петрівський Квартал» за період прострочення строків виконання умов Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 65 /С105Б-2 від 12 липня 2016 року, підлягає стягненню пеня у розмірі 66 539,52 (233 472 грн. (сума договору) * 0,1 % (розмір пені) * 285 (кількість днів прострочення) / 100 = 66 539, 52 грн.).
Відповідач ТОВ «Петрівський квартал» 30.01.2019 року подав відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а обставини, на які посилається позивач не відповідають дійсності. Між позивачем (як покупцем), та Відповідачем (як Продавцем), був укладений Договір № 65/С105Б-2 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 12 липня 2016 року.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 договору та статі 656 Цивільного кодексу України продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_3 .
Звертаючись з позовом до суду, позивач ОСОБА_1 посилалась на підставу стягнення неустойки, яка вказана в п. 6.2. даного Договору, якою визначено, що у разі недотримання орієнтовного строку прийняття об'єкта будівництва понад три місяці від орієнтовного строку прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію (п. 2.4. Договору), продавець сплачує пеню покупцю в розмірі 0,1% від суми ціни майнових прав на квартиру за кожен день прострочення. За перші три місяці періоду прострочення від орієнтовного строку прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію, пеня не нараховується та не сплачується.
Відповідач не погоджується з вимогами Позивача, виходячи з обґрунтованої правової позиції: визначена п. 6.2. Договору неустойка є не пенею, а штрафом, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
П. 6.2. Договору встановлена відповідальність боржника за недотримання орієнтовного строку прийняття об'єкта будівництва понад три місяці від орієнтовного строку прийняття Об'єкта будівництва експлуатацію.
Обов'язок щодо прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію не є грошовим зобов'язанням, а тому встановлення за порушення цього обов'язку такого заходу відповідальності як пеня, є недопустимим з огляду на правову природу пені.
Належному заходу відповідальності за недотримання орієнтовного строку прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію за своєю правовою природою відповідає такий вид неустойки як штраф.
Зазначення у п. 6.2. Договору поняття «пеня» за недотримання строку прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію відбулось помилково з суб'єктивних причин (людський фактор).
За недотримання строку прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію мався на увазі такий вид неустойки як штраф у розмірі 0,1% від суми ціни майнових прав на квартиру, що відповідає правовій природі штрафу та є справедливим.
Таким чином, зроблений покупцем розрахунок неустойки у вигляді пені за недотримання строку прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію не відповідає чинному цивільному законодавству України та не може бути застосований.
В свою чергу, в даному Договорі, строк прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію (п. 2.4. договору) міститься в розділі 2 договору, який має назву «Майнові права на квартиру», які в свою чергу мають попередні Технічні характеристики.
Прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію за умовами договору не визначено прямим обов'язком продавця.
Відповідно до п. 4.2. договору продавець приймає на себе зобов'язання забезпечити дійсні проданих покупцю майнових прав на квартиру протягом строку дії цього договору шляхом забезпечення будівництва об'єкта та прийняття його в експлуатацію.
Прямим обов'язком продавця, відповідно до п. 1.1. договору, є передача у власність покупця майнових прав на квартиру, що здійснюється за актом прийому-передачі майнових прав на квартиру після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкту за умови повного виконання покупцем своїх обов'язків за договором (п. 1.4. Договору).
Таким чином, строк прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію регламентує характеристики житлового будинку, а отже є характеристикою товару, який є предметом купівлі-продажу за договором.
Отже, внаслідок укладення договору між позивачем та відповідачем, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України виникли цивільні права та обов'язки.
28.02.2019 року ТОВ «Петрівський Квартал» подав до суду доповнення до відзиву, в яких зазначив, що п. 2.4. Договору передбачено, що орієнтовний строк прийняття об'єкта в експлуатацію - 31 березня 2017 р. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва на строк до трьох місяців, і не буде вважатися порушенням умов цього Договору.
Згідно розрахунку пені за прострочення позивач зазначає період з 01.07.2017 р. по 11.05.2018 р.
На вчасне прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію впливає багато зовнішніх чинників, які не залежать від волі відповідача та є об'єктивними причинами, що призводять до прострочення виконання зобов'язань передбачених договором.
Згідно ст. 19 Господарського кодексу України державний контроль та нагляд за господарською діяльністю 6. Органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.
ТОВ «Петрівський квартал» вважає, що його вини у порушенні строків введення об'єкта в експлуатацію не має з огляду на нижченаведене.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно умов договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 65 /С105Б-2 від 12.07.2016р. даний договір укладається на виконання Форвардного контракту № 17683-А від 12.07.2016 року, придбаного Покупцем за результатами відкритого аукціону, проведеного Товарною біржею «Перспектива Коммодіті».
Відповідно до п. 4.1. Договору даний договір укладається під відкладальною обставиною, якою сторони визнають пред'явлення до виконання Форвардного контракту Покупцем, за відповідним актом (прийому-передачі) пред'явлення до виконання форвардного контракту.
Акт (прийому-передачі) пред'явлення до виконання форвардного контракту укладається на підставі Акту прийому - передачі деривативу та договору купівлі-продажу деривативу, стороною якого виступає Позивач та ТОВ "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген".
Тобто форвардний механізм залучення коштів передбачає:
Проведення торгів на Товарній біржі;
Укладення Форвардного контракту між Відповідачем та ТОВ "Компанія з управління активами" Андере Ріхтінген";
Укладення договору купівлі-продажу деривативу між Позивачем та ТОВ "Компанія з управління активами" Андере Ріхтінген";
Укладення акту прийому - передачі деривативу між Позивачем та ТОВ "Компанія з управління активами"Андере Ріхтінген";
Укладення акту (прийому-передачі) пред'явлення до виконання форвардного контракту між Позивачем та Відповідачем;
Укладення договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру між Позивачем та Відповідачем.
З 2017 року по даний час ТОВ «Петрівський квартал» (код ЄДРПОУ 33400832), а також його засновники та кінцеві бенефіціарні власники, серед яких ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» (код 36003268), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , мають справу з систематичним переслідуванням з боку правоохоронних органів, в межах надуманих кримінальних провадженнях в яких, ніби-то фігурують дані особи.
Дані обставини, в свою чергу, чинять перешкоди, псують репутацію та взагалі унеможливлюють здійснення нормальної господарської діяльності ТОВ «Петрівський квартал» і виконання останнім взятих на себе зобов'язань.
Повна відсутність кошторисної та бухгалтерської документації паралізувала роботу розрахунків з генпідрядними, підрядними та субпідрядними компаніями, що приймали участь у будівництві об'єктів, порушили графіки фінансування робіт та календарні плани робіт у взаємовідносинах з ТОВ «Петрівський квартал».
Це, в свою чергу, призвело до недотримання строку прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію. Тобто вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями державних правоохоронних органів та недотриманням ТОВ «Петрівський квартал» п. 2.4. Договору, щодо своєчасного прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію.
У судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі і просив його задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «Петрівський Квартал» до суду не з'явився, надав до суду до суду заяву, в якій просив провести розгляд без його участі.
08.11.2019 року представник ТОВ «Петрівський Квартал» подав заяву про застосування строків позовної давності, в якій зазначав, що позовні вимоги ОСОБА_1 не можуть бути задоволені, оскільки до даного спору слід застосувати позовну давність, виходячи з наступного.
Пунктом 2.4. Договору встановлено, що орієнтовний строк прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію - «31» грудня 2017 року.
Згідно з п. 6.2. Договору у разі недотримання орієнтовного строку прийняття об'єкта будівництва понад три місяці від орієнтовного строку прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (п. 2.4. Договору), продавець сплачує пеню покупцю у розмірі 0,1 % від суми ціни майнових прав на квартиру за кожен день прострочення. За перші три місяці періоду прострочення від орієнтовного строку прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, пеня не нараховується.
Виходячи з умов п. 2.4. та 6.2. Договору у позивача виникло право на звернення до суду з вимогами до відповідача щодо стягнення пені «31» березня 2017 року.
Відповідно до норм ст..ст. 257, 258 ЦК України встановлено, що загальний строк позовної давності становить три роки, а позовна давність щодо вимоги про стягнення неустойки, штрафу, пені, встановлено строк в один рік.
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у задоволенні позову.
Виходячи з положень норми ст.. 258 ЦК України у позивача строк позовної давності щодо вимог стягнення пені сплинув 01.04.2018 року.
Позивач підписав свою позовну заяву 12 грудня 2018 року та подав до суду.
Тобто, позивач звернувся до суду з вимогами до відповідача про стягнення пені після закінчення строку позовної давності щодо стягнення пені.
Тому ТОВ «Петрівський Квартал» просив застосувати давність до вимог позивача та відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Петрівський Квартал» про стягнення пені.
Суд, з'ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Ч. 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ч. 4 - ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
12 липня 2016 року між ТОВ «Петрівський Квартал» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 65 /С105Б-2.
Згідно умов договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 65 /С105Б-2 від 12.07.2016 р. даний договір укладений на виконання Форвардного контракту № 17683-А від 12.07.2016 р., придбаного Покупцем за результатами відкритого аукціону, проведеного Товарною біржею "Перспектива Коммодіті".
У відповідності до п. 1.1. Договору, ч. 1 ст. 6 та ст. 656 Цивільного кодексу України Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_2 , проектний будинок 2 та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.3. Договору визначено, що предметом Договору є майнові права на Квартиру, які після прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію реалізуються шляхом реєстрації Покупцем права власності в установленому законом порядку. За умови виконання своїх обов'язків за цим Договором Продавець зобов'язаний передати Покупцю документи, необхідні для державної реєстрації права власності на квартиру.
Пунктом 1.4. Договору Сторони обумовили, що майнові права на Квартиру за цим Договором передаються від продавця покупцю шляхом підписання акту прийому-передачі квартири (як сукупності майнових прав), який є невід'ємною частиною цього Договору. Акт прийому-передачі квартири підписується Сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта будівництва та за умови повного виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим Договором.
Пунктом 2.4. Договору встановлено, що орієнтовний строк прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію - 31 березня 2017 рік. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію Об'єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього Договору.
В п. 3.1. Договору Сторонами було обумовлено, що ціна майнових прав на Квартиру на момент підписання Договору становить: ціна майнових прав на Квартиру на момент підписання Договору становить: 233 472 грн., в тому числі ПДВ 38 912 грн., що еквівалентно 9 728 доларам 00 центам США.
П.п. 5.2.1. п. 5.2. Договору визначено, що Продавець зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов'язання за Договором та виконувати інші функції і обов'язки згідно форвардного контракту.
Пунктом 6.2. Договору встановлено, що у разі недотримання Орієнтовного строку прийняття Об'єкта будівництва понад три місяці від орієнтовного строку прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію (п. 2.4. Договору), Продавець сплачує пеню покупцю в розмірі 0,1% від суми Ціни майнових прав на Квартиру за кожен день прострочення. За перші три місяці періоду прострочення від орієнтовного строку прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію, пеня не нараховується та не сплачується.
Згідно умов договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 65 /С105Б2 від 12.07.2016 р., даний договір укладається на виконання Форвардного контракту, придбаного Покупцем за результатами відкритого аукціону, проведеного Товарною біржею "Перспектива Коммодіті".
Відповідно до п. 4.1. Договору, даний договір укладається під відкладальною обставиною, якою сторони визнають пред'явлення до виконання Форвардного контракту Покупцем, за відповідним актом (прийому-передачі) пред'явлення до виконання форвардного контракту.
У відповідності до довідки від 03 серпня 2016 року, яка посвідчена підписом начальника відділу по роботі з клієнтами ТОВ «Петрівський квартал» Стрелко М. І. , Покупець в повній мірі виконав свої зобов'язання, щодо оплати ціни майнових прав на Квартиру.
За квитанцією 0.0.582524161.1 від 13 липня 2016 р. позивач сплатила відповідачу 233 472,00 грн.
25 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Петрівський Квартал» із заявою щодо розрахунку та виплати в готівковій формі пені за несвоєчасні терміни здачі будинку в експлуатацію згідно з п. 6.2. Договору № 65/С105Б-2 від 12 липня 2016 року.
Однак, за результатами розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 отримала лист від 04 жовтня 2018 року № 260, підписаний директором ТОВ «Петрівський Квартал» ОСОБА_3 про те, що реалізація п. 6.2. Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 65 /С105Б-2 від 12 липня 2016 року.
Із змісту Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 12 липня 2016 року № 65/С105Б2, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал» та ОСОБА_1 , вбачається, що сторони не узгодили всі істотні умови вказаного договору.
Зокрема, пунктом 2.4. Договору встановлено, що орієнтовний строк прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію - 31 березня 2017 рік. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію Об'єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього Договору.
Ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Встановлення орієнтовного строку вказує на невизначеність такої істотної умови як строк прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію.
Ст. 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
З врахуванням вказаних норм строк прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію в Договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 12 липня 2016 року № 65/С105Б2 конкретно не визначений, оскільки в п. 2.4. Договору зазначена не конкретна, а орієнтовна календарна дата.
Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2)створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Ч. 1 та ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
При цьому, зобов'язання щодо прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію не належить до цивільних відносин, тобто до відносин, за наявності яких передбачена цивільно-правова відповідальність.
Ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.
Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).
Відповідно до ч. 4 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Згідно ч. 5 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (з наступними змінами і доповненнями).
Згідно п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об'єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.
П. 4 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів встановлено, що надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Повноваження Держархбудінспекції здійснюються її апаратом. При цьому реєстрація (повернення, скасування реєстрації) декларації щодо об'єктів, які розміщено на території кількох адміністративно-територіальних одиниць та вплив (відповідно до проектної документації) від діяльності яких після прийняття в експлуатацію буде поширюватися на дві і більше адміністративно-територіальні одиниці, здійснюється безпосередньо апаратом Держархбудінспекції, а щодо інших об'єктів - її територіальними органами за місцезнаходженням таких об'єктів.
Оскільки прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, то відносини щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів належить не до цивільно-правових, а до публічно-правових відносин.
Ст. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
За вказаних обставин пункт 2.4. Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 12 липня 2016 року № 65/С105Б2 носить технічний характер, оскільки вказує на технічну характеристику житлового будинку. В даному Договорі пункт 2.4. міститься в розділі 2, який має назву «Технічні характеристики квартири».
Це вбачається із судової практики (перша, апеляційна, касаційна інстанції та Касаційний цивільний суд Верховного Суду) по справі № 757/39364/15-ц про стягнення з ПАТ «ХК «Київміськбуд» пені за договором купівлі-продажу майнових прав, а саме:
«Так, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині нарахування пені... ОСОБА_3 вказує, що відповідачем порушено п.6.1. договору купівлі-продажу майнових прав щодо затримання введення будинку в експлуатацію, разом з тим, суд відхиляє такі доводи позивача, оскільки вказаний пункт договору регламентує характеристики житлового будинку та за своїм змістом не є зобов'язальним, а тому суд приходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення пені за цим пунктом договору».
За вказаних обставин, враховуючи, що термін прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію в Договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру конкретною датою не визначений, замість цього вказана орієнтовна дата, а також те, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів не належить до цивільно-правих відносин, склад цивільно-правового порушення зі сторони позивача відсутній. Це виключає можливість застосувати до відповідача цивільно-правову відповідальність у вигляді стягнення неустойки (пені).
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог і відмовляє у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 1, 11, 15, 16, 251, 252, 509, 530, 546-548, 549, 626, 628 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 3, п. 4 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (з наступними змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 13, 258, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства із обмеженою відповідальністю «Петрівський Квартал» про стягнення пені за несвоєчасне виконання умов договору відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.
Суддя Ковальчук Л.М.