Справа № 369/14575/19
Провадження №2/369/1612/20
02.01.2020 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
11.11.2019 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Ухвалою суду від 18.11.2019 року відкрито провадження у справі, призначено проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки х неподання.
18.12.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача в якому просив проводити розгляд справи з повідомленням сторін.
Вивчивши заявлене клопотання, суд приходить до висновку про те, що клопотання не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Поряд із цим, згідно вимог ч. 6 ст. 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 11 974, 42 грн.
Також суд приходить до висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки учасники справи не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача та заперечень відповідача у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.
Загалом характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вказують на те, що обставини справи, мають бути підтверджені письмовими доказами, які безперешкодно можуть надаватись сторонами справи до суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, не є перешкодою для подання сторонами доказів, заявлення та розгляду клопотання про витребування доказів. Так само суд не позбавлений можливості розгляду клопотання про допит свідків та вирішення питання про проведення у справі судового засіданні, у разі обґрунтованості необхідності допиту свідків в межах розгляду цієї справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 279, 353-355 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя :