65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"20" січня 2020 р.м. Одеса № 916/124/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши позовні матеріали (вх. 126/20 від 15.01.2020р.),
за позовом: державного багатопрофільного підприємства „Урожай”
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Трансенергозбут”
про визнання договору удаваним правочином та застосування наслідків недійсності правочину.
Державне багатопрофільне підприємство „Урожай” звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Трансенергозбут” про визнання договору аутсорсингу №9 від 02.01.2019р. удаваним правочином та застосування наслідків недійсності правочину до даних правовідносин. Позовні вимоги обґрунтовані фактом укладенням між сторонами по справі договору аутсорсингу №9 від 02.01.2019р. із порушенням приписів чинного законодавства.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
В порушення вищенаведених приписів чинного законодавства позовна заява державного багатопрофільного підприємства „Урожай” не містить способу захисту прав та інтересів, оскільки позивачем не було зазначено у прохальній частині позовної заяви у який спосіб суд повинен застосувати наслідки недійсності правочину, наприклад, шляхом зобов'язання повернути грошові кошти або майно, вчинити певні дії тощо.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно зі ч. ч. 1-2 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
В свою чергу, у відповідності до ст.ст. 1 - 3 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду. Судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею 4 Закону України „Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 № 294-IX встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.
Отже, за пред'явлення даного позову, який містить дві позовні вимоги немайнового характеру (1. про визнання договору удаваним правочином; 2. про застосування наслідків недійсності правочину), позивач зобов'язаний сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у загальному розмірі 4204,00 грн.
При зверненні до господарського суду із відповідною позовною заявою державним багатопрофільним підприємством „Урожай” було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за звернення до суду із даною позовною заявою. Клопотання позивача обґрунтовано фактом накладення на рахунки останнього арешту у межах виконавчого провадження, що, відповідно, виключає можливість сплати судового збору позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Оскільки за суб'єктним та предметним критерієм підстави для застосування до позову державного багатопрофільного підприємства „Урожай” приписів ст. 8 Закону України „Про судовий збір” відсутні, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за звернення до суду із даною позовною заявою.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги порушення державним багатопрофільним підприємством „Урожай” приписів ст. ст. 162, 164 ГПК України, на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України вказану позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви та надання суду відповідних доказів на підтвердження їх усунення.
Господарський суд звертає увагу позивача, що у випадку не усунення названих недоліків у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. ст. 4, 8 Закону України „Про судовий збір”, ч. 1 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за звернення до суду із позовною заявою державному багатопрофільному підприємству „Урожай” - відмовити.
2. Позовну заяву державного багатопрофільного підприємства „Урожай” товариства з обмеженою відповідальністю „Трансенергозбут” про визнання договору удаваним правочином та застосування наслідків недійсності правочину залишити без руху.
3. Встановити державному багатопрофільному підприємству „Урожай” 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення способу захисту прав та інтересів (в частині звернення до суду із вимогою про застосування наслідків недійсності правочину); та надання доказів сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн.
Ухвала набрала законної сили 20.01.2020р. та не підлягає оскарженню.
Суддя С.П. Желєзна