Рішення від 20.01.2020 по справі 915/2284/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року Справа № 915/2284/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

без виклику сторін

справу № 915/2284/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРТУНА 2013”,

вул. Морехідна, 25/27, кв. 4, м. Миколаїв, 54020;

до міського комунального підприємства “Миколаївводоканал”,

вул. Погранична, 161, м. Миколаїв, 54055;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ? товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕХОЙЛ НК”,

вул. Ярославів Вал, 5-В, м. Київ, 01030;

про стягнення грошових коштів у сумі 370260 грн. 80 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “ФОРТУНА 2013” пред'явлено позов про стягнення з Міського комунального підприємства (МКП) “Миколаївводоканал” грошових коштів у сумі 370260 грн. 80 коп. ? заборгованості останнього за укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “ТЕХОЙЛ НК” договором про закупівлю від 01.10.2018 № 01/10-2018-Н, право вимоги якої, за твердженнями позивача, набуто ним згідно укладеного з ТОВ “ТЕХОЙЛ НК” договором від 06.05.2019 про відступлення права вимоги.

Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 22.11.2019 відкрито провадження в даній справі та визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідача, належним чином повідомленого про відкриття провадження у справі, що підтверджується підписом уповноваженої особи МКП “Миколаївводоканал” на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з ухвалою від 22.11.2019, відзив на позовну заяву не надійшов.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між МКП “Миколаївводоканал” (покупцем) та ТОВ “ТЕХОЙЛ НК” (постачальником) укладено договір про закупівлю від 01.10.2018 № 01/10-2018-Н (далі - договір), згідно умов якого постачальник, якого покупцем визначено переможцем відкритих торгів оголошення закупівлі UA-2018-07-04-001039-a зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця ДК 021:2015 за кодом Єдиного закупівельного словника (CPV) 09130000-9 ? нафта та дистиляти (дизельне паливо ЄВРО 5 бензиновими нормами) (далі ? товар), належної якості, що відповідає державним стандартам, за найменування, асортимент, кількість та ціна з одиницю якого визначається у специфікації (додаток № 1 до договору), а покупець ? приймати товар та оплачувати його на умовах договору (п.п. 1.1-1.2 договору).

Сторони планують за цим договором поставити товар на загальну суму 3307860 грн з ПДВ; ціна на товар встановлюється в національній валюті України і включає всі податки і збори, що встановлені українським законодавством, у т.ч. ПДВ, і вказується в специфікаціях до договору, як і обсяги закупівлі (п.п. 3.1, 3.3-3.4 договору).

Поставка товару здійснюється на підставі заявки, наданої покупцем, яка подається у письмовій формі, із зазначенням найменування та кількості товару, завіряється підписом відповідальної особи покупця і передається постачальнику поштою або факсимільним способом зв'язку на одну із адрес, електронної пошти, зазначених постачальником у цьому договорі; постачальник зобов'язаний забезпечити поставку партії замовленого товару протягом двох робочих днів з дня отримання письмової заявки покупця, якщо про інше не домовлено між сторонами (п.п. 5.3-5.5 договору).

Товар поставляється покупцю автомобільним транспортом (бензовозами) на умовах DDP ? склад покупця (м. Миколаїв, Маршала Василевського, 67/1), відповідно до Міжнародних правил інтерпретації термінів “Інкотермс-2010”; датою поставки товару вважається дата фактичної поставки відповідної партії товару на склад покупця, що підтверджується підписанням видаткової накладної на кожну партію товару (п.п. 5.1, 5.2 договору).

Розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі; за узгодженням сторін допускаються інші форми взаєморозрахунків. Оплата здійснюється на підставі виставленого рахунку постачальника протягом 20 календарних днів з моменту поставки товару шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника 100% вартості товару, що передається згідно поданої заявки. До видаткової накладної на поставку товару постачальником додаються сертифікат відповідності та/або паспорт якості товару (п.п. 4.1-4.3 договору).

Сторонами договору погоджено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2018 включно, але в будь-якому випадку до перерахування покупцем усієї вартості фактично отриманого якісного товару (п. 10.1 договору).

У подальшому МКП “Миколаївводоканал” та ТОВ “ТЕХОЙЛ НК” укладалися до договору додаткові угоди №№ 1-3, якими збільшувалася та змінювалася вартість товарів без збільшення загальної суми договору.

З матеріалів справи випливає, що на виконання умов договору ТОВ “ТЕХОЙЛ НК” поставлено відповідачу погоджений у договорі товар (дизельне паливо ЄВРО 5 бензовозними нормами) у кількості 25000 л на загальну суму 678000 грн. з ПДВ, згідно видаткової накладної від 25.10.2018 № НКН-001904 та товарно-транспортної накладної від 25.10.2018 № 25/10/2018, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками сторін.

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, товар за указаними накладними був частково повернутий відповідачем у кількості 7660 л на суму 207739 грн. 20 коп. з ПДВ, та частково оплачений відповідачем на суму 100000 грн. з ПДВ (по 50000 грн. 13.11.2018 та 22.12.2018), внаслідок чого на 31.01.2019 заборгованість відповідача перед ТОВ “ТЕХОЙЛ НК” становила 370260 грн. 80 коп.; викладене підтверджується підписаним МКП “Миколаївводоканал” та ТОВ “ТЕХОЙЛ НК” актом звірки взаєморозрахунків за період жовтень 2018 - січень 2019.

У подальшому ТОВ “ТЕХОЙЛ НК” (первісним кредитором) укладено з ТОВ “ФОРТУНА 2013” (новим кредитором) договір відступлення права вимоги (цесії) від 06.05.2019, згідно умов якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право грошової вимоги в розмірі 370260 грн. 80 коп. по договору про закупівлю від 01.10.2018 № 01/10-2018-Н, укладеному ТОВ “ТЕХОЙЛ НК” з відповідачем, про що позивач листом від 10.06.2019 № 20 з описом вкладення повідомив МКП “Миколаївводоканал”.

В указаному листі позивач також виклав вимогу про погашення заборгованості за товар, поставлений згідно накладної від 25.10.2018; указаний лист відповідачем отримано 14.06.2019, що підтверджується підписом відповідальної особи МКП “Миколаївводоканал” на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, проте залишено без реагування та виконання.

Законодавством визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Ураховуючи викладене, та що укладеним між МКП “Миколаївводоканал” та ТОВ “ТЕХОЙЛ НК” договором не встановлено обмежень щодо заміни кредитора або необхідності отримання згоди покупця на відступлення права вимоги за договором, суд визнає, що позивачем набуто право вимоги від МКП “Миколаївводоканал” сплати заборгованості в сумі 370260 грн. 80 коп.

За твердженнями позивача, заборгованість у сумі 370260 грн. 80 коп. МКП “Миколаївводоканал” не погашено й досі, і таке є підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Законодавством визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 2 ст. 614 ЦК України, ч.ч. 3, 4 ст.13 ГПК України).

Таким чином, обов'язок доведення факту повної та своєчасної оплати за виконані роботи закон покладає на замовника. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором не надав, доводи позивача не спростував.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем доведено прострочення виконання МКП “Миколаївводоканал” грошових зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати товару, поставленого ТОВ “ТЕХОЙЛ НК”, внаслідок чого утворився основний борг у сумі 370260 грн. 80 коп., право вимоги якої набуто позивачем. Отже, вимога про стягнення з відповідача цієї суми є обґрунтованою.

Таким чином, позов ТОВ “ФОРТУНА 2013” підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

ТОВ “ФОРТУНА 2013” оплачено даний позов судовим збором згідно квитанції від 28.10.2019 № ПН400643 на суму 5554 грн.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Законом України “Про судовий збір” визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Судом визнано обґрунтованими та підлягаючими задоволенню позовні вимоги у сумі 370260 грн. 80 коп., які, згідно указаних вище положень законодавства, підлягали оплаті судовим збором в сумі 5553 грн. 91 коп. (370260 грн. 80 коп.*1,5%), а тому саме в цій сумі належить за рахунок МКП “Миколаївводоканал” відшкодувати витрати позивача на оплату позову судовим збором.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРТУНА 2013” задовольнити повністю.

2. Стягнути з міського комунального підприємства “Миколаївводоканал”, вул. Погранична, 161, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 31448144, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРТУНА 2013”, вул. Морехідна, 25/27, кв. 4, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 38476885, грошові кошти в 370276 (триста сімдесят тисяч двісті сімдесят шість) грн. 80 коп. - основний борг, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 5553 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 91 коп.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М. Давченко

Попередній документ
86999473
Наступний документ
86999475
Інформація про рішення:
№ рішення: 86999474
№ справи: 915/2284/19
Дата рішення: 20.01.2020
Дата публікації: 22.01.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Миколаївської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори