20 січня 2020 року
Київ
справа №140/2685/19
адміністративне провадження №К/9901/1754/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року
у справі № 140/2685/19
за позовом ОСОБА_1
до Виконуючого обов'язків начальника відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Волинської області В.Заплотинського
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів для відшкодування моральної шкоди,-
установив:
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року - повернуто апеляційну скаргу, з підстав визначених пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Положеннями пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У своїй касаційній скарзі позивач вказує про те, що ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору, що, на думку скаржника, є незаконним, оскільки останнім було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком, враховуючи наступне.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Також, ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строків на апеляційне оскарження та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків, а саме направлення на адресу вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних причин його пропуску.
Згідно з повідомленнями про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900727900272 та № 7900727900264 копії зазначених ухвал скаржник отримав 06 листопада 2019 року.
Проте, у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Доводи скаржника з приводу того, що він звільнений від сплати судового збору про що останнім було зазначено у клопотанні, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року було вирішено дане питання та відмовлено заявнику у звільненні його від сплати судового збору, оскільки в матеріалах справи відсутні та скаржником не надані суду належні докази на підтвердження скрутного майнового стану, що свідчили б про неможливість або утруднення в сплаті судового збору або підстав звільнення від сплати такого судового збору, які передбачені законом.
Враховуючи положення пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України та те, що недоліки апеляційної скарги у встановлений строк усунені не були, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо повернення апеляційної скарги.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року.
2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.
Суддя-доповідач О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко