ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.01.2020Справа № 910/16326/19
За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вчитель»
про стягнення 204736,64 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення з Відповідача заборгованості та санкцій, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань своєчасно оплачувати згідно з договором №04923/4-01 від 23.09.2004 поставлену питну воду та послуги з приймання стоків за період 01.09.2018 - 30.09.2019.
Відповідач у письмових запереченнях проти позову категорично заперечував проти включення в розрахунок суми позову частки нарахувань зобов'язань за відведення стоків гарячої води (у розмірі 31190,66 грн.) та похідних часток штрафних санкцій, оскільки централізоване постачання гарячої води в будинок Відповідача за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 4, повністю відсутнє (відключене) з 24.03.2015 по цей час. І також Відповідач вказує, що у січні 2016 року в будинку було встановлено загальнобудинкові прилади комерційного обліку гарячої води; з моменту їх встановлення в січні 2016 року по цей час загальний спожитий об'єм гарячої води дорівнює нулю; ділянка вхідного трубопроводу повністю демонтована, а у внутрішньо-будинковій мережі ГВП ще два роки тому фізично вирізані частки трубопроводів. Тому Відповідач вважає, що Позивач брав неіснуючі «дані» для нарахування неіснуючих обсягів гарячого водовідведення.
Відповідач зауважує, що фактичне споживання гарячої води весь цей час не відбувалося, та не відновлювалася, тому що внаслідок пошкодження підземної ділянки трубопроводу (що знаходиться не на балансі ОСББ) відсутня циркуляція гарячої води в будинку, що приводило до необхідності мешканцям (співвласникам ОСББ) сплачувати за великі об'єми води, що остигнула (фактично холодної) за вартістю гарячої. Співвласниками ОСББ ще навесні 2015 року було прийняте рішення щодо встановлення по квартирах електробойлерів та відкладення початку користування централізованим постачанням гарячої води до моменту поновлення циркуляції в системі ГВП та встановлення договірних відношень на послугу ЦГВП. Договір з постачальником гарячої води «КП Київтеплоенерго» по цей час не укладений.
Окремо Відповідач зауважив, що в аналогічному попередньому позові АК «Київводоканал» до ОСББ «Вчитель» (справа №910/16827/18) Позивачем також були незаконно включені до розрахунку обсяги неіснуючого гарячого водовідведення, які після нашого заперечення були Позивачем повністю виключені з позову.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
23.09.2004 між ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» (назву змінено на ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», далі - Позивач, постачальник) та Відповідачем (далі - абонент) укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №04923/4-01 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від абонента стічні води, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Відповідно до п. 2.1.1 Договору, облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється: за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента кількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.
Згідно з п. 2.1.2 Договору, зняття показань з водолічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки, згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента зі стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячні платіжні документи, виходячи з його середньодобового споживання води. Показання водолічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, зняті постачальником, є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.
Пунктом 2.1.4 Договору встановлено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення об'ємів стоків, відповідно до розділу 21 Правил користування.
За змістом п. 2.2.1 Договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.
Згідно з п. 2.2.4 Договору в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.
Відповідно до п. 2.2.5 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ вважатиметься безпідставною.
Пунктом 3.3.5 Договору абонента зобов'язано сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.
Відповідно до п. 7.1 Договору, він укладається строком на 1 рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до його припинення жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону.
06.02.2007 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої сторони погодили доповнити договір пунктом 5.2 наступного змісту: «Порядок визначення обсягів поставленої питної води, використаної для приготування гарячої, та відповідної кількості стічних вод визначається відповідно до показань приладу обліку, встановленому в центральному тепловому пункті, що фіксуються представниками абонента та ВАТ АК «Київводоканал» і розподіляються між споживачами послуг, які приєднані до ЦТП, в процентному співвідношенні, залежно від кількості мешканців кожного будинку. Кількість стічних вод, скинутих абонентом в міську каналізаційну мережу після використання гарячої води, дорівнює обсягу питної води, що була використана для приготування гарячої води».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором в частині надання Відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення у період з 01.09.2018 по 30.09.2019 на загальну суму 148735,97 грн., на підтвердження чого Позивачем надано розшифровки рахунків абонента за період з вересня 2018 року до вересня 2019 року включно.
Крім цього, позивач надав довідки №55/9-1067 від 19.07.2019 та №55/9-1642 від 05.11.2019, видані АТ «Банк Кредит Дніпро», що підтверджує виставлення Відповідачу дебетових інформаційних повідомлень про оплату послуг за період 01.09.2018 по 30.09.2019, з долученням реєстрів дебетових повідомлень за вказаний період.
Також до матеріалів справи Позивачем надано копії актів про зняття показань з приладу обліку питної води, за період з вересня 2018 року по вересень 2019 року включно по коду абонента № 1-348, за адресою точки обліку: вул. Васильківська, 4 (о/р 1-8-5), які були складені та підписані в присутності абонента - Відповідача.
На підтвердження обсягу стоків гарячої води, Позивачем долучені копії актів про зняття показань з приладу обліку, за період з вересня 2018 року до вересня 2019 року включно по коду абонента № 1-3407 КП «Київтеплоенерго», за адресою точки обліку: вул. Васильківська, 2А (о/р 1-8-9).
Позивач зазначає, що вартість наданих Відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення у період з 01.09.2018 по 30.09.2019, оплачена Відповідачем лише частково (оплати підтверджені залученими до позову відомостями ГІОЦ про розщеплення оплат, і не заперечені Відповідачем), тому у Відповідача утворилась заборгованість у розмірі 148735,97 грн., і Позивач за несвоєчасну оплату також нарахував 6819,10 грн. інфляційних втрат, 3724,78 грн. 3% річних, 38019,99 грн. пені і 7436,80 грн. штрафу.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.
Положеннями ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що споживачі питної води, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до чинних на час укладення договору Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, водоканал надає послуги у забезпеченні питною водою та водовідведенні.
Відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190 (чинних станом на час надання послуг у спірний період), зазначені Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за № 403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (п. 1.4. Правил №190).
Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Держбуду № 37 від 19.02.2002 поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).
Відповідно до п. 1.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Держбуду № 37 від 19.02.2002, стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).
Стаття 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає, що споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.
Субспоживачем, у відповідності до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190, є суб'єкт господарювання, який одержує воду з комунальної водопровідної мережі або скидає стічні води в комунальну мережу водовідведення через мережі споживача.
Пунктом 2.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Держбуду № 37 від 19.02.2002 передбачено, що підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.
Відповідач є споживачем питної води і відносини між сторонами щодо постачання питної води виникли на підставі укладеного між сторонами Договору, відповідно до умов якого, Відповідач зобов'язався сплачувати надані Позивачем послуги з постачання питної води та приймання стічних вод.
На підставі укладеного між сторонами Договору Відповідачу було відкрито особовий рахунок № 1-8-5 та присвоєно код № 1-348, за якими здійснюється розрахунок питної води та водовідведення.
Матеріали справи не містять зауважень Відповідача щодо обсягів послуг водопостачання згідно наявних в матеріалах справи актів про зняття показників з приладів обліку № 1-8-5, і також не містять заперечень Відповідача щодо застосованих Позивачем тарифів для нарахування вартості наданих послуг у спірний період по вказаному вище коду.
За розрахунком Позивача, у період з 01.09.2018 по 30.09.2019 сума наданих послуг з холодного водопостачання та водовідведення по коду абонента № 1-348 становила 225229,06 грн., сума здійснених часткових оплат - 107683,75 грн., сума боргу - 117545,31 грн. Відповідач проти вказаної заборгованості в сумі 117545,31 грн. заперечень не висловив та жодним чином її не спростував. Актами про зняття показань приладів обліку № 1-8-5, які містять підписи представників Відповідача, підтверджено обсяги води за період з 01.09.2018 по 30.09.2019, що визначені Позивачем у розрахунку заборгованості.
З огляду на наведене, оскільки неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором в частині сплати послуг з постачання питної води та приймання стічних вод за період з 01.09.2018 по 30.09.2019 по коду № 1-348 підтверджено матеріалами справи, заборгованість у сумі 117545,31 грн. належним чином доведена, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача заборгованості у сумі 117545,31 грн.
У той же час, щодо стягнення боргу за кодом 1-50348 у розмірі 31190,66 грн. за послуги з приймання стоків гарячої води, суд зазначає наступне.
На доведення наявності заборгованості з водовідведення гарячої води у заявлений період, Позивачем надано суду Акти про зняття показань з приладу обліку, складені між Позивачем та КП «Київтеплоенерго», а також платіжні вимоги-доручення та розшифровки з рахунків абонента.
Натомість, в наданих актах не міститься жодного посилання на те, яку воду вони обліковують (холодну чи гарячу), а платіжні вимоги-доручення та розшифровки не підтверджують наявності заборгованості, оскільки не є належними та допустимими доказами цього у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України.
Більше того, у вказаних актах не міститься жодного посилання на код Відповідача, або на його особовий рахунок, а адреса точки обліку відрізняється від адреси точки обліку Відповідача.
Будь-яких інших доказів на підтвердження заборгованості за послугу з водовідведення гарячої води Позивачем не надано.
Таким чином, належні та допустимі докази в розумінні приписів ст.ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження факту наявності заборгованості з водовідведення гарячої води в матеріалах справи відсутні.
Крім того, чинним та таким, що набрало законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/16827/19 між цими ж сторонами і стосовно правовідносин з постачання води та її відведення по цьому ж Договору, судом встановлено відключення гарячої води у житловому будинку по вул. Васильківська, 4, на підставі наряду № 310 від 24.03.2015 та акта № 25 від 24.03.2015.
Доказів підключення гарячої води до будинку Відповідача після вказаного відключення матеріали справи не містять.
Таким чином, оскільки докази, які б могли підтвердити споживання Відповідачем у спірний період гарячої оди та її об'єм, відсутні, то суд позбавлений можливості встановити наявність і розмір заборгованості, а відтак Позивачем не доведений факт її наявності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі № 910/9095/17.
Щодо нарахування Позивачем протягом спірного періоду обсягу відведення гарячої води відповідно до показників приладу обліку, встановленого у центральному тепловому пункті, який забезпечує водою декілька будинків та знаходиться за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 2-А (особовий рахунок 1-8-9), і його подальшого розподілу у відсотковому співвідношенні пропорційно кількості мешканців у кожному з житлових будинків, що споживають воду від даного теплового пункту, то суд зазначає, що акти про зняття показань з приладу обліку, які складені представниками Позивача і КП «Київтеплоенерго», лише засвічують кількість води, що надійшла до центрального теплового пункту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 2-А, а не безпосередньо до Відповідача (так як з вказаного теплового пункту вода постачається й до інших будинків).
Наведений Позивачем механізм визначення (розрахунку) стоків гарячої води (пропорційно до кількості мешканців) не свідчить про фактичний обсяг наданих послуг з приймання стоків гарячої води та не свідчить про споживання Відповідачем гарячої води, і жодним чином не підтверджений нормативно (не передбачений у жодному нормативно-правовому акті), і також, не погоджений Відповідачем.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині стягнення заборгованості з оплати послуг з приймання стоків гарячої води у сумі 31190,66 грн. Оскільки судом не встановлено у Відповідача обов'язку оплатити згадану суму в 31190,66 грн., то суд не вбачає підстав і для застосування заявлених Позивачем санкцій за її несплату, тому у частині стягнення нарахованих на неї 943,10 грн. втрат від інфляції, 503,45 грн. 3% річних та 5355,68 грн. пені суд відмовляє.
Натомість, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання зі своєчасної та повної оплати заборгованості з наданих у період з 01.09.2018 по 30.09.2019 Позивачем Відповідачу послуг з холодного водопостачання та водовідведення по коду абонента № 1-348, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених Договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:
- пені на підставі п. 4.2 Договору та ст.ст. 546, 549 ЦК України, та з урахуванням договірного розширення до 1го року строку нарахування пені, встановленого ч. 6 ст. 232 ГПК України;
- втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України.
Розрахунок вказаних вище пені, втрат від інфляції та 3% річних, нарахованих у зв'язку з несвоєчасною та неповною оплатою заборгованості з наданих у період з 01.09.2018 по 30.09.2019 Позивачем Відповідачу послуг з холодного водопостачання та водовідведення по коду абонента № 1-348, судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним (зокрема, оскільки розраховані Позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом за заявлений у позові період нарахування), а їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.
З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 5875,99 грн. втрат від інфляції, 3221,33 грн. 3% річних та 32664,31 грн. пені визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення штрафу на підставі п. 4.6 Договору, то суд вважає вказану позовну вимогу необґрунтованою повністю, оскільки Позивач не направляв Відповідачеві жодних рахунки, а надсилав через банк інформаційні дебетові повідомлення, і в матеріалах справи також відсутні рахунки, а подані лише розшифровки до рахунків.
Тобто Позивач не довів, що ним виставлялись рахунки Відповідачу та що Відповідач безпідставно відмовлявся їх оплачувати.
Крім того, судом встановлено, що Відповідач частково погашав суми заборгованості, що виникла у нього за Договором, на які суд визнавав обгрунтовано нарахованими (по коду абонента № 1-348 з 01.09.2018 по 30.09.2019), що свідчить про прострочення виконання своїх договірних зобов'язань, а не про відмову їх виконувати.
Позивач також не надав обґрунтованого розрахунку штрафу та не зазначив, які саме рахунки Відповідач відмовився сплатити і на яку суму.
За таких умов суд відмовляє Позивачу у задоволенні позовної вимоги про стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 7436,80 грн. у зв'язку з необґрунтованістю.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 19.11.2018 у справ № 910/3889/18.
Судові витрати, у які Позивачем включено лише витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вчитель" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 4; ідентифікаційний код 24594197) на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 117545 (сто сімнадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 31 коп. основного боргу, 5875 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 99 коп. втрат від інфляції, 3221 (три тисячі двісті двадцять одну) грн. 33 коп. 3% річних, 32664 (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 31 коп. пені, а також 2389 (дві тисячі триста вісімдесят дев'ять) грн. 60 коп. судового збору.
У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Сташків Р.Б.