20 січня 2020 року
Київ
справа №540/1312/19
адміністративне провадження №К/9901/1491/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів - Губської О.А., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року
у справі №540/1312/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
про скасування наказу № 214-о від 29 травня 2019 року про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (надалі - відповідач ), в якому просила:
- скасувати наказ відповідача №214-о від 29 травня 2019 року про припинення державної служби та звільнення з посади;
- поновити її на посаді «головного державного інспектора відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури» ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі з 29 травня 2019 року;
- допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення її на посаді головного державного інспектора відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 04 вересня 2018 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 травня 2019 року по дату поновлення на роботі.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позивачка звернулася з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції.
У поданій касаційній скарзі позивачка, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VII " Про судоустрій і статус суддів ".
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду даної справи є звільнення з публічної служби та поновлення на ній.
Скаржник займала посаду головного державного інспектора відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі. Посада публічної служби позивача не відноситься до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі №540/1312/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування наказу № 214-о від 29 травня 2019 року про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
О.А. Губська
Л.О. Єресько
Судді Верховного Суду