20 січня 2020 року
м. Київ
справа №120/2216/19-а
адміністративне провадження №К/9901/337/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Саприкіної І. В., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати пункт 48 рішення Міністерства оборони України від 22 березня 2019 року №37 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи з 07.03.2019, внаслідок травми, так, пов'язаної із захистом батьківщини;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, як інваліду ІІІ групи з 07.03.2019 внаслідок травми, так, пов'язаної із захистом батьківщини відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 з урахуванням попередніх виплат.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 30 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовив.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 листопада 2019 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року скасував та прийняв нове рішення, яким адміністративний позов задовольнив.
Не погодившись з таким судовим рішенням апеляційної інстанції, Міноборони 27 грудня 2019 року направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу відповідно до ст. 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Положеннями ч. 3 ст. 55 КАС України визначено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Пункт 1 ч. 1 ст. 59 КАС України передбачає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно ч. 3, 6, 8 ст. 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Касаційна скарга підписана представником Міноборони Літвіном С.М.
Як убачається із матеріалів касаційної скарги, на підтвердження повноважень представника додана копія довіреності, засвідчена начальником Центрального територіального юридичного відділу Ільчиком О.В.
Разом з цим, доказів наявності у начальника Центрального територіального юридичного відділу Ільчика О.В. встановлених законом повноважень щодо засвідчення копії довіреності суду касаційної інстанції не надано.
Таким чином, касаційна скарга Міноборони підписана представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно з ч. 2 ст. 332 та ч. 8 ст. 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 59, 330, 332 КАС України, суддя
Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Саприкіна