20 січня 2020 року
м. Київ
справа №520/10201/19
адміністративне провадження №К/9901/326/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Саприкіної І. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання незаконним рішення,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому просив:
- визнати незаконним рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про відмову у видачі патенту на винахід за заявкою № а 201110450 від 29 серпня 2011 року.
Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 07 жовтня 2019 року відмовив у відкритті провадження у справі згідно із п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 грудня 2019 року залишив без змін ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року.
26 грудня 2019 року ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції і направити справу для продовження розгляду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам ст. 330 КАС України, з огляду на таке.
Суд установив, що касаційна скарга ОСОБА_1 викладена російською мовою.
Положеннями ч. 1 ст. 15 КАС України, які кореспондуються із ч. 1 ст. 12 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», визначено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі № 10-рп/99, зазначив, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).
Відповідно до ч. 4 ст. 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на зазначене, касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.
Така позиція касаційного суду з питання мови адміністративного судочинства відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 06 липня 2016 року (справа № 21-1092а16).
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 КАС України.
Відповідно до положень ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом звернення із касаційною скаргою, викладеною українською мовою, яка відповідає вимогам ст. 330 КАС України.
Разом з цим, суд вважає за необхідним зазначити, що у разі, якщо скаржник не володіє українською мовою, Законом України від 02 червня 2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» соціально незахищеним верствам населення гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 169, 330, 332 КАС України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання незаконним рішення - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Саприкіна