17 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/960/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Могила С. К.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі
за позовом Фонду Державного майна України
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП КОМФОРТ",
2) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемога 46",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Орган самоорганізації населення "Будинковий комітет "Лідер" будинку №46 по вул. Набережній Перемоги",
2) Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради,
про визнання недійсним договору дарування, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння,
особа, яка звернулась з апеляційною скаргою - фізична особа ОСОБА_1 ,
11.01.2020 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі № 904/960/19, надіслана скаржником поштою 08.01.2020 разом з клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Крім того, частиною третьою статті 288 ГПК України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Повний текст оскаржуваної постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 складено 28.11.2019, отже з цього дня почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вказане судове рішення було 18.12.2019, після якого процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 надіслано поштою 08.01.2020, що підтверджується поштовим конвертом, в якому касаційна скарга надійшла на адресу Касаційного господарського суду, тобто після закінчення строку встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого ГПК України.
До поданої касаційної скарги ОСОБА_1 додано клопотання про поновлення скаржнику встановленого строку касаційного оскарження, в обґрунтовання поважності пропущення якого зазначено, що повний текст оскаржуваної постанови нею було отримано лише 04.12.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого листа.
Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Однак, всупереч вимогам статті 290 ГПК України скаржником не додано до касаційної скарги доказів, що підтверджують дату отримання оскаржуваної постанови, а наявність в матеріалах справи поштового повідомлення з підписом про отримання скаржником копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у цій справі судом не може бути перевірена за відсутності матеріалів справи, оскільки касаційна скарга була направлена безпосередньо до Касаційного господарського суду.
Отже, саме лише посилання на дату отримання копії оскаржуваного судового рішення, за відсутності відповідних та належних доказів на підтвердження її отримання, не дає підстав суду для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження .
Такими доказами можуть бути, зокрема поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові.
Окрім цього, як на інші поважні причини пропуску строку касаційного оскарження, скаржник посилається на те, що у зв'язку з розглядом апеляційним судом заяви про скасування заходів забезпечення позову, поданої скаржником після прийняття оскаржуваної постанови, мусила відкласти підготовку касаційної скарги до прийняття судового рішення з вказаного питання, а саме до 16.12.2019. Враховуючи, що для підготовки касаційної скарги необхідно виконати великий обсяг роботи, а скаржник є інвалідом ІІ групи, ОСОБА_1 зазначає, що не встигла подати касаційну скаргу до закінчення двадцятиденного строку на касаційне оскарження, що обчислюється з дати отримання скаржником оскаржуваного судового рішення. Тому, скаржник вважає, що вказані ним підстави поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019, яка була подана в межах двадцятиденного строку після прийняття рішення апеляційної інстанції щодо вирішення заяви про скасування заходів забезпечення позову 16.12.2019, є поважними.
Однак, викладені у клопотанні скаржника доводи в обґрунтування поважності інших причин пропуску строку на касаційне оскарження не підтверджені відповідними доказами, а тому визнаються судом неповажними та таким, що не дають підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження з огляду також на те, що строк касаційного оскарження обчислюється з дня проголошення або отримання саме оскаржуваного рішення, а не як зазначає скаржник з дня ухвалення додаткового рішення або рішення щодо питання про забезпечення позову.
Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 292 ГПК України колегія суддів суду касаційної інстанції розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, вважає викладені в його обґрунтування підстави неповажними та такими, що не підтверджується доказами.
Частиною третьою вищезазначеної статті касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, оскільки касаційну скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання та скаржником не подано доказів в підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови та не наведено поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі № 904/960/19 підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення і наданням відповідних доказів на підтвердження цих підстав.
Окрім цього, суд касаційної інстанції зазначає, що клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції буде розглянуте судом після усунення скаржником недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 288, 290-292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі № 904/960/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.
2. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді Т. Б. Дроботова
С. К. Могил