79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.01.2020 справа № 914/2094/19
Господарський суд Львівської області в складі:
судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судових засідань Андрусик В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Фермерського господарства "Галичина-Карпати", с.Дуб'є, Бродівський район, Львівська область,
до відповідача: Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м.Броди, Львівська область,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Львів,
про зняття арешту з коштів,
за участю представників:
від позивача: Шлянта Н.Р.
від відповідача: не з'явився.
Обставини справи.
Фермерське господарство "Галичина-Карпати" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про зняття арешту з коштів.
Ухвалою від 15.10.2019р. суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив справу до розгляду в підготовчому засіданні на 05.11.2019р.
В підготовче засідання 05.11.2019р. з'явився представник позивача. Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника, подав відзив на позовну заяву в якому просив суд залучити до справи в якості відповідача - Львівське відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств та просив проводити підготовче засідання без участі представника в підготовче засідання.
У зв'язку із неявкою представника відповідача, суд відклав підготовче засідання на 19.11.2019р. Вирішення клопотання відповідача щодо залучення в якості відповідача Львівське відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, було відкладено до наступного підготовчого засідання.
У зв'язку із неявкою представника відповідача, підготовче засідання було відкладено на 03.12.2019р.
Ухвалою від 03.12.2019р. суд залучив Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення українського державного фонду підтримки фермерських господарств до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та відклав підготовче засідання на 17.12.2019р.
Ухвалою від 17.12.2019р. суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті в судовому засіданні на 09.01.2019р.
В судове засідання 09.01.2019р. з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити та зняти арешт з коштів розміщених на розрахункових рахунках Фермерського господарства «Галичина-Карпати», розміщених в банківських установах:
р/р НОМЕР_1 в ЗГРУ ПАТ «Приватбанк», м.Львів, МФО 325321;
р/р НОМЕР_2 в ЗГРУ ПАТ «Приватбанк», м.Львів, МФО 325321;
р/р НОМЕР_3 в ЗГРУ ПАТ «Приватбанк», м.Львів, МФО 325321;
р/р НОМЕР_4 в ЗГРУ ПАТ «Приватбанк», м.Львів, МФО 325321;
р/р НОМЕР_5 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005;
р/р НОМЕР_6 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005;
р/р НОМЕР_7 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005;
Відповідач не забезпечив явки представника в судове засідання, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23 липня 2019 року на розрахунковий рахунок Фермерського господарства "Галичина-Карпати" відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» надійшли кошти в сумі 40 000,00грн, однак позивач не може розпорядитися відповідними коштами, оскільки кошти, які обліковуються на цьому рахунку арештовані згідно постанови Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області про арешт коштів боржника від 30.10.2015р. ВП №49013367, винесеної на підставі наказу Господарського суду Львівської області №914/1339/15 від 09.06.2015р.
Зважаючи на те, що виконавче провадження згідно вказаного наказу Господарського суду Львівської області завершене, листом від 24.07.2019р. №17/2 позивач звернувся до Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області з проханням скасувати постанову, якою було накладеного арешт на кошти розміщені на розрахунковому рахунку у ПАТ КБ «Приватбанк».
Листом від 02.10.2019р. №15.14-31/8399, Бродівський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області відмовив у задоволення заяви про зняття арешту з тих мотивів, що виконавчий документ було повернено стягувачу з тих підстав, що він не здійснив авансування витрат на проведення експертизи оцінки описаного майна, а згідно положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», наведена обставина не входить до переліку підстав для зняття державним виконавцем арешту з майна (коштів) боржника. Також звернено увагу на те, що в інших випадках, не передбачених законом, арешт може бути знятий судом.
Заперечення відповідач проти позову.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому вважає, що дії державного виконавця при виконанні виконавчого провадження №49013367 щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/1339/15 від 09.06.2015р. були законними.
Зокрема відповідач звертає увагу на те, що 15.10.2015 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження щодо стягнення 26 914 грн.08 коп. з Фермерського господарства "Галичина-Карпати" в користь Львівського відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств на підставі наказу Господарського суду Львівської області від 09.06.2015р. № 9І4/1339/15.
Так як позивачем борг не було сплачено, державним виконавцем 30.10.2015 року винесено постанову про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника в установі банку, а саме: ПАТ ЗГРУ «ПриватБанк».
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини на які сторони посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, повно, всебічно і об'єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із роздруківки відомостей про виконавче провадження від 24.07.2019р., головним державним виконавцем Бродівського РВ ДВС Дитюк О.Р., 15.10.2015 року було відкрито виконавче провадження щодо стягнення 26 914 грн.08 коп. з Фермерського господарства "Галичина-Карпати" на користь Львівського відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств на підставі наказу Господарського суду Львівської області від 09.06.2015р. № 914/1339/15.
Оскільки рішення суду не було виконано боржником у добровільному порядку, 30.10.2015 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника в банківських установах, зокрема:
р/р НОМЕР_1 в ЗГРУ ПАТ «Приватбанк», м.Львів, МФО 325321;
р/р НОМЕР_2 в ЗГРУ ПАТ «Приватбанк», м.Львів, МФО 325321;
р/р НОМЕР_3 в ЗГРУ ПАТ «Приватбанк», м.Львів, МФО 325321;
р/р НОМЕР_4 в ЗГРУ ПАТ «Приватбанк», м.Львів, МФО 325321;
р/р НОМЕР_5 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005;
р/р НОМЕР_6 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005;
р/р НОМЕР_7 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005;
14.12.2015 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні.
17.02.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа за ст.47 п.4.ч.1 Закону України ''Про виконавче провадження".
Як стверджує позивач, 23.07.2019р. на розрахунковий рахунок Фермерського господарства "Галичина-Карпати" відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» (р/р НОМЕР_1 ) надійшли кошти в сумі 40 000,00грн, однак він не може розпорядитися відповідними коштами, оскільки кошти, які обліковуються на цьому рахунку арештовані згідно постанови Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області про арешт коштів боржника від 30.10.2015р. ВП №49013367, винесеної на підставі наказу Господарського суду Львівської області №914/1339/15 від 09.06.2015р.
Зважаючи на те, що виконавче провадження згідно вказаного наказу Господарського суду Львівської області завершене, листом від 24.07.2019р. №17/2 позивач звернувся до Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області з проханням скасувати постанову, якою було накладеного арешт на кошти розміщені на розрахунковому рахунку у ПАТ КБ «Приватбанк». Даний лист був отриманий відповідачем, що підтверджується відтиском печатки відповідача на примірнику листа, який долучено до справи.
Листом від 01.10.2019р. Вих №17/3 позивач звернувся до Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області з проханням зняти арешт з коштів, розміщених на банківських рахунках ФГ «Галичина-Карпати», який було накладено постановою державного виконавця Бродівського РВ ДВС.
Листом від 02.10.2019р. №15.14-31/8399, Бродівський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області відмовив у задоволенні заяви про зняття арешту з тих мотивів, що виконавчий документ було повернено стягувачу оскільки він не здійснив авансування витрат на проведення експертизи оцінки описаного майна, а згідно положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», наведена обставина не входить до переліку підстав для зняття державним виконавцем арешту з майна (коштів) боржника. Також звернено увагу на те, що в інших випадках, не передбачених законом, арешт може бути знятий судом.
Листом від 08.10.2019р. №15.14-31 Бродівський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області повідомив ФГ «Галичина-Карпати», що згідно реєстру автоматизованої системи виконавчих проваджень, стягувач не звертався повторно із заявою про прийняття виконавчого документа до виконання, а постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа від 17.02.2016р., стягувачем не оскаржувалась.
Листом від 28.11.2019р. №15.14-31/2094 Бродівський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області повідомив ФГ «Галичина-Карпати» що заява про зняття арешту з рахунків не підлягає задоволенню, оскільки виконавче провадження №49013367 знищено у відповідності до правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, і на даний час у відділі не перебуває виконавчого провадження щодо стягнення боргів з ФГ «Галичина-Карпати»
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Частиною 2 ст.4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що у разі якщо сторонами у справі є юридичні особи, то незалежно від підстав арешту (опису) майна (конфіскація за відповідним судовим рішенням, стягнення боргу за рішенням господарського суду чи виконавчим написом нотаріуса тощо) та враховуючи характер спору, позови про зняття арешту з майна згідно зі статтею 15 ЦПК, статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до ч.1,4 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Відповідно до ч.1,2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, передбачені ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Відповідно до ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 2 ст. 319 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Враховуючи, що державним виконавцем було накладено арешт на рахунки позивача в межах виконавчого провадження №49013367, для забезпечення реального виконання наказу №914/1339/15 виданого господарським судом Львівської області 09.06.2015р., а на сьогоднішній день виконавчий документ - наказ Господарського суду Львівської області №914/1339/15 від 09.06.2015р. повернуто стягувачу без виконання, виконавче провадження №49013367 знищено, і на даний час у Бродівському РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області не перебуває виконавчого провадження щодо стягнення боргів з ФГ «Галичина-Карпати», накладений державним виконавцем арешт на рахунки позивача, втратив свою юридичну цільову, та фактично перешкоджає позивачу використовувати належні йому рахунки у банківських установах за призначенням.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Зняти арешт з коштів розміщених на розрахункових рахунках Фермерського господарства «Галичина-Карпати», розміщених в банківських установах:
р/р НОМЕР_1 в ЗГРУ ПАТ «Приватбанк», м.Львів, МФО 325321;
р/р НОМЕР_2 в ЗГРУ ПАТ «Приватбанк», м.Львів, МФО 325321;
р/р НОМЕР_3 в ЗГРУ ПАТ «Приватбанк», м.Львів, МФО 325321;
р/р НОМЕР_4 в ЗГРУ ПАТ «Приватбанк», м.Львів, МФО 325321;
р/р НОМЕР_5 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005;
р/р НОМЕР_6 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005;
р/р НОМЕР_7 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005;
накладений постановою державного виконавця Бродівського районного відділу
державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у
Львівській області від 30.10.2015р. в межах виконавчого провадження
№49013367 щодо примусового виконання наказу №914/1339/15 виданого
господарським судом Львівської області 09.06.2015р.
3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного
господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2020р.
Суддя Запотічняк О.Д.