ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.01.2020Справа № 910/15084/19
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Логістік Компані"
до Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг "Тегра Україна ЛТД"
про стягнення 12 297,40 грн.
Приватне підприємство "Логістік Компані" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг "Тегра Україна ЛТД" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 12 297,40 грн., з яких 10 209, 47 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 177,05 грн., 101,23 грн. інфляційних втрат та 1 809, 65 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором транспортного експедирування № 1066 від 12.02.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги по перевезенню вантажів у міжнародному сполученні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/15084/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
20.11.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем не було виконано свій обов'язок з направлення відповідачу оригіналу CMR-накладної, що відповідно до п. 5.4. Договору транспортного експедирування № 1066 від 12.02.2019 є підставою для оплати 20 % вартості послуг. У зв'язку з тим, що позивач не надіслав відповідачу оригінал CMR-накладної, відповідач призупинив виконання свого обов'язку з оплати 20 % вартості послуг.
09.12.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначив, що всі заперечення відповідача проти позову не мають жодного відношення до якості транспортних послуг, а стосуються виключно заперечень стосовно отримання міжнародної вантажної накладної в оригіналі.
20.12.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач зазначив, що з огляду на те, що Договором транспортного експедирування № 1066 від 12.02.2019 встановлено порядок оплати, в тому числі, що 20 % вартості послуг сплачуються тільки після направлення позивачем оригіналів документів, та у зв'язку з тим, що позивачем не було виконано свій обов'язок з направлення відповідачу оригіналу CMR-накладної, відповідач призупинив виконання свого обов'язку з оплати 20 % вартості послуг.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
12.02.2019 між Приватним підприємством "Логістік Компані" (експедитор) та Дочірнім підприємством Закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг "Тегра Україна ЛТД" (клієнт) укладено Договір транспортного експедирування № 1066 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору за цим Договором експедитор зобов'язується за винагороду і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання транспортно-експедиційних послуг при здійсненні міжнародного перевезення, що включають в себе у тому числі:
-організація перевезення вантажу транспортом і по маршруту, визначеному експедитором або клієнтом;
-укладення від імені клієнта або експедитора договорів перевезення вантажу, договорів з третіми особами на надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу;
-оформлення та отримання документів необхідних для експорту та імпорту вантажів;
-приймання та видача вантажів, перевірка кількості та зовнішнього стану вантажу, завантаження-розвантаження, зберігання вантажу у складських приміщеннях і на відкритих майданчиках експедитора;
-інформаційні послуги;
-підготовка і додаткове спорядження транспортних засобів;
-організація страхування вантажів;
-організація митного оформлення вантажів і транспортних засобів;
-оплата за рахунок клієнта митних платежів, зборів та інших витрат, що покладені на нього;
-розроблення і погодження технічних умов завантаження і кріплення вантажу;
-організацію перемаркування вантажу;
-надання інших послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно з п. 2.2. Договору експедитор має право залучити до виконання власних зобов'язань інших осіб. Покладення виконання зобов'язання на третю особу не звільняє експедитора від відповідальності перед клієнтом за виконання умов цього Договору.
Пунктом 2.4. Договору сторони погодили, що на кожне окреме перевезення клієнтом оформлюється доручення експедитору, що містить опис умов і особливостей конкретного перевезення за формою згідно з Додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору. Доручення може бути передано експедитору без дотримання вказаної форми, у тому числі у вигляді транспортного замовлення, заявки, іншого документу, за умови наявності в ньому необхідних для організації перевезення вантажу відомостей.
Відповідно до п. 5.4. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються у наступному порядку: клієнт сплачує експедитору за надані транспортно-експедиційні послуги 80 % від вартості цих послуг, що визначена у Дорученні та рахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання від експедитора копій рахунку, акту наданих послуг та CMR-накладної з відміткою про отримання вантажу, що відправляється за допомогою факсимільного або електронного засобів зв'язку, з подальшим наданням оригіналів цих документів. Решту 20 % від вартості послуг, що визначена у Дорученні та рахунку, клієнт сплачує експедитору протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання від експедитора оригіналів рахунку, акту наданих послуг та CMR-накладної з відміткою про отримання вантажу.
Датою надання послуг є дата відмітки про отримання вантажу в CMR-накладній (п. 5.9 Договору).
13.02.2019 між сторонами було погоджено доручення експедитору/заявку на перевезення вантажів № 13/02/1 за маршрутом м. Гайсин, Вінницька обл. (Україна) - м. Дордрехт (Нідерланди). Вартість перевезення складає 2 000 Євро.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу обумовлені дорученням послуги, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 589572, на якій проставлено штамп отримувача вантажу.
Крім того, до позовної заяви позивачем надано рахунок на оплату № 29 від 25.02.2019 на суму 61 256,80 грн., Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 30 від 25.02.2019 на суму 61 256,80 грн.
Відповідачем здійснено оплату наданих послуг частково на суму 51 047,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 28479 від 28.02.2019 на суму 102 094,66 грн.
Позивач зазначає, що відповідачем здійснено часткову оплату наданих послуг, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 10 209,47 грн. основного боргу, що і стало підставою для звернення до суду.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Згідно з статтею 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг за Договором, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 589572.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як було встановлено судом, відповідно до п. 5.4. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються у наступному порядку: клієнт сплачує експедитору за надані транспортно-експедиційні послуги 80 % від вартості цих послуг, що визначена у Дорученні та рахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання від експедитора копій рахунку, акту наданих послуг та CMR-накладної з відміткою про отримання вантажу, що відправляється за допомогою факсимільного або електронного засобів зв'язку, з подальшим наданням оригіналів цих документів.
Решту 20 % від вартості послуг, що визначена у Дорученні та рахунку, клієнт сплачує експедитору протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання від експедитора оригіналів рахунку, акту наданих послуг та CMR-накладної з відміткою про отримання вантажу.
Відповідачем здійснено оплату наданих послуг частково на суму 51 047,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 28479 від 28.02.2019.
Суд приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що позивачем на надано доказів на підтвердження надсилання на адресу позивача оригіналу CMR-накладної, з огляду на таке.
У якості доказів направлення на адресу відповідача оригіналу CMR-накладної, відповідачем надано копії квитанції № 4903815528713 від 13.03.2019, № 4903815564744 від 12.04.2019 та реєстр відправлення поштової кореспонденції, який складений самим позивачем.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
У відповідності до пункту 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (пункт 59 Правил).
Згідно з пунктом 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення оригіналу CMR-накладної може бути бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Як встановлено судом, в матеріалах справи містяться копії квитанції № 4903815528713 від 13.03.2019, № 4903815564744 від 12.04.2019 та реєстр відправлення поштової кореспонденції, що складений самим позивачем, які не можуть бути належними доказами на підтвердження направлення на адресу відповідача оригіналу міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 589572.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що станом на момент розгляду справи у відповідача настав обов'язок щодо сплати 20 % від вартості послуг згідно п. 5.4. Договору.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 10 209,47 грн. основного боргу задоволенню не підлягають.
Беручи до уваги, що позовні вимоги про стягнення 1 809,65 грн. пені, 177,05 грн. 3% річних, 101,23 грн. інфляційних втрат є похідними від позовних вимог про стягнення основного боргу у стягненні якого судом відмовлено, позовні вимоги в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи наведене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У позові Приватного підприємства "Логістік Компані" до Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг "Тегра Україна ЛТД" про стягнення 12 297,40 грн. - відмовити повністю.
2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 грн. покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 17.01.2020
Суддя С. В. Стасюк