ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
20.01.2020Справа № 910/499/20
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Ладон Техно"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомісто»
про стягнення суми основного боргу згідно договорів надання послуг та штрафних санкцій за порушення строків оплати в загальному розмірі 162 930,84 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшли позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Ладон Техно" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомісто» про стягнення суми основного боргу згідно договорів надання послуг та штрафних санкцій за порушення строків оплати в загальному розмірі 162 930,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № Т10/05 від 01.10.2017, Договором № Т18/129 від 01.07.2018, Договором № Т18/170 від 01.11.2018 та Договором № Т18/41 від 01.03.2018, внаслідок чого у відповідача виникла перед позивачем заборгованість, з урахуванням штрафних санкцій за порушення строків оплати, в загальному розмірі 162 930,84 грн.
Позивач зазначає суду про те, що Договір № Т10/05 від 01.10.2017, Договір № Т18/129 від 01.07.2018, Договір № Т18/170 від 01.11.2018 та Договір № Т18/41 від 01.03.2018 пов'язані між собою підставами виникнення, однаковим способом захисту, є аналогічними, мають схожий предмет, однакову правову природу, а відповідно є підстави для їх спільного розгляду в рамках одного позову.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на наступне.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Судом встановлено, кожен з чотирьох договорів, хоч і має схожий предмет, проте має різний строк дії та строк оплати послуг, по кожному з договорів здійснювались часткові погашення відповідачем заборгованості, та по кожному з договорів позивачем окремо нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з положеннями ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).
За приписами чинного процесуального закону учасники судового процесу повинні добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
При цьому, судом встановлено, що позивач вже звертався до Господарського суду міста Києва із аналогічною позовною заявою (справа № 910/18471/19), за якою суд повернув її позивачу з підстав порушення ним правил об'єднання позовних вимог.
Суд звертає увагу позивача на те, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при поданні позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Ладон Техно" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомісто» про стягнення суми основного боргу згідно договорів надання послуг та штрафних санкцій за порушення строків оплати в загальному розмірі 162 930,84 грн повернути позивачу.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток: позовна заява вих. № 64 від 20.12.2019 з додатками.
Суддя О.В. Нечай