ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.01.2020Справа № 910/15547/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши без виклику сторін матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (проїзд Індустріальний 1, м.Авдіївка, Ясинуватський район, Донецька область, 86065, код ЄДРПОУ 00191075)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд.5, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815)
про стягнення 10 160,73 грн.
обставини справи:
Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 10 160,73 грн штрафу.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині своєчасної доставки вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У своїй позовній заяві позивач просив суд витребувати у відповідача оригінал залізничної накладної №48888945.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
В той же час, у клопотанні про витребування у відповідача оригіналу залізничної накладної №48888945 позивачем не було надано доказів вжиття заходів для отримання цього доказу самостійно та не зазначено причин неможливості його отримання.
З урахуванням викладеного, судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування у відповідача оригіналу залізничної накладної №48888945.
22.11.2019 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та вказує, що позивачем не дотримано процедури досудового врегулювання спору, оскільки встановлений Угодою про міжнародні вантажні сполучення строк на розгляд відповідачем претензії не закінчився.
06.12.2019 через відділ діловодства суду позивачем подано відповідь на відзив.
У зв'язку з тим, що суддя Господарського суду міста Києва Ягічева Н.І. перебувала у відпустці, розгляд справи здійснюється після виходу судді з відпустки.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
06.12.2017 між ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (продавець) та Компанією «Mertrade spol. s r.o.» (покупець) укладено контракт №862/17, відповідно до якого продавець погоджується поставляти, а покупець погоджується прийняти й оплатити бензол сирий к/у марки БС й марки БС-1, найменування, якість та умови поставки якого визначені в даному контракті та специфікаціях до нього.
З залізничної накладної №48888945 вбачається, що 19.03.2019 ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» здійснило відправлення по вказаній залізничній накладній зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці на станцію призначення Вояни 07672 Словацької республіки вантажу (бензол) у вагоні №50213727 УЗ.
Відповідно до залізничної накладної №48888945 вагон №50213727 УЗ прибув на станцію Ужгород. Відповідно до відмітки в гр 34 накладної "відмітки про слідування пограничних станцій" вагон переданий на станцію Матьовце 31.03.2019 та прибув на станцію призначення Вояни 07672 Словацької республіки, та був переданий ДЕЗА - 01.04.2019, про що в накладній в графі 27 проставлений календарний штемпель станції Вояни про прибуття, тобто термін доставки вантажу тривав 13 діб.
Спір у справі виник у зв'язку з простроченням відповідачем, на думку позивача, строків доставки вантажу, у зв'язку з чим позивачем заявлено про стягнення з відповідача штрафу у загальному розмірі 10 160,73грн.
Суд звертає увагу на те, що вказане перевезення здійснювалися у міжнародному сполученні, а відтак такі правовідносини регулюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Пунктом 4 Статуту залізниць України встановлено, що перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення, зокрема, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення.
Угода про міжнародні вантажні сполучення (далі - УМВС) встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні і в прямому залізничо - паромному сполученні (параграф 1 ст. 3 УМВС ).
Параграфом 1 ст. 14 УМВС передбачено, що у відповідності з договором перевезення перевізник зобов'язується за плату перевезти доручений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, погодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу. Параграфом 3 цієї ж статті передбачено підтвердження укладення договору перевезення накладною.
Відповідно до параграфу 2 ст. 24 УМВС термін доставки вантажу визначається, виходячи з наступних норм:
- для контейнерів - 1 доба на кожні розпочаті 150 км;
- для інших відправок - 1 доба на кожні розпочаті 200 км.
Також параграфом 3 вказаної статті передбачено, що доставка вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов'язані з відправленням вантажу.
Згідно параграфу 5 ст. 24 УМВС перебіг строку доставки вантажу починається з 0.00 год. дня, наступного за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі отримувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповну добу вважають за повну.
Термін доставки вважається виконаним, якщо вантаж прибув на станцію призначення до закінчення терміну доставки і перевізник повідомив одержувача про прибуття вантажу і можливості передачі вантажу у розпорядження одержувача (параграф 7 ст. 24 УМВС).
Відповідно до ст. 2 УМВС та додатку 1 до УМВС «Правила перевезення вантажів» розділу 1 пункту 2.1 «відправка» - це вантаж за однією накладною (відправлення) приймається до перевезення від одного відправника на одній станції відправлення на адресу одного одержувача на одну станцію призначення.
Як вбачається із наданої позивачем накладної, відстань відправки становить 1 601 км, а термін доставки вантажу визначається виходячи з норм 1 доба на кожні розпочаті 200 км, тобто 9 діб + 1 доба (на операції пов'язані з відправленням вантажу).
Таким чином, термін доставки вантажу за спірною накладною мав складати 10 діб, проте його порушено на термін в 3 доби.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами, за визначенням ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань із своєчасної доставки вантажу по залізничній накладній, факт чого АТ «Укрзалізниця» не заперечується та не спростовано. Відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності поважності причин неналежного виконання зобов'язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Параграфами 1, 2 статті 45 УМВС визначено, що якщо перевізником не був дотриманий строк доставки вантажу, обчислений відповідно до статті 24 «строк доставки вантажу», перевізник сплачує відшкодування за перевищення строку доставки у вигляді неустойки.
Згідно параграфу 2 ст. 45 УМВС розмір неустойки за перевищення терміну доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення - терміну доставки, та величини (тривалості) перевищення терміну доставки і розраховується, як відношення перевищення терміну доставки (в добах) до загального терміну доставки, а саме:
6% провізної плати при перевищенні терміну доставки понад однієї десятої загального терміну доставки;
18% провізної плати при перевищенні терміну доставки більше однієї десятої, але не більше трьох десятих загального терміну доставки;
30% провізної плати при перевищенні терміну доставки понад три десятих загального терміну доставки.
Суд перевіривши наведений позивачем у позові розрахунок неустойки, погоджується з ним та визнає його обґрунтованим і арифметично вірним.
Параграфом 1 ст. 47 УМВС передбачено, що позов може бути пред'явлено тільки після пред'явлення претензії.
Матеріалами справи (копія претензії) підтверджується, що позивач на виконання вимог УМВС з метою досудового врегулювання спору з відповідачем належним чином звернувся до нього з претензією про стягнення неустойки за порушення терміну доставки вантажу по спірній накладній.
Параграфом 5 ст. 46 УМВС передбачено, що до претензії долучаються документи передбачені Правилами перевезення вантажу.
Як вбачається із наданої позивачем претензії (перелік додатків наведений в ній), до претензії позивачем було додано документи передбачені в Додатку №1 УМВС «Правила перевозок грузив», а саме: оригінали накладної та лист повідомлення про прибуття вантажу.
При цьому, судом встановлено, що до претензії були долучені документи, передбачені Правилами перевезення вантажу, як цього вимагає § 5 ст. 46 УМВС.
Параграфом 6 ст. 46 УМВС передбачено, якщо претензія оформлена з порушенням дописів §3, § 5 цієї статті, вона повертається в строк не пізніше 15 днів з дня її надходження з значенням причин її повернення, і інших підстав для повернення претензії УМВС не передбачає.
Отже, при пред'явленні претензії було дотримано вимоги § 3 та § 5 ст. 46 УМВС, а тому підстав для повернення претензій позивача без розгляду у відповідача не було.
Стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, щодо звернення позивача з даним позовом до суду до закінчення встановленого УМВС строку на розгляд відповідачем претензії суд зазначає наступне.
Відповідно до параграфу 7 ст. 46 УМВС претензійні вимоги, що випливають із договору міжнародного залізничного вантажного перевезення розглядаються перевізником протягом 180 днів з дня її отримання.
Відповідач зазначає, що претензію позивача він отримав 14.05.2019, а відтак строк її розгляду закінчується 10.11.2019.
Як вбачається з експрес накладної №8606500887650, позивач направив дану позовну заяву до суду 01.11.2019, що свідчить про те, що встановлений параграфом 7 ст. 46 УМВС, 180-ти денний строк на розгляд претензії не закінчився, проте станом на момент розгляду справи по суті такий строк сплив, а в матеріалах справи відсутня відповідь на претензію, а за твердженням позивача на його адресу вона також не надходила.
Таким чином, оскільки факт прострочення відповідачем строків доставки вантажу за спірною накладною належним чином доведений і документально підтверджений, а розрахунок штрафу є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що обґрунтованою та правомірною є позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10 160,73 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» штрафу у розмірі 10 160,73 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд.5, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (проїзд Індустріальний 1, м.Авдіївка, Ясинуватський район, Донецька область, 86065, код ЄДРПОУ 00191075) 10 160 (десять тисяч сто шістдесят) грн. 73 коп. штрафу та 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 13.01.2020
Суддя Н.І. Ягічева