вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.01.2020м. ДніпроСправа № 904/1875/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс", м. Дніпро
до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Актабанк", м. Дніпро
відповідача-2: Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича, м. Київ
відповідача-3: Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації", м. Київ
відповідача-4: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни, м. Дніпро
відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник", м. Дніпро
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", м. Київ
про скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: Чехута В.М., адвокат
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: не з'явився
Від відповідача-3: не з'явився
Від відповідача-4: не з'явився
Від відповідача-5: Терехов А.В., адвокат; Артем О.В., адвокат
Від третьої особи (на стороні позивача): не з'явився
Від третьої особи (на сторона відповідача-1): не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2018, індексний номер 41506888, про державну реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "Актабанк" права власності на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №26526622 про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Актабанк" на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2018 індексний номер 42705866, про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" права власності на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2. розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
4. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27642748 про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
5. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" об'єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.
6. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" право власності на об'єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.
7. Відновити в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" на об'єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.10.2008 на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 8/201-08 за ТОВ "Мета-Імпекс" було визнано право власності на виробничий будинок, будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156-Г, до складу якого входить склад літ. Г-2 загальною площею 13168,0 кв.м. Право власності за товариством на об'єкт нерухомого майна було зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером 25952284, дата внесення запису 25.12.2008.
12.09.2012 між ТОВ "Мета-Імпекс" та ПАТ "Актабанк" було укладено кредитний договір № 01-1103/Т, на забезпечення якого між ТОВ "Мета-Імпекс" та ПАТ "Актабанк" був укладений іпотечний договір №01-1103/Т/1 від 21.09.2012. Відповідно до п.1.2. іпотечного договору, на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме:
- виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 156г.
У 2014 році ТОВ "Мета-Імпекс" повністю виконало зобов'язання з погашення кредиту перед ПАТ "Актабанк" за кредитним договором 01-1103/Т від 21.09.2012. 07.11.2014 сторони уклали договір про розірвання іпотечного договору №01-1103/Т/1 від 21.09.2012, який був посвідчений нотаріально.
26.12.2014 між ТОВ "Мета-Імпекс" та ТОВ "Наш Соняшник" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким ТОВ "Мета-Імпекс" (продавець) продало, а ТОВ "Наш Соняшник" (покупець) придбало частину об'єкта нерухомого майна, а саме: 5/100 часток виробничого будинку (літ Г-2), будівель та споруд за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156г, площею 636 кв.м. Право власності за ТОВ "Наш Соняшник" зареєстровано 26.12.2014 в реєстрі прав власності нерухомого майна.
У серпні 2018 року позивач дізнався, що 13.08.2018 в порушення права власності позивача, за ініціативою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для погашення заборгованості ПАТ "Актабанк", через електронний майданчик оператора ТОВ "Закупки.пром.уа" відбулось відчуження об'єкта нерухомого майна. Відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-EA-2018-07-23-000159-b власником майна - замовником торгів, зазначено ПАТ "Актабанк". Переможцем електронних торгів стало ТОВ "Виробнича стальна компанія", яке 27 серпня 2018 року уклало з ПАТ "Актабанк" договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, частка якого належала на той час на праві власності ТОВ "Мета-Імпекс". В той же день, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О., яка посвідчувала вказаний договір купівлі-продажу, було прийнято рішення про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за ТОВ "Виробнича стальна компанія" та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В подальшому ТОВ "Виробнича стальна компанія" фактично заволоділо об'єктом нерухомого майна, встановило на об'єкті охорону та змусило орендарів приміщень переукласти договори оренди з товариством замість ТОВ "Мета Імпекс".
Позивач вважає, що внаслідок рішень та дій відповідачів був протиправно позбавлений права власності на належне йому нерухоме майно - 95/100 частки в об'єкті нерухомого майна.
23 грудня 2019 року від позивача до господарського суду надійшла заява про доповнення підстав позову (а.с. 135-143 том 3). Рішення про реєстрацію переходу права власності на об'єкт нерухомого майна, що належав ТОВ "Мета-Імпекс" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156-Г, на користь ПАТ "Актабанк" та відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було здійснено 08.06.2018 державним реєстратором КП "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрієм Віталійовичем.
Однак, в порушення вимог законодавства, які регулюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор особисто не приймав участь у вчиненні реєстраційних дій. 08.06.2018 державний реєстратор Пробачай А.В. перебував за межами м. Києва, на непідконтрольній території України (на території окремих районів Луганської та Донецької областей), що підтверджується матеріалами кримінального провадження №42018000000002292 від 13.09.2018.
Відтак, відповідні рішення та запис про державну реєстрацію були здійсненні в порушення статей 3, 10, 11, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також в порушення вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції станом на 08.06.2018) від імені Пробачая А.В. іншою невстановленою особою, яка незаконно мала доступ до електронних ключів (ідентифікаторів доступу) державного реєстратора системи Державного реєстру речових прав на не нерухоме майно. Станом на 08.06.2018 Пробачай А.В. не перебував у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації речових прав, не мав статусу державного реєстратора і не міг вчиняти будь-які реєстраційні дії.
Також, позивач зазначає, що в порушення вимог п.7 Розділу II Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення (затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 № 826 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), результати перевірки правочинів при кредитуванні ТОВ "Мета-Імпекс" оформлені протоколом від 04.10.2017, а не передбаченим порядком, актом комісії з пропозиціями та висновками такої перевірки.
Наказ ПАТ "Актабанк" № 189 від 04.10.2017 "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів", підписаний уповноваженою особою на ліквідацію Кулішем В.М., виданий на підставі неналежного документу (протоколу комісії від 04.10.2017) з порушенням вимог чинного законодавства. При цьому зазначений наказ не містить висновків про нікчемність договору про розірвання договору іпотеки №01-1103/Т/1 від 21.09.2012 укладеного між банком та позивачем.
Позивачем, було надіслано адвокатський запит №2019-10-09/1 від 09.10.2018 в інтересах ТОВ "Мета Імпекс" до ПАТ "Актабанк" з проханням надати інформацію та належним чином засвідчені копії відповідних документів.
У відповідь на адвокатський запит листом № 998/1 від 18.10.2019 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Кулішем В.М., повідомлено про те, що ПАТ "Актабанк" не звертався до державного реєстратора КП "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В. з метою здійснення реєстрації переходу права власності на об'єкт нерухомого майна (м. Дніпро, вул. Г. Сталінграда, 156-Г), і не надавав жодних документів для такої перереєстрації, в тому числі, документів про оплату послуг державного реєстратора.
Вищезазначені докази свідчать про те, що ТОВ "Мета-Імпекс" було незаконно позбавлено права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, 156-Г.
23 грудня 2019 року від відповідача-5, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія", до господарського надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 196-203 том 3) мотивований тим, що підприємство стало власником виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Г. Сталінграда, 156-Г, придбавши зазначене майно на аукціоні з продажу майна неплатоспроможного банку ПАТ "Актабанк".
13.08.2018 було проведено електронний аукціон з продажу майна ПАТ "Актабанк", що належало йому на праві власності (інформаційна довідка №133142504 від 03.08.2018), переможцем електронних торгів було оголошено ТОВ "ВСК". 22.08.2018 ТОВ "ВСК" перерахувало на користь Банку грошові кошти, що складають вартість лоту в повному обсязі у розмірі 4 990 800,00 гри. (чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто тисяч вісімсот грн. 00 коп.).
27.08.2018 між ПАТ "АктаБанк" та ТОВ "ВСК" було підписано та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстровано в реєстрі за № 1805, Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності на майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запису про право власності № 27642748. З огляду на положення статей 182, 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
27.08.2018 майно було передано Банком ТОВ "ВСК" за актом приймання-передачі нерухомого майна. Відтак, ТОВ "ВСК" придбало нерухоме майно у попереднього власника ПАТ "Акта Банк".
Відповідач-5 зазначає, що під час продажу майна на електронному аукціоні спорів щодо законності права власності на об'єкт нерухомості за ПАТ "АктаБанк" не було, будь-яких обтяжень чи заборон щодо розпорядження об'єктом нерухомості з боку Банку були відсутні. ПАТ "АктаБанк" на законних підставах, у відповідності до норм ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 № 388, здійснило продаж об'єкту нерухомості. ТОВ "ВСК", придбавши майно на аукціоні жодним чином не порушило будь-яких прав чи інтересів третіх осіб.
Відповідач-5 вважає, що позовні вимоги за № 1 та №3 про скасування рішення не можуть бути задоволені судом, оскільки скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права є неналежним способом захисту. Вимоги за № 2, №4 та №7 про скасування запису в реєстрі не є ефективним способом захисту.
Щодо позовної вимоги за №5, відповідач-5 вважає, що нерухоме майно не може бути витребувано у товариства, як у добросовісного набувача, оскільки він придбав майно із дотриманням встановлених законодавством процедур, не знав і не міг знати про взаємовідносини між ПАТ "Актабанк" і ТОВ "Мета-Імпекс" до продажу майна на електронному аукціоні.
У відповіді на відзив на позовну заяву, яка надійшла до суду 08.01.2020, позивач зазначає, що відзив ТОВ "ВСК" не містить будь-яких заперечень щодо доводів позовної заяви про безпідставність визнання нікчемними банківських операцій з погашення кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс". Це свідчить про визнання відповідачем-5, незаконності дій ПАТ "Актабанк" з формування штучної заборгованості за кредитом та використання такої заборгованості для обгрунтування перереєстрації права власності на спірне нерухоме майно. У відзиві відсутні заперечення проти визнання рішень державних реєстраторів протиправними.
Щодо твердження відповідача-5 про те, що в позовній заяві не наведено, в чому полягає неправомірність дій приватного нотаріуса Рички Ю.О. як державного реєстратора при здійсненні реєстраційних дій, як і не наведено в позові, які норми законодавства було порушено нотаріусом при прийнятті рішення про державну реєстрацію. Позивач зазначає, що державний реєстратор - приватний нотаріус Ричка Ю.О. мав відмовити у здійсненні реєстраційної дії внаслідок суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ "Виробнича стальна компанія" на об'єкт нерухомого майна було здійснено в порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку №1141 та Порядку №1127, що є додатковою підставою для визнання протиправним рішення та відповідного запису, та їх скасуванню.
Щодо неналежності такого способу захисту, як скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права. Позивач зазначає, що єдиним юридично значимим актом для внесення до Державного реєстру запису про державну реєстрацію за ПАТ "Актабанк" права власності на спірний об'єкт нерухомого майна було саме рішення державного реєстратора КП "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2018 (індексний номер 41506888), жодних правочинів, які б надавали передбачені законом підстави для реєстрації майна за Банком, на момент такої реєстрації не існувало. Відтак, обраний позивачем спосіб захисту, який передбачає визнання рішення про реєстрацію прав власності на спірне майно за іншими особами протиправним та його скасування, передбачено законодавством і дозволяє досягти мети судочинства - поновлення порушеного права позивача.
Позивач вважає, що фактично відповідачем заперечується лише ефективність одного з обраних позивачем засобів захисту порушеного права, в поєднанні з вимогою про витребування майна у добросовісного набувача. Доводи позивача, викладені у позовній заяві та наданих суду поясненнях щодо позовних вимог, що відповідний спосіб захисту передбачено чинним законодавством, ТОВ "ВСК" не спростовує. При цьому питання ефективності конкретного засобу захисту порушеного права має вирішуватись судом з урахуванням всіх обставин конкретної справи.
Щодо твердження відповідача-5 про неможливість витребування майна у товариства, як у добросовісного набувача. При придбанні спірного нерухомого майна ТОВ "ВСК" мало діяти з достатньою мірою розумної обачності, з урахуванням усіх можливих ризиків придбання майна банку, що ліквідується, не використовувалось в банківській діяльності і могло бути зареєстрованим за банком в односторонньому порядку на підставі договору іпотеки поза волею власника, що також підтверджувалось інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому ТОВ "ВСК" мало усі передбачені законом можливості встановити наявність суперечностей в інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме між інформацією про припинення обтяження майна іпотекою у 2014 році та реєстрацією права власності банку на це майно у 2018 році на підставі того ж припиненого обтяження, що свідчило про вибуття спірного майна з володіння ТОВ "Мета-Імпекс" поза його волею.
09 січня 2020 року від відповідача-5 до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 89-93 том 4) з урахуванням заяви про доповнення підстав позову від 23.12.2019 аналогічного змісту викладеного у відзиві на позовну заяву. Щодо доданих позивачем до заяви про доповнення підстав позову документів від 23.12.2019 відповідач-5 вважає, що додані документи завірені неналежним чином, а тому не повинні братися судом до уваги.
Щодо неможливості вчинення реєстраційних дій 08.06.2018 державним реєстратором КП "Бюро державної реєстрації" Пробачаєм А.Б. відповідач-5 зазначає, що наказ Мін'юсту№1760/5 від 08.06.2018, яким заблоковано доступ відповідачу-2 до Реєстру нерухомості, не містить відомостей про час його прийняття, коли саме (дата, час) вказаний наказ було фактично виконано в частині блокування доступу до програмного забезпечення, що перешкоджало б відповідачу-2 вчинити таку реєстраційну дію.
Відносно фактичної відсутності державного реєстратора за межами підконтрольної території України, відповідач-5 зазначає, що станом на дату та час здійснення реєстраційних дій (08.06.2018), державний реєстратор Пробачай А,В. не був відключений від Реєстру та відповідно мав права на здійснення всіх необхідних дій для реєстрації права власності за Банком.
09 січня 2020 року від відповідача-1, Публічного акціонерного товариства "Актабанк", до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с 78-80 том 4). Постановою Правління Національного банку України від 07 серпня 2014 року № 458/ВТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Актабанк" до категорії проблемних" віднесено ПАТ "Актабанк" до категорії проблемних на 180 днів.
Протоколом № 132, затвердженим уповноваженою особою ФГВФО від 04.10.2017 Кулішом В.М. , зафіксовано результати засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитним операціями, призначеної наказом № 25 від 30.06.2017, при кредитуванні ТОВ "Мута-Імпекс" за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012.
В результаті роботи комісії було виявлено ознаки нікчемності:
- правочину (банківської операції) від 20.08.2014 про перерахування коштів в сумі 1 046,65 доларів США з рахунку НОМЕР_3 на рахунок НОМЕР_1 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012;
- правочину (банківської операції) від 20.08.2014 про перерахування коштів в сумі 4173,49 доларів США з рахунку НОМЕР_3 на рахунок НОМЕР_1 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОБ "Мета-Імпекс" за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012 - призначення платежу "списання на підставі п. 7.6. кр. Договору № 01-1103/Т від 21.09.2012, згідно сл. записки від 20.08.2014";
- правочину (банківської операції) від 29.08.2014 про перерахування коштів в сумі 70 000,00 доларів США з рахунку НОМЕР_4 на рахунок НОМЕР_2 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012;
- правочину (банківської операції) від 05.09.2014 про перерахування коштів в сумі 5 189,93доларів США з рахунку НОМЕР_4 на рахунок НОМЕР_2 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012.
Комісією встановлено, що фактично кошти на поточний рахунок ТОВ "Мета-Імпекс" надійшли шляхом проведення бухгалтерських операцій в межах проблемного банку, без їх реального надходження, шляхом коригування балансу. Отже, ТОВ "Мета-Імпекс" не погашено заборгованість за кредитним договором.
Щодо позовної вимоги №1 відповідач-1 вважає, що на момент вчинення реєстраційних дій державний реєстратор мав необхідні повноваження для здійснення реєстраційних дій, доступ до єдиного реєстру, електронні ключі (ідентифікатор доступу) та всі інші необхідні документи.
Щодо позовної вимоги №3 відповідач-1 вважає, що позивачем не доведено належними доказами неправомірність дій приватного нотаріуса Рички Ю.О., як державного реєстратора, та які саме норми законодавства було порушено при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав на об'єкт нерухомого майна за ТОВ "Виробнича Стальна Компанія".
Щодо позовної вимоги №5 відповідач-1 зазначає, що на момент проведення аукціону (електронних торгів), а також укладання договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості, підписання акта-приймання передачі об'єкта між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Мета Імпекс" позивач не був власником цього майна. Відтак, ТОВ "Мета Імпекс" не має права витребувати майно від ТОВ "Виробнича стальна компанія", оскільки він не відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 388 ЦК України.
Щодо позовних вимог № 4, №7 відповідач-1 вважає, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту та не доведено порушення його прав належними доказами.
У відповіді на відзив відповідача-1, яка надійшла до суду 14 січня 2020 року (вх. №1885/20 від 14.01.2020, а.с. 157-168 том 4) позивач зазначає, що доводи відзиву не спростовують аргументи викладені в позовній заяві та надані у справі докази незаконності позбавлення ТОВ "Мета-Імпекс" права власності на спірне майно. Так, у відзиві на позовну заяву банком:
- не спростовано, що станом на 07.11.2014, на дату укладення договору про розірвання іпотечного договору між Банком та ТОВ "Мета-Імпекс" кредитні зобов'язання товариства перед банком були повністю виконані, в тому числі той факт, що виконання кредитних зобов'язань товариства підтверджено Уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію банку Приходько Ю.В. в заяві нотаріусу від 07.11.2014;
- не спростовано факт розірвання 07.11.2014 іпотечного договору між банком та ТОВ "Мета-Імпекс" та припинення в наслідок цього відповідного обтяження, а також виключення нотаріусом відомостей про іпотечне обтяження спірного майна з Державного реєстру за заявою Банку від 07.11.2014 року;
- не спростовано, що проведення перевірки нікчемності операцій з погашення кредиту ТОВ "Мета-Імпекс" 04.10.2017, через два роки після початку процедури ліквідації банку, порушувало положення ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та п.2 розділу І Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №826 від 26.05.2016;
- не спростовано відсутність Акту комісії з перевірки нікчемності правочинів з погашення кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс", складання якого передбачено п.7 Порядком № 826;
- не надано пояснень яким чином перерахування грошових коштів ТОВ "Мета-Імпекс" на погашення кредитної заборгованості могло порушувати вимогу НБУ №468/БТ від 07.08.2014 в частині зобов'язання ПАТ "Актабанк" протягом 180 днів з дня її прийняття приймати погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями ПАТ "Актабанк", тільки в грошовій формі, крім випадків набуття права власності на об'єкти застави за наданими кредитами та іншими вкладними операціями ПАТ "Актабанк";
- не спростовано, що банк не направляв, а ТОВ "Мета-Імпекс" не отримувало від банку повідомлення-вимогу в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" до здійснення перереєстрації прав на спірне майно на користь банку;
- не надано пояснень, з урахуванням відповіді на адвокатський запит від 18.10.2019 про те, що уповноважена особа ФГВФО не вчиняла жодних дій щодо перереєстрації прав на спірне нерухоме майно на банк чи взагалі звертався банк до державного реєстратора Пробачая А.В. для вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна, а якщо звертався, то яким чином, враховуючи відсутність державного реєстратора на робочому місці в місті Києві 08.06.2018 і чому було проігноровано той факт, що іпотечний договір між банком та ТОВ "Мета-Імпекс" було розірвано ще у 2014 році;
- не спростовано, що банк не сплачував передбачені законодавством платежі за вчинення реєстраційної дії щодо спірного майна 08.06.2017;
- не спростовано, що не повідомляв ТОВ "Мета-Імпекс" про вчинення перереєстрації спірного майна на себе, не намагався вступити у володіння спірним об'єктом і не володів спірним об'єктом фактично (не користувався, не мав контролю чи доступу) на момент укладення договору купівлі-продажу з ТОВ "Виробнича стальна компанія".
Також, позивачем надано до суду відповідь на відзив (вх. 1884/20 від 14.01.2020, а.с. 190-204 том 4) відповідача-5 на позовну заяву з урахуванням заяви про доповнення підстав позову від 23.12.2019 аналогічного змісту викладеного у відповіді, яка надійшла до суду 08.01.2020. Викладені у відзиві висновки про неможливість вчинення реєстраційної дії щодо спірного майна на підставі заяви в електронній формі є бездоказовими. Навіть за умови подання такої заяви в електронній формі, вчинення на її підставі реєстраційних дій щодо спірного майна також свідчило б про порушення законодавства.
16 січня 2020 року від відповідача-5, ТОВ "ВСК", до господарського суду надійшли заперечення на відповідь на відзив подібного змісту викладеного у відзиві. Відповідач-5 зазначає, що спірне майно ним було придбано на законних підставах та й спосіб, що не суперечить законодавству. На момент укладення договору купівлі-продажу за результатами відкритого аукціону, спірне майно належало ПАТ "Актабанк", заборон на його відчуження не існувало.
09 січня 2020 року від Публічного акціонерного товариства "Актабанк" та від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" до господарського суду надійшли клопотання (вх.№881/20 та вх.№966/20 від 09.01.2020, а.с 69-73 том 4) про зупинення провадження у справі, якими просять зупинити провадження у справі №904/1875/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/6081/19.
Клопотання обгрунтовані тим, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Панна С.П.) перебуває справа №904/6081/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія", до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс", відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Актабанк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача-1: приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кучер Аліни Анатоліївни, про визнання недійсним договору від 07.11.2014 про розірвання іпотечного договору від 21.09.2012 № 01-1103/Т/1.
Оскільки, у справі №904/6081/19 оспорюється договір від 07.11.2014, яким розірвано іпотечний договір, на підставі якого ТОВ "Мета-Імпекс" грунтуються усі позовні вимоги у справі №904/1875/19, відповідачі -1,5 вважають, що є підстави для зупинення провадження у справі.
Позивач проти задоволення клопотань заперечує, вважає їх необгрунтованими і такими, що спрямовані виключно на затягування судового процесу. До клопотань про зупинення провадження не додано копії позовної заяви, яка буде розглядатися судом у справі №904/6081/19, що унеможливлює встановлення судом наявності підстав для зупинення провадження у справі №904/1875/19.
Розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства "Актабанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" про зупинення провадження у справі, суд не вбачає підстав для його задоволення та зазначає наступне.
Згідно з статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 5) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Проаналізувавши підстави, зазначені відповідачем-1 та відповідачем-5 в обґрунтування необхідності зупинення провадження у справі № 904/1875/19, суд вважає відсутньою обставину об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення спору у справах №904/6081/19. При цьому пов'язаність цих справ з розглядуваною не є достатньою підставою для зупинення провадження у справі за змістом п.5 ч.1 ст.227 ГПК України.
Отже, зупинення провадження у справі може мати місце лише у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи та у випадку неможливості встановити і оцінити обставини, що мають значення для справи на підставі зібраних у справі доказів.
Проте, матеріали справи містять достатньо доказів, належна оцінка яких у відповідності до ст. 86 ГПК України дозволить суду встановити обставини, які входять до предмету доказування у справі та відповідно прийняти законне та обгрунтоване рішення.
Підстави для задоволення клопотань Публічного акціонерного товариства "Актабанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" про зупинення провадження у справі відсутні, оскільки об'єктивна неможливість розгляду цієї справи відсутня.
Відмовляючи в задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі, місцевий господарський суд приймає до уваги, що застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України можливо лише, якщо зупинення провадження у справі дійсно необхідно для вирішення спору, тобто якщо за відсутності рішення, яке набрало законної сили у іншій судовій справі, суд позбавлений можливості вирішити спір по суті, чого не вбачається у даному випадку.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Керуючись статтями 227 (п. 5 ч. 1), 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволені клопотань Публічного акціонерного товариства "Актабанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" (вх.№881/20 та вх.№966/20 від 09.01.2020) про зупинення провадження у справі №904/1875/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 16.01.2020 та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено - 20.01.2020.
Суддя Н.М. Євстигнеєва