вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.01.2020м. ДніпроСправа № 904/5938/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камші Н.М. за участю секретаря судового засідання Полевичек Д.А.
за позовом ОСОБА_1 , м. Синельникове
до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49000, м.Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 31950828)
про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
Представники:
від позивача: Яценко Є.М.
від відповідача: не з'явився
Громадянин ОСОБА_1 , м. Синельникове (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49000, м.Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 31950828) (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по заробітній платі за травень - липень 2019 року в сумі 33 496,13 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.07.2019 року по 11.12.2019 року включно у розмірі 53 710,08 грн. та судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у день звільнення відповідачем не здійснено остаточного розрахунку, що є порушенням ст. 116 КЗпП України.
Ухвалою Господарського суду від 16.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи №904/5292/19 про банкрутство Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", 49000, м.Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 31950828 та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 14.01.2020р. о 10:45год.
Разом з позовною заявою, позивачем подано клопотання в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування у Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України":
- довідки щодо наявності заборгованості з виплати заробітної плати ОСОБА_1 ;
- довідки про нараховану ОСОБА_1 заробітну плату за березень-червень 2019 року;
- копії наказу про звільнення ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2019 клопотання гр. ОСОБА_1 про витребування доказів №б/н від 12.12.2019 - задоволено, витребувано у Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49000, м.Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 31950828) інформацію зазначену у клопотанні №б/н від 12.12.2019.
28.12.2019 до господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №52-ОП від 26.12.2019 (з додатками) на виконання вимог ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2019.
У вищезазначеному відзиві відповідач зазначив наступне.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати та є відповідними санкціями за порушення строків виплати заробітної плати. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не може нараховуватись після 02.12.2019, оскільки на цю вимогу поширюється дія мораторію та не можуть бути застосовані штрафні санкції. Сума заборгованості по заробітній платі знаходиться в колонці під назвою "До сплати". Колонка "Нараховано" показує нараховану заробітну плату разом з податками. Згідно діючого законодавства України обов'язковість сплати податків по заробітній платі належить підприємству, тому підприємство зобов'язано сплатити робітнику заробітну плату за вирахуванням податків, яка вказана в графі "До сплати".
Позивач у судовому засіданні 14.01.2020 підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 14.01.2020 не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.01.2020 оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Відносно відповідача господарським судом Дніпропетровської області 02.12.19р. відкрито провадження у справі №904/5292/19 про банкрутство, на даний час провадження перебуває на стадії розпорядження майном.
Нормами ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що останній працював у відповідача з 28.11.2016 по 26.07.2019.
26.07.2019 позивача звільнено з роботи наказом № 56-К від 25.07.2019 на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в день звільнення, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, відповідач не провів повного розрахунку з позивачем.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 КЗпП України).
Строки виплати заробітної плати передбачені ст. 115 КЗпП України.
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що згідно зі статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, які належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Як зазначив позивач, при звільненні з роботи з ним не було проведено остаточного розрахунку, а саме не виплачено 33 496,13 грн. заборгованості із заробітної плати. Відповідачем станом на 14.01.2020 не надано доказів виплати позивачу заробітної плати, що належить йому від підприємства, з огляду на що, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 33 496,13 грн.(з необхідністю утримання податків і зборів).
Стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, господарський суд зазначає наступне.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України).
Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховується без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №359/10023/16-ц.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
З огляду на викладене, господарський суд перевіривши розрахунок позивача, щодо стягнення суми середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період 27.07.2019 по 11.12.2019 у розмірі 53 710,08 грн. (559,48 грн. х 96 дн.) (з необхідністю утримання податків і зборів).
Зважаючи на вищеозначене, господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності стягнення заборгованості без урахування податків і зборів, в розмірі, що належить до сплати працівнику.
Відхиляються господарським судом і посилання відповідача на неправомірність нарахування позивачем середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з огляду на положення ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, згідно з ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію не застосовуються фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Частиною п'ятою цієї ж статті передбачено, що дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати. Зважаючи на це положення Кодексу України з процедур банкрутства, судом зроблено висновок про те, що відкриття провадження у справі про банкрутство відносно відповідача і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, не звільняє відповідача від обов'язку проведення остаточного розрахунку з позивачем по виплаті заробітної плати, оскільки на виплату заробітної плати не поширюється дія мораторію.
Відповідно до ст. 129 ГПК України сплату судових витрат у сумі 1 921,00грн. слід покласти на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 47, 94, 115-117 КЗпП, ст.ст. 20, 129, 194, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 31950828) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 33 496 (тридцять три тисячі чотириста дев'яносто шість) грн. 13 коп. (з необхідністю утримання податків і зборів).
Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 31950828) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні суму за період з 27.07.2019 по 11.12.2019 у розмірі 53 710 (п'ятдесят три тисячі сімсот десять) грн. 08 коп. (з необхідністю утримання податків і зборів).
Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 31950828) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 20.01.2020
Суддя Н.М. Камша