Справа № 240/9823/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов Сергій Вікторович
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
20 січня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області у якому просив:
- визнати протиправним рішення Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у розгляді заяви про призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому з 15.04.2019 інвалідності II групи внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ та травми, яка пов'язана із виконанням службових обов'язків;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням з 15.04.2019 інвалідності II групи внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ та травми, яка пов'язана із виконанням службових обов'язків та негайно перерахувати УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області 384200 грн для виплати йому одноразової грошової допомоги;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України подати у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем безпідставно повернуто його заяву та матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановлення інвалідності пов'язаної із виконанням службових обов'язків у розмірі, встановленому для інвалідів 2 групи.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року позовні вимоги позивача задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням з 15.04.2019 інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ та травми, що пов'язана із виконанням службових обов'язків. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850. Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України подати до суду в місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили звіт про його виконання, суд дійшов висновку, що підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.
Частково не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач - Міністерства внутрішніх справ України оскаржив його в апеляційному порядку, подавши відповідну апеляційну скаргу. У скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність судом обставин, що мають значення для справи та допущенні порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Зокрема, апелянт зазначає про відсутність підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із наявністю обставин, передбачених пунктом 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 29.07.1981 до 31.10.2003 проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується копією трудової книжки, яка містить в матеріалах справи.
Під час проходження служби в органах внутрішніх справ України отримав травму пов'язану з виконанням службових обов'язків та захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №408/70.
19.04.2019 під час первинного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 з 15.04.2019 встановлено 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ та травми, що пов'язана із виконанням службових обов'язків. При цьому, датою встановлення страхового випадку є 22.10.2003, що підтверджується копією довідки МСЕК від 19.04.2019 серії ААА №032872.
У зв'язку із втратою працездатності 20%, 10.09.2004 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» проведено виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 , про що свідчить довідка №0690-06-05/405 від 25.04.2019.
15.05.2019 позивач звернувся до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області із заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому чинним законодавством. До заяви позивачем додано: оригінал довідки МСЕК серії 12 АААА №032872 від 19.04.2019, копію виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії та довідки МСЕК серії 12 ААБ №548349 від 19.04.2019, копію свідоцтва про хворобу №408/70 від 22.10.2003, оригінал довідки ПАТ «НАСК «Оранта»» №0690-06-051405 від 25.04.2019, копія паспорту та ідентифікаційного коду.
У відповідь на вказану заяву, ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області №184ж/29/105/05-2019 повідомила позивача про повернення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги без прийняття відповідного рішення.
Позивач, вважаючи рішення Міністерства внутрішніх справи України щодо відмови у розгляді поданої позивачем заяви щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню. Зокрема, на переконання суду, спосіб, у який Міністерство внутрішніх справ України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності, не передбачений законом. При цьому, під час розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію», а тому, з огляду на встановлені у суді обставини щодо неприйняття Міністерством внутрішніх справ України рішення у передбачений Законом спосіб, для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень та керуючись ч.2 ст. 9 КАС України, суд вийшов за межі позовних вимог, визнав протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням з 15.04.2019 інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ та травми, що пов'язана із виконанням службових обов'язків та зобов'язав відповідача розглянути такі документи в передбаченому законодавством України порядку.
Щодо вимоги позивача в частині зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України подати до суду в місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили звіт про його виконання, суд прийшов до висновку, що підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.
При прийнятті рішення, судом першої інстанції, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, що викладені у постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №826/6354/18, від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16, 19.09.2018 у справі №530/1280/17, від 13.06.2019 у справі №826/6354/18, від 30.01.2018 у справі №822/1579/17 та від 13.02.2018 у справі 808/1866/16.
Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що додаються (далі - Порядок №850). Вказаний Порядок, визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до абз. 2 п.3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, зокрема у розмірі:200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Судом встановлено, що позивачу з 15.04.2019 встановлено 2 групу інвалідності у зв'язку із тим, що захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а травма пов'язана із виконанням службових обов'язків, що підтверджується копією виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією та довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 548349 від 19.04.2019 року.
Відповідно до п.7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Крім того, до заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції (п.8 Порядку №850).
Міністерство внутрішніх справ в місячний строк, після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів, приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови, що передбачено п.9 Порядку №850.
Враховуючи наведене вище вбачається, що рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності приймається Міністерством внутрішніх справ України на підставі поданого керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач, в даному випадку - ліквідаційною комісією Управління МВС України в Житомирській області висновку про призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про міліцію» № 565- XII від 20.12.1990 (далі - Закон № 565- XII). При цьому, Міністерство внутрішніх справ України зобов'язано прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги або мотивовану відмову в призначенні такої виплати.
Аналогічні висновки викладені у справах з аналогічними правовідносинами у постановах Верховного Суду, а саме: від 13.06.2019 у справі №826/6354/18, від 30.01.2018 у справі №822/1579/17 та від 13.02.2018 у справі 808/1866/16.
Під час судового розгляду встановленоо, що відповідач, за результатом розгляду документів про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, не прийняв жодного із зазначених вище рішень. При цьому, Міністерство внутрішніх справи України, всупереч пункту 9 Порядку № 850, листом №15/2-2462 від 26.06.2019 повернуло ліквідаційній комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги без прийняття рішення. Тобто, спосіб, у який Міністерство внутрішніх справ України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності, вищевикладеними нормами не передбачений.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо невідповідності інформації, що зазначена у п.12 копії виписки з акту огляду МСЕК №548349 від 19.04.2019 та інформації, яка зазначена у п.9 цієї виписки та в п.12 свідоцтва про хворобу заявника №408/70 від 22.10.2003, оскільки, як вірно встановив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні жодні докази того, що Міністерство внутрішніх справ України вчиняло заходи щодо перевірки таких фактів.
При цьому, відповідач перебираючи на себе повноваження органу, як наглядової та контрольної інстанції над медичною (військово-лікарською) комісією (ВЛК) та Житомирським обласним центром медико-соціальної експертизи (обласної МСЕК №2), безпідставно відхилив їх висновки щодо остаточного визначення ними відповідного діагнозу позивачеві при встановленні 2-ої групи інвалідності.
Відповідно до п. 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Разом з тим, Законом України «Про міліцію» не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Також вказана норма не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.
Крім того, колегія суддів враховує наступне.
Виключні підстави для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності визначені п.14 Порядку №850. Зокрема, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Таким чином, суд першої інставній прийшов до вірного висновку, що підстави про які зазначає відповідач, що слугували поверненню документів без прийняття відповідного рішення, вказана норма не містить.
За результатом апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію», а тому вважає вірним суду першої інстанції щодо необхідності визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням з 15.04.2019 інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ та травми, що пов'язана із виконанням службових обов'язків та зобов'язання відповідача розглянути такі документи в передбаченому законодавством України порядку.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що дії відповідача у спірних правовідносинах, що виникли між сторнами не відповідають критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судове рішення в оскаржуваній частині відповідає.
В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду сторонами не оскаржувалось.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.