про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 560/3519/18
20 січня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Кузьменко Л.В.
суддів: Франовської К.С. Совгири Д. І.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДПС на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, Офіс великих платників податків ДПС оскаржив його в апеляційному порядку. Одночасно, скаржником до апеляційної скарги додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про заміну сторони правонаступником.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року визнано неповажними причини пропуску строку, наведені в заяві Офісу великих платників податків ДПС про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Судом встановлено, що копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 02 січня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 13 січня 2020 року.
15 січня 2020 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду від Офісу великих платників податків ДПС надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій скаржник просить визнати поважним пропуск строку на апеляційне оскарження у зв'язку з тим, що апелянт не мав можливості вчасно сплатити судовий збір.
Розглянувши вказану заяву колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Державна фіскальна служба (Державна податкова служба) та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.
Отже, неспроможність відповідача належним чином організувати фінансування витрат на оплату судового збору, обґрунтовано не визнана судом апеляційної інстанції поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.
Частиною 1 ст.17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" визначено, що суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Враховуючи вищезазначене, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС.
Верховний Суд також висловлював правову позицію з заявленого питання, та, надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду з підстав несплати судового збору, в постанові від 21.08.2018 у справі №815/4575/15 адміністративне провадження №К/9901/47962/18 та постанова від 31.07.2018 у справі №804/5200/17 адміністративне провадження №К/9901/51692/18, Суд дійшов висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
У зв'язку з цим доводи скаржника, наведені на обґрунтування підстав поновлення процесуального строку для звернення до суду з апеляційною скаргою, не можуть бути оцінені як об'єктивна перешкода при вирішенні питання щодо поновлення вказаного строку.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Щодо клопотання про заміну відповідача правонаступником, то воно не може бути розглянуто судом у зв'язку із відмовою у відкритті апеляційного провадження у справі №560/3519/18.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
1. Визнати неповажними причини пропуску строку, наведені в заяві Офісу великих платників податків ДПС про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року та залишити заяву про поновлення цього строку без задоволення.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Кузьменко Л.В.
Судді Франовська К.С. Совгира Д. І.