Справа № 806/1943/18
20 січня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Білої Л. М. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Мартинівська сільська рада Пулинського району Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою,
ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 відмовлено у задоволенні заяви позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Біла Л.М., судді - Гонтарук В.М., Курко О.П.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою суду від 02.08.2019 справу призначено до розгляду на 25.09.2012 та в подальшому за клопотаннями позивача та його представника розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою суду від 23.12.2019 провадження у справі було зупинено та передано для вирішення питання про відвід колегії суддів відповідно до порядку, визначеного ст. 31 КАС України.
Ухвалою від 27.12.2019 поновлено провадження у справі та призначено її до апеляційного розгляду на 15.01.2020.
13.01.2020 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Білої Л.М. від розгляду апеляційної скарги у справі № 806/1943/18.
Як підставу для відводу позивач вказує те, що дії головуючого судді Білої Л. М., які свідчать про її небезсторонність та упередженість при розгляді справи, ставлять під сумнів винесення законного і об'єктивного рішення у справі. При цьому, позивач посилається на факт порушення суддею Білою Л.М. процесуального порядку видачі копії ухвали суду першої інстанції відповідно до його заяви, стверджуючи про факт незаконного приховування суддею Білою Л.М. документів у справі та відповідне перешкоджання повному та всебічного розгляду апеляційної скарги колегією суддів.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Білої Л.М., зупинено провадження у справі № 806/1943/18 та передано справу для вирішення питання про відвід, що визначається у порядку, встановленому статтею 31 КАС України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2020 визначено колегію для розгляду заяви про відвід суддів: суддя-доповідач Ватаманюк Р.В., судді Драчук Т.О., судді Полотнянко Ю.П.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви позивача про відвід, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача про відвід задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 КАС України).
Частиною 3 ст. 39 КАС України вказано, що відвід повинен бути вмотивованим.
Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача вмотивована тим, що суддя Біла Л.М при здійсненні судочинства не керується вимогами Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Основними принципами щодо незалежності судових органів, схвалені резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, Рекомендаціями щодо ефективного впровадження Основних принципів незалежності судових органів, схвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 15 грудня 1989 року, Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, Європейською хартію про закон щодо статусу суддів, Рекомендацією CM/Rec (2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам відносно суддів.
Також, на думку позивача, головуючий суддя Біла Л. М. допустила порушення процесуального порядку, зокрема надала позивачу копію ухвали суду першої інстанції без сплати судового збору на заяву від 10.10.2019, визнавши цим факт її неотримання стороною позивача.
В подальшому суддя Біла Л. М., отримавши на розгляд апеляційну скаргу, подану після отримання ухвали суду першої інстанції від 13.06.2019, допустила зникнення зазначеної заяви з матеріалів справи і розгляд її в процесуально не передбачений спосіб всупереч КАС України, що призвело до неповного та невсебічного розгляду апеляційної скарги колегією суддів, оскільки вони не мали змоги перевірити факт отримання рішення позивачем і обставини, на які посилався останній при поновленні строку, що призвело до відмови у відкритті апеляційного провадження у справі і фактично до унеможливлення апеляційного перегляду.
Відтак, позивач вказує на те, що такі системні, свідомі дії судді Білої Л. М. свідчать про її приховану зацікавленість у розгляді справи, порушення процесуального права при розгляді заяв, неправильність та приховування допущених нею порушень законодавства (розгляд заяв у справі в порядку Закону України "Про звернення громадян"), приховування від інших членів колегії усіх матеріалів справи, при розгляді апеляційної скарги у цій справі, а саме допущення унеможливлення перевірки доказами обставин, на які посилався апелянт при обґрунтуванні поновлення строків.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі.
Обставини, на які посилається позивач, який заявив відвід, на думку суду, не є такими, що можуть викликати сумнів у неупередженості судді, а обставини, які викладені у заяві про відвід є лише припущенням позивача та не свідчать про упередженість або певну зацікавленість суддів у наслідках розгляду цієї справи, а тому, суд вважає за доцільне відмовити в задоволенні заяви про відвід судді.
При цьому, із заяви про відвід вбачається, що вимоги позивача фактично зводяться до того, що він вважає, що головуючий суддя допустив порушення процесуального закону при здійсненні розгляду справи.
Докази, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Білої Л.М. у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості при розгляді даної справи, у матеріалах справи та доводах заяви про відвід відсутні.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у рішенні по справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 зазначено, крім іншого, що відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою. З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Отже, враховуючи необґрунтованість підстав для відводу головуючого судді Білої Л.М., колегія суддів дійшла висновку, що заява про відвід не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 325 КАС України, суд
відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Білої Л.М. у справі №806/1943/18.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.