14 січня 2020 р.Справа № 520/3948/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,
за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року (суддя Кухар М.Д.; м. Харків; повний текст рішення складено 30.09.2019) по справі № 520/3948/19
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (надалі за текстом також - позивач, ГУ ДСНС України в Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (надалі за текстом також - відповідач, АТ "Укргазвидобування", в якому просить суд:
- до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу житію та здоров'ю людей, експлуатацію будівель Акціонерного товариства "Укргазвидобування", за адресами: Харківська область, м. Красноград, вул. Українська, буд. 165 та Харківська обдасть, Красноградський район, с. Наталине, вул. Промислова, буд. 54, зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв'язку з чим зобов'язати керівництво Акціонерного товариства "Укргазвидобування" негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
В обґрунтування позовних позивач зазначив, що за наслідками проведеної перевірки виявлено, що відповідачем порушено вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу здоров'ю людей. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - задоволено у повному обсязі у спосіб, визначений позивачем.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на те, що акт перевірки не містить доказів його надання (вручення чи надсилання) уповноваженій особі відповідача для ознайомлення і підписання, що є порушенням ч. 6 ст. 6 Кодексу цивільного захисту України; акт складений за формою, яка не діяла на час проведення заходу контролю; перевірку проведено неуповноваженою особою.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
14 січня 2020 року від АТ "Укргазвидобування" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та надання строку для примирення до 11.04.2020. Вказане клопотання обґрунтовано ти, що станом на 11.01.2020 відповідач усунув порушення зазначені у приписі, окрім порушення, що стосується обладнання протипожежного водогону самостійною системою внутрішнього водопроводу та пожежними насосами до виробничого водогону з існуючими пожежними ємностями. Оскільки згідно припису № 1 від 11.01.2020 вказане порушення необхідно виконати в строк до 10.04.2020, відповідач вважає, що після усунення даного порушення вбачається можливість досягти примирення сторін.
Колегія суддів, розглянувши подане відповідачем клопотання, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 314 КАС України позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 190 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на підставі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін. Сторони можуть примиритися на умовах, які виходять за межі предмета спору, якщо такі умови примирення не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Умови примирення не можуть суперечити закону або виходити за межі компетенції суб'єкта владних повноважень. За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення.
Пунктом 4 частини 1 статті 236 КАС України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі у разі звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.
Таким чином, провадження у справі для надання часу для примирення сторін може бути зупинено виключно у разі звернення до суду із відповідним клопотанням обох сторін.
Від позивача відповідного клопотання до суду не надходило, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі наказу № 83 від 26.12.2018 "Про проведення позапланових перевірок об'єктів" Красноградським районним сектором Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в період з 21.01.2019 по 25.01.2019 проведена позапланова перевірка виконання вимог приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 1 від 26.01.2016 та № 51 від 25.05.2016 на території та в будівлях АТ "Укргазвидобування" за адресами: Харківська обл., м. Красноград, вул. Українська, буд. 165 та Харківська обл., Красноградський р-н, с. Наталине, вул. Промислова, буд.54.
За результатами проведеної перевірки посадовими особами Красноградського районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області складено акти № 1 від 25.01.2019 та № 15 від 25.01.2019.
Під час перевірки території та будівель АТ "Укргазвидобування" встановлено наступні порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
- відповідно до акту № 1 від 25.01.2019: приміщення адміністративної будівлі та складу зберігання целюлози не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією; будівлі підприємства не забезпечені необхідною кількістю води для цілей пожежегасіння - наявний пожежний резервуар несправний та не заповнений водою на 100%; територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки згідно ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987. IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности"; керівник підприємства не пройшов спеціального навчання з питань пожежної безпеки;
- відповідно до акту № 15 від 25.01.2019: мережа зовнішнього та внутрішнього протипожежних водогонів несправна, відсутні насоси; приміщення гаражу, складу № 9, коридору 2-го поверху адміністративної будівлі не обладнані справною автоматичною пожежною сигналізацією (змонтована сигналізація не введена в експлуатацію у встановленому законодавством порядку); в складських приміщеннях підлогового зберігання на підлозі не нанесені обмежувальні лінії місць розташування продукції; приміщення складів № 2 та 9а не забезпечені необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння; протипожежний розрив між складом та гаражем використовується для зберігання продукції під самовільно встановленим навісом; на шляхах евакуації на 1-му та 2-му поверхах адміністративної будівлі влаштовані перепади висот (пороги), що перешкоджають вільній евакуації людей; не проведена ідентифікація потенційно небезпечного об'єкту; не розроблені графіки проведення спеціалізованих об'єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту та не узгоджені з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та територіальними органами ДСНС; не розроблена та не затверджена в органах ДСНС програма загальної підготовки працівників підприємства до дій у надзвичайних ситуацій.
Наявність встановлених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не усунуто в повному обсязі порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до абз.2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Як встановлено частиною першою статті 3 Закону України Закону №877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України № 5403-VI від 02.10.2012 (далі - Кодекс).
У відповідності до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб'єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.
За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров'ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.
Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Приписами ч.2 ст.68 Кодексу встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.70 Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей і не були усунуті суб'єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.
Пунктом 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Відповідно до п.24 вище зазначеної статті надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Отже, настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п.4 Розділ І вказаних Правил).
Таким чином, у випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів реагування як повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом.
В ході проведення позапланової перевірки відповідача позивачем встановлено та зафіксовано порушення товариством вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю і здоров'ю людей, а саме:
- відсутність системи протипожежного захисту, у разі виникнення пожежі, перешкоджає її швидкому виявленню та ліквідації, повідомленню про неї, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії її виникнення (пункт 1 Акту);
- порушення щодо експлуатації електромереж, створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії, що може призвести до загибелі і травмування людей (пункт 8 Акту);
- відсутність іскрогасників на димових трубах будинків з покрівлями з горючих матеріалів сприяє швидкому розповсюдженню полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей (пункт 9 Акту);
- відсутність та неготовність до роботи зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання, а також первинних засобів пожежогасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей (пункти 2, 4,10 Акту);
- невідповідність евакуаційних шляхів (їх конструктивні та планувальні рішення), перешкоджає вільній евакуації людей з приміщень під час виникнення пожежі (пункти 5, 6 Акту);
- невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей та гасінні пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум'я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним (пункт 7 Акту).
Судом встановлено, що відповідач вчиняє дії направлені на усунення недоліків, виявлених підчас перевірки його позивачем.
22.07.2019 відповідач звернувся до Красноградського районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області із заявою, в якій просив провести позапланову перевірку об'єктів Красноградського цеху капітального ремонту свердловин "УГВ-Сервіс" АТ "Укргазвидобування", розташованого за адресою: 63343, Харківська обл., Красноградський р-н, с. Наталине, вул.. Промислова, буд.54 з метою контролю за усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, вказаних в адміністративному позові від 19.04.2019.
На підставі наказу № 77 від 29.07.2019 Красноградським районним сектором Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в період з 31.07.2019 по 01.08.2019 проведена позапланова перевірка відповідача за вказаною адресою.
За результатами проведеної перевірки посадовими особами Красноградського районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області складено акти № 101 від 01.08.2019, яким встановлено, що приміщення адміністративної будівлі та складу зберігання целюлози залишаються не обладнаними автоматичною пожежною сигналізацією; будівлі підприємства не забезпечені необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння, наявний пожежний резервуар не відремонтований, не тримає воду та не заповнений на 100 %.
У запереченнях на доводи позивача представник відповідача зазначив, що підприємством усунено частину порушень вимог пожежної безпеки, а саме: забезпечено об'єкт необхідною кількістю води для пожежогасіння в обсязі 100 куб. м.; розпорядженням керівника цеху заборонено експлуатацію приміщення, в якому на час перевірки зберігалася целюлоза; через систему публічних закупівель "ПРОЗОРО" 09.09.2019 АТ "Укргазвидобування" оголошено закупівлю послуг (УГВ-Сервіс 19П-117_50410000-2_Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірувальних, випробувальних і контрольних приладів).
Проте, станом на час розгляду справи в суді першої інстанції суду відповідачем не надано до суду доказів на усунення в повному обсязі порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
З огляду на те, що відповідачем не усунуто в повному обсязі порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення експлуатації будівель Акціонерного товариства "Укргазвидобування", за адресами: Харківська область, м. Красноград, вул. Українська, буд. 165 та Харківська обдасть, Красноградський район, с. Наталине, вул. Промислова, буд. 54, до повного усунення виявлених порушень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
З приводу доводів апеляційної скарги відповідача колегія суддів зазначає, що перевірку проведено уповноваженою особою позивача на підставі посвідчень від 11.01.2019 № 11 та 18.01.2019 № 18 на проведення перевірки у період з 14.01.2019 по 18.01.2019 та з 21.01.2019 по 25.01.2019 відповідно, тобто строк дії посвідчень, виданих інспектору, на час проведення перевірки не закінчився.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на предмет доказування у даній справі та висновків суду, з наведених вище підстав, не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року)
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року по справі № 520/3948/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 20.01.2020 року