15 січня 2020 р.Справа № 520/8096/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, повний текст складено 16.10.19 року по справі № 520/8096/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 06.05.2019 року №00006501410 на суму 1,00 грн. та 06.05.2019 року № 00006491410 на суму 510,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що винесені ГУ ДФС у Харківській області податкові повідомленням-рішенням від 06.05.2019 року № 00006501410 та № 00006491410 є протиправними, необґрунтованими, та таким, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а отже підлягають скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР" задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 06.05.2019 року №00006501410 на суму 1,00 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 06.05.2019 року № 00006491410 на суму 510,00 грн. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР" сплачену суму судового збору в розмірі 1921 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.
Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає , що рішення прийнято без урахування всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального права. Вказує , що операції з поповнення електронних карток для подальшого використання при проїзді в харківському метрополітені, на нашу думку, є саме послугою, що надається позивачем у зв'язку з чим, рішення суду в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2019 №00006501410 на 1 грн. є необґрунтованим. Також, зазначає , що касові книги, встановлені ліміти каси та інше вочевидь з предметом такої перевірки пов'язані, але позивачем же не надано жодного документу із запитуваного переліку, тому вважає правомірними застосування до позивача штрафу в сумі 510 грн., з огляду на ненадання ТОВ «ФК «Платіжний центр» запитуваних, листом №15922/10-20-40-14-10-19 від 01.04.2019, документів без достатніх підстав, а рішення Харківського кружного адміністративного суду в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2019 №00006491410 необґрунтованим. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019р. та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР" заперечує повністю проти тверджень та висновків апеляційної скарги, вважає їх бездоказовими та необґрунтованими та подало до суду письмові заперечення. Звертає увагу на те, що за місцем розташування ПТКС, не здійснюється будь-яких розрахункових операцій, оскільки не здійснюється продажу товарів, робіт, послуг; не надається послуга з переказу коштів, оскільки момент отримання послуги не пов'язаний у часі з моментом внесення грошових коштів до ПТКС. Зокрема, фізичні особи (пасажири Харківського метрополітену) вносили кошти в ПТКС не за отримання послуг чи товарів від Позивача, а здійснювали виключно поповнення безконтактної електронної картки для оплати проїзду в КП «Харківський метрополітен». У підприємства позивача спочатку здійснюється інкасація коштів з ПКТС та їх зарахування на поточний рахунок та лише після цього кошти переказуються на рахунок КП «Харківський метрополітен», що свідчать про помилковість висновку контролюючого органу щодо порушення підприємством позивача законодавства про регулювання обігу готівки та застосування РРО та застосування до нього штрафних санкцій. Вказує , що позивачем було надано на запит апелянта в ході перевірки ті документи, які що належать або пов'язані з предметом перевірки. Вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та законодавчо необґрунтованими, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 таким, що ухвалено з дотриманням та правильним застосування норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Сторони по справі повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги та обґрунтування апеляційної скарг та наполягав на її задоволенні.
Представник підприємства підтримав свої заперечення та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями ГУ ДФС у Харківській області на підставі Наказу про проведення фактичної перевірки від 26.03.2019 року №2214 та направлень на перевірку від 28.03.2019 №2924 та №2925, проведено фактичну перевірку ТОВ «Фінансова компанія «Платіжний центр» за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 7, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обіг підакцизних товарів, дотримання законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками, за результатами якої складено акт № 486/20/ЗЗ/РРО/З7878674 від 05.04.2019.
Перевіркою встановлено порушення підприємством вимог чинного законодавства, а саме: пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та порушення Позивачем п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України, а саме ненадання відповідних документів в повному обсязі, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» 06 травня 2019 року отримано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області :
- від 06.05.2019 року № 00006501410 (форма «С»), яким Товариству нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) (код платежу 21080900) в сумі 1,00 гри. (одна гривня 00 коп.) за порушення п. 1 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон Про РРО).
- від 06.05.2019 року № 00006491410 (форма «ПС»), яким Товариству нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) (код платежу 21081103) в сумі 510,00 грн. (п'ятсот десять гривень 00 коп.) за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 06.05.2019 року № 00006491410 не на підставі та не у встановленому чинним податковим законодавством порядку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, фактичною підставою для висновку про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” слугувало те, що ТОВ «ФК «Платіжний центр» проводив розрахункові операції із споживачами через ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування) без застосування реєстраторів розрахункових операцій для подальшого переказу коштів на поточні рахунки. Доказом чого, на думку перевіряючих, є три квитанції поповнення безконтактних електронних карток для оплати проїзду в КП «Харківський метрополітен» на суму 115,00 грн.
Згідно ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Відповідно п. 8 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до фінансових послуг належить переказ коштів.
ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» надає фінансові послуги по переказу коштів, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» на підставі Ліцензії Національного банку України від 11.02.2014 року №6. виданої ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.
Вказані послуги з переказу коштів позивач надає юридичній особі - комунальному підприємству «Харківський метрополітен», згідно умов відповідного договору переказу коштів.
Так, послуги з переказу коштів Позивач надає комунальному підприємству «Харківський метрополітен», відповідно до умов укладеного договору переказу коштів №ПК-01/19 від 30.01.2019 року (через повіреного - ТОВ "Харківські термінальні системи".
Згідно умов п.п. 1.1 даного договору переказу коштів ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» приймає на себе зобов'язання здійснювати на користь Отримувача (КП «Харківський метрополітен» наступні дії:
- організовувати приймання та здійснювати переказ коштів, внесених Платниками до Фінансової установи (ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР») на користь Отримувача (КП «Харківський метрополітен»), фіксуючи надходження коштів з використанням програмного забезпечення, здатного виконувати облік та реєстрацію транзакцій;
- забезпечувати перерахування прийнятих з використанням програмного забезпечення, здатного виконувати облік та реєстрацію транзакцій на поточні рахунки Отримувача (КП «Харківський метрополітен») у строки, визначені цим Договором.
Також, між ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» та ПАТ «Мегабанк» укладено договір № 103-10/2014-1 від 01.07.2014р. про інкасацію валютних цінностей (коштів), відповідно до якого банк на умовах, передбачених цим договором, власними силами і засобами здійснює збирання грошової готівки з програмно-технічних комплексів самообслуговування далі (ПТКС) клієнта та доставку її до операційної каси банку.
Відповідно до п.п. 2.2.3. п. 2.2. розділу 2 цього договору, банк зобов'язується здійснювати зарахування проінкасованої готівки на поточний рахунок Клієнта, відкритий у ПАТ «Мегабанк», не пізніше наступного Банківського робочого дня. у вихідні і святкові не пізніше наступного Банківського робочого дня.
Тобто , враховуючи наведене у позивача спочатку здійснюється інкасація коштів з ПКТС та їх зарахування на поточний рахунок та лише після цього кошти переказуються на поточний рахунок КП «Харківський метрополітен».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупку (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що особи, які здійснюють операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупку (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
При цьому, в розумінні цього Закону розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).
Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Таким чином, на суб'єкт господарювання покладається обов'язок застосовувати РРО при здійсненні операції, яка полягає у прийманні від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товарів (послуг).
При цьому, фізичні особи вносили кошти в ПКТС не за отримання послуг чи товарів від позивача, а здійснювали поповнення картки, як засобу платежу, який може бути використаний фізичною особою при оплаті послуг перевезення, що надається КП «Харківський метрополітен».
Таким чином, позивачем при прийманні готівки на поповнення карток, не здійснювалася розрахункова операція з приймання коштів від покупця за реалізацію послуг з перевезення, оскільки ця послуга фактично отримується від КП «Харківський метрополітен» та оплачується карткою, а тому така операція в порядку Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є розрахунком, у зв'язку з чим доводи відповідача про необхідність застосування РРО суд визнає безпідставними.
Також , в межах спірних правовідносин переказу коштів з ПКТС фактично не відбувається, оскільки згідно договору № 103-10/2014 від 01.07.2014 року про інкасацію валютних цінностей (коштів) ПАТ «Мегабанк» на умовах, передбачених цим договором, власними силами і засобами здійснює збирання грошової готівки з програмно-технічних комплексів самообслуговування позивача та доставку її до операційної каси банку, та здійснює зарахування проінкасованої готівки на поточний рахунок позивача, відкритий у банку.
З вищенаведеного вбачається, що у підприємства позивача спочатку здійснюється інкасація коштів з ПКТС та їх зарахування на поточний рахунок та лише після цього кошти переказуються на рахунок КП «Харківський метрополітен», що свідчать про помилковість висновку контролюючого органу щодо порушення підприємством позивача законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО та застосування до нього штрафних санкцій.
Тобто , ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» не здійснює продажу фізичним особам товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу від фізичних осіб.
Внесення грошових коштів фізичними особами - пасажирами КП «Харківський метрополітен» до ПТКС являється операцією виключно з поповнення транспортної карти, що не є платіжною картою, як зазначено в п. З Постанови Правління НБУ від 05.11.2014 №705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» платіжним засобом з відкритим рахунком, згідно нормативних документів Національного банку) і виключно за послуги перевезення пасажирів, що надаються КП «Харківський метрополітен».
Тобто, з моменту внесення грошових коштів до ПТКС операція з грошовими коштами для пасажира-фізичної особи є завершеною. Мета, для якої вносились грошові кошти до ПТКС - поповнення транспортної картки, є досягнутою.
Даний факт підтверджується і квитанцією ПТКС, в якій вказано вид операції, яка здійснюється: поповнення безконтактної електронної картки.
При цьому, фінансову послугу з переказу коштів Позивач надає Комунальному підприємству «Харківський метрополітен», так як грошові кошти, що знаходяться в ПТКС, з моменту їх потрапляння до ПТКС є власністю КП «Харківський метрополітен».
Підпунктом 1.23 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.
Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою, (п.п. 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Послуги з перевезення пасажирів надає КП «Харківський метрополітен». Загальні положення користування Харківським метрополітеном та надання послуг із перевезення затвердженні Рішенням 14 сесії ХМР 7 скликання «Про затвердження правил користування міським електричним транспортом та впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду».
Отже, операція з переказу коштів, яку виконує ТОВ «ФК «Платіжний центр» на користь КП «Харківський метрополітен», не є розрахунковою операцією в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що в свою чергу робить протиправним застосування штрафних санкцій передбачених пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Тобто, суд першої інстанції вірно вважає , що особи вносили кошти в ПКТС не за отримання послуг чи товарів від позивача, а здійснювали поповнення картки, як засобу платежу, який може бути використаний фізичною особою при оплаті послуг перевезення, що надається КП «Харківський метрополітен».
Також, суд дійшов вірної думки , що позивачем при прийманні готівки на поповнення карток, не здійснювалася розрахункова операція з приймання коштів від покупця за реалізацію послуг з перевезення, оскільки ця послуга фактично отримується від КП «Харківський метрополітен» та оплачується безконтактною електронною карткою, а тому така операція в порядку Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є розрахунком, у зв'язку з чим доводи відповідача про необхідність застосування РРО суд визнав безпідставними.
Також суд цілком правомірно вказав, що в межах спірних правовідносин переказу коштів з ПКТС фактично не відбувається, оскільки згідно договору Лг2 103-10/2014 від 01.07.2014 року про інкасацію валютних цінностей (коштів) ПАТ «Мегабанк» на умовах, передбачених цим договором, власними силами і засобам*! здійснює збирання грошової готівки з програмно-технічних комплексів самообслуговування позивача та доставку її до операційної каси банку, та здійснює зарахування проінкасованої готівки на поточний рахунок позивача, відкритий у банку.
З наведеного вбачається, що у підприємства позивача спочатку здійснюється інкасація коштів з ПКТС та їх зарахування на поточний рахунок та лише після цього кошти переказуються на рахунок КП «Харківський метрополітен».
Наведені вище обставини свідчать про помилковість висновку контролюючого органу щодо порушення підприємством позивача законодавства про регулювання обігу готівки та застосування РРО та застосування до нього штрафних санкцій.
Враховуючи вищенаведене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 06.05.2019 року №00006501410 на суму 1,00 грн., не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття податкового повідомлення-рішення від 06.05.2019 року № 00006491410, виходячи з наступного.
Так, підставою для прийняття вказаного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугувало встановлене порушення позивачем п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України, а саме ненадання відповідних документів в повному обсязі, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Згідно матеріалів справи після початку проведення фактичної перевірки, 01 квітня 2019 року директору Товариства надано запит про надання документів № 15922/10/20-40-14-10-19 від 01.04.2019р.
Нормами п.п. 85.2, 85.4. 85.8 ст. 85 Податкового Кодексу України передбачено, що при проведенні перевірки платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово- господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В листі №15922/10/20/40-14-10-19 від 01.04.2019 року "Про надання документів" вказано, що згідно з п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України відповідач просить позивача забезпечити надання посадовим особам ГУ ДФС у Харківській області оригіналів наступних документів відповідно до періоду, який підлягає перевірці, в повному обсязі: - статутні, установчі та реєстраційні документи; - усі документи, що стосуються надання послуг по переказу коштів з використанням ГІТКС, зокрема перелік ПТКС із зазначенням номерів терміналів, місць їх розташування (адреси), обсягів проведених операцій по кожному терміналу;- договори на інкасацію готівкових коштів та інші договори;- договори оренди приміщень або обладнання; - касові книги з додатками;- встановлені ліміти каси та їх розрахунки;- авансові звіти;- товарні звіти;- ліцензії, дозволи;- відомості проведених інвентаризацій;- акти списання ТМЦ та ліквідації основних фондів і документи, на підставі яких було здійснено таке списання;- банківські виписки;- картки рахунків (журнали господарських операцій), оборотно-сальдові відомості та аналізи по бухгалтерських рахунках (помісячно); - накази по особовому складу щодо прийняття на роботу, звільнення з роботи, відрядження; - інші документи, що є предметом перевірки.
Вищенаведені документи є необхідними для проведення перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період, який підлягає перевірці.
Натомість, зазначаємо, що фактична перевірка стосується виключно терміналу самообслуговування, що знаходиться на станції метро «Центральний ринок», м. Харків, доказом чого є Наказ на проведення фактичної перевірки від 26.03.19 № 2214, де чітко вказано, що фактична перевірка проводиться за адресою ст. метро «Центральний ринок», м. Харків.
Позивач відмовляючи в наданні запитуваних ГУ ДФС у Харківській області документів зазначив, що перелічені в запиті документи не мають відношення до предмету перевірки, так як відповідач запросив ВСІ документи фінансово-господарської діяльності позивача за певний період, а не тільки ті, які належать або пов'язані з предметом перевірки, зокрема, договори оренди всіх приміщень та обладнання, акти списання всіх ТМЦ та ліквідації всіх основних фондів, відомості всіх проведених інвентаризацій, авансові звіти по всіх терміналах самообслуговування позивача, всі банківські виписки по всіх господарських операціях позивача, оборотньо-сальдові відомості по всім операціям та рахунках, всі накази по особовому складу та інші документи фінансово-господарської діяльності позивача за період.
Відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом затверджений постановою Кабінету Міністрів України N1245 від 27.12.2010р. (далі - Порядок N1245). Відповідно до п.9 та п.10 Порядку N1245 органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації.
У запиті зазначаються: - посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; - підстави для надіслання запиту; - опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують. У разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (п.16 Порядок №1245).
Згідно з матеріалами справи, в листі про надання документів від 15922/10/20-40-14-10-19 від 01.04.2019 року не зазначено підстав для надання документів, визначених статтею 73 Податкового кодексу України.
Крім того, в зазначених листах відповідач також просив надати оригінали документів, проте, згідно п.85.5 ст.85 Податкового Кодексу України вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, забороняється.
Як свідчать матеріали справи позивачем було надано на запит податкового органу в ході перевірки ті документи, які належать або пов'язані з предметом перевірки.
Крім того, в листі (відповіді) позивачем чітко зазначено, що надаючи послугу з переказу коштів, Товариство здійснює розрахунки виключно у безготівковій формі, Товариство не проводить розрахункових операцій, не здійснює касових операцій.
Тому, застосування штрафу за ненадання, наприклад, касових книг, лімітів каси, авансових звітів тощо неможливо, оскільки такі документи на підприємстві не існують, про що письмово повідомлено податковий орган.
Більш того, як зазначено вище, перелік цих документів є значно ширшим, ніж визначено межами фактичної перевірки терміналів самообслуговування, що знаходяться на одній станції харківського метрополітену - Центральний ринок.
Тобто, всі наявні документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, позивач листом від 03.04.2019 року № 03-04/19-02 надав податковому органу.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність винесених податкових повідомлень- рішень належним чином в суді не довів, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Суд зазначає, що доводи апеляційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в касаційній скарзі наведено не було.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року по справі № 520/8096/19 залишити без змін.
.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 20.01.2020 року