20 січня 2020 р.Справа № 534/135/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 02.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Куц Т.О., вул. Гірників, 17, м. Комсомольськ, Полтавська, 39800, повний текст складено 02.12.19 року по справі № 534/135/19
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, третя особа Інспектор роти №3 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Юрченко О.П.
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП (далі - відповідач), третя особа Інспектор роти №3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Юрченко О.П., в якому просив суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 307223 від 16.01.2019, винесену Інспектором роти №3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Юрченко О.П. за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивує тим, що інспектор при складанні постанови допустив ряд порушень, а саме порушив вимоги щодо процедури розгляду справи. Крім того, інспектор не з'ясував чи було вчинене правопорушення саме цією особою, чи винна дана особа у його вчиненні.
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 02 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 - задоволено. Постанову серії НК №307223 від 16 січня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмір 255 грн - скасовано. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрито.
Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Зокрема, апелянт вказує, що інспектор не порушив процедуру щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а позивачем по справі до адміністративного позову не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що стосовно ОСОБА_1 винесено постанову серії НК № 307223 від 16.01.2019 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно зазначеної постанови, 16.01.2019 о 11 год 45 хв у м. Кременчук по вул. Шевченка, 28/4, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW 525 TDS HNR 342, здійснив зупинку ближче 10 м до пішохідного переходу, чим порушив п.п. 15.9 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.
Позивач не погодився із такою постановою та оскаржив її до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки не надано достатніх та допустимих доказів вчинення правопорушення позивачем.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.15.9 г) Правил дорожнього руху зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Згідно з частиною 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
В п.1 ст.247 КУпАП зазначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Крім наданої позивачем копії постанови в справі про адміністративне правопорушення серії НК № 307223 від 16.01.2019, суду надано відеозапис, який містить запис лише складання протоколу про адміністративне правопорушення, але не зафіксовано саме правопорушення.
Отже, складаючи постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України, інспектор не надав належної правової оцінки його діям, не врахував його пояснень, не допитав свідків, а тому не встановив вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем правил дорожнього руху.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в постанові про адміністративне правопорушення не вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис, що взагалі виключає можливість прийняття його у якості належного доказу по справі.
Таку позицію висловив і Верховний Суд у своїй постанові від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, колегія суддів дійшла висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову та зазначає, що воно скасуванню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, залишити без задоволення.
Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 02.12.2019 року по справі № 534/135/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова В.В. Старостін
Повний текст постанови складено 20.01.2020 року