ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 грудня 2019 року № 640/13692/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якій просить суд стягнути з відповідача податковий борг із земельного податку з фізичних осіб в сумі 35628,12 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено за відповідачем обліковується податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2018 №6946120/4812/0540.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Відповідачем подано відзив на позов, у якому вказано про те, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого позивачем заявлено позов про стягнення грошового зобов'язання скасовано рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2019 №640/21387/18, яке набрало законної сили.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва, встановлено наступне.
Згідно з визначенням, наведеним в підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до інформації, наданої позивачем, сума податкового боргу відповідача становить 35628,12 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.05.2018 №6946120/4812/0540, яким визначено суму земельного податку з фізичних осіб.
Дане рішення отримано відповідачем 21.06.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.
Судом встановлено, що земельний податок позивачем нараховано на земельну ділянку площею 0,4330 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Дана земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 21.08.2010 №2121, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Никоненко Т.В.
Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пункту 57.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Положеннями статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачу направлено податкову вимогу від 11.09.2018 №115931-48 на суму 35628,12 грн.
Пунктом 60.6 статті 60 Податкового кодексу України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане повідомлення - рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення - рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
У відповідності до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення-державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового (боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Положеннями пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Позивачем вказано про те, що податкове повідомлення-рішення від 25.05.2018 №6946120/4812/0540 відповідачем не оскаржувалось ні в судовому ні в адміністративному порядку.
Разом з тим, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 25.05.2018 №6946120/4812/0540 оскаржено відповідачем у судовому порядку та скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2019 №640/21387/18, яке набрало законної сили на підставі ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2019 про повернення апеляційної скарги.
Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Таким чином, грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2018 №6946120/4812/0540 не підлягає стягненню, оскільки дане рішення вважається відкликаним.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки заборгованість відповідача перед бюджетом, за стягненням якої звернувся позивач, відсутня.
Керуючись статтями 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову Головного управління ДФС у Донецькій області до ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, адреса: 87515, Донецька обл. м. Маріуполь, вул. Італійська, 59).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя Н.М. Клименчук