ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 грудня 2019 року м. Київ № 826/22870/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (далі - позивач, ТОВ «Аскоп-Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 5 706 742,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача;
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача-1 №0000162800 від 16.09.2015, №0000182800 від 16.09.2015;
- стягнути з Державного бюджету України через відповідача-2 на користь позивача заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 5 706 742,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Погрібниченко І.М.) від 26.10.2015 відкрито провадження у справі.
Провадження у справі зупинялось ухвалою суду від 03.12.2015 до набрання законної сили судовим рішення у справі №826/15497/15. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2016 поновлено провадження у справі.
Відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2017 №2260 адміністративна справа №826/22870/15 передана на повторний автоматичний розподіл справ між суддями та за результатом такого розподілу, передана для розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.08.2017 справа прийнята до провадження суддею Клименчук Н.М.
На обґрунтування позову ТОВ «Аскоп-Україна» зазначило, що ним заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 5 706 742,00 грн. Відповідачем-1 здійснено перевірку правомірності бюджетного відшкодування та безпідставно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Посилався на те, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000182800 від 16.09.2015 стали висновки попередньої перевірки, наслідки якої в судовому порядку визнані протиправними і скасовані. Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000162800 від 16.09.2015 позивачем зазначено про те, що відповідачем-1 протиправно позбавлено позивача права на бюджетне відшкодування всупереч положень пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України. Вважає, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача-1 позивачу необґрунтовано не здійснено бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість.
Представником відповідача-1 позовні вимоги не визнано. Зазначено, що попередньою перевіркою позивача встановлено завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2 260 387,00 грн., а також встановлено добровільну відмову позивача від бюджетного відшкодування на суму 4 294 055,00 грн. Однак, позивачем повторно заявлено вказані суми до бюджетного відшкодування, у зв'язку із чим було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вважає, що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 5706742,00 грн. та просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідачем-2 явку свого представника в судові засідання не забезпечено. Своєї позиції стосовно заявлених позовних вимог відповідачем-2 суд не повідомлено.
В судому засіданні 02.10.2017 на підставі частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент постановлення ухвали) судом постановлено ухвалу про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Під час розгляду справи у порядку письмового провадження судом встановлено, що Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві припинено, про що 06.12.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З даної норми вбачається, що всі дії, вчинені в процесі правопопередником, обов'язкові для правонаступника в такій самій мірі, в якій вони були обов'язкові для правопопередника. Правонаступник продовжує брати участь у справі правопопередника, а тому процес продовжується.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Головне управління ДПС у м. Києві є процесуальним правонаступником Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, у зв'язку із чим наявні підстави для заміни вказаного відповідача правонаступником.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.
ТОВ «Аскоп-Україна» 20.05.2015 подано до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року №9100995372.
В рядку 30 даної декларації позивачем вказано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 5 706 742,00 грн. (т. І а.с. 38-42).
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі наказу від 17.08.2015 №1268, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аскоп-Україна» з питань правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2015 року.
За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 28.08.2015 №6820/26-53-28/30579869, згідно висновків якого позивачем порушено, зокрема:
- абзац «а» пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, з огляду на що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в розмірі 4 294 055,00 грн., відображеного у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року;
- пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, та такий, який в подальшому було використано шляхом подання декларацій з заявленими сумами бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в розмірі 2 260 387,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем-1 прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.09.2015
№0000162800, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 294 055,00 грн.;
№0000182800, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3 390 581,00 грн., в тому числі основний платіж - 2 260 387,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 130 194,00 грн. (т. І а.с. 19-20).
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем оскаржено їх до суду, а також заявлено вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо неподання висновку відповідачу-2 із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню та стягнення суми заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 5 706 742,00 грн.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України, положення якого застосовуються у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статті 200 Податкового кодексу України у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 цього Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 200.8 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
Згідно із пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Судом встановлено, що відповідачем-1 не заперечується факт наявності у позивача залишку від'ємного значення податку на додану вартість, фактично сплаченого ТОВ «Аскоп-України» постачальником, на суму 5 706 742,00 грн., однак зазначено, що у позивача відсутнє право на отримання даної суми як бюджетного відшкодування у зв'язку із висновками актів попередніх перевірок позивача.
Стосовно посилання відповідача-1 на заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2015 року на суму 40352 грн., суд зазначає, що дане порушення не є предметом розгляду даної адміністративної справи, а тому суд не надає правову оцінку доводам відповідача з цього питання.
Матеріали справи свідчать про те, що контролюючим органом при проведенні перевірки правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2015 року ТОВ «Аскоп-Україна» використано висновки акта попередньої перевірки товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 №27/26-53-22-02-26-30579869 від 01.07.2015 в частині зменшення залишку від'ємного значення. На підставі даного акта перевірки відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2015 №0002512202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 263 657,00 грн.
Саме на підставі висновків вказаного акта відповідачем-1 зроблено висновок в акті від 28.08.2015 №6820/26-53-28/30579869 про завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового кредиту, та який в подальшому позивачем заявлено до бюджетного відшкодування.
Як наслідок, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 16.09.2015 №0000182800 відповідачем-1 збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Аскоп-Україна» на суму податку на додану вартість 2 263 657,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 130 194,00 грн.
Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ «Аскоп-Україна» оскаржило податкове повідомлення-рішення від 22.07.2015 №0002512202 у судовому порядку та постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.11.2015 №826/15497/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 позов задоволено, зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.07.2015 №0002512202.
Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.07.2015 №0002512202 з підстав необґрунтованості висновків контролюючого органу про порушення ТОВ «Аскоп-Україна» податкового законодавства при визначенні розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 263 657,00 грн., викладених в акті №27/26-53-22-02-26-30579869 від 01.07.2015.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи те, що підставою для збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Аскоп-Україна» на суму податку на додану вартість 2 263 657,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 130 194,00 грн. були виключно висновки акта попередньої перевірки позивача, результати якого визнані протиправними та скасовані судовим рішенням, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку про необґрунтованість та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.09.2015 №0000182800 та наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача-1 №0000162800 від 16.09.2015, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 294 055,00 грн., суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що TOB «Аскоп-Україна» подано уточнюючі розрахунки з заявленими сумами бюджетного відшкодування, а саме:
за березень 2012 року у сумі 283 859 грн. відображену в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року (вх.№064729097 від 07.11.2014);
за жовтень 2012 року у сумі 2 028 071 грн., відображену в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року (вх.№9065127670 від 10.11.2014);
за березень 2013 року у сумі 394 718 грн., відображену в уточнюючому розрахунку до податкової декларації за березень 2013 року (вх. №065234396 від 10.11.2014);
за червень 2013 року у сумі 1 587 407 грн., відображену в уточнюючому розрахунку до задаткової з ПДВ за червень 2013 року (вх. №065303932 від 11.11.2014).
Відповідачем-1 проведено перевірку вищезазначених уточнюючих розрахунків із заявленими сумами бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника (акт документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Аскоп-Україна» від 29.12.2014 №8998/26-53-15-02/30579869) правомірності бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2011 року, січень, березень, жовтень 2012 року, березень, червень 2013 року, вересень 2014 року) та зроблено висновки про заниження позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок. У зв'язку із цим позивачу було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015 №0000131502, в якому зазначено, що ТОВ «Аскоп-України» добровільно відмовляється від отримання суми заниження як бюджетного відшкодування, а сума 4 294 055,00 грн. підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.
Податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015 №0000131502 не оскаржувалось позивачем.
ТОВ «Аскоп-Україна» наполягало на тому, що при заявленні суми бюджетного відшкодування у розмірі 4 294 055,00 грн. у податковій декларації за квітень 2015 року дотрималось вимог податкового законодавства та податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015 №0000131502 не може бути перешкодою в отриманні бюджетного відшкодування вказаної суми.
Суд вважає наведені доводи позивача обґрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно із абзацом «а» пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Тобто, відповідно до наведеної норми, вважається, що платних податків відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування саме у звітному (податковому) періоді та не передбачено втрату права платника на отримання відповідної суми бюджетного відшкодування у наступних податкових періодах.
Позивачем вказано на те, що виявлена контролюючим органом сума заниження від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 6 476 496,00 грн. включена ним до рядку 26 декларації (залишок від'ємного значення попередніх звітних періодів) у податковій декларації за лютий 2015 року, на виконання вимог пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України (т. І а.с. 211-215).
В подальшому суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 4 294 055,00 грн. заявлено ТОВ «Аскоп-України» до бюджетного відшкодування за квітень 2015 року, що не суперечить вимогам Податкового кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Аскоп-України» правомірно заявлено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 4 294 055,00 грн. до бюджетного відшкодування у податковій декларації за квітень 2015 року, з огляду на що податкове повідомлення-рішення №0000162800 від 16.09.2015, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 294 055,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 5 706 742,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Наведені норми пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України узгоджуються з пунктами 6 та 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №39).
Пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин Податковим кодексом України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.
Як встановлено матеріалами справи, за результатом перевірки правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2015 року (акт №6820/26-53-28/30579869) не підтверджено право ТОВ «Аскоп-Україна» на отримання бюджетного відшкодування у сумі 5 706 742,00 грн. та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Таким чином, у відповідача-1 не виникло обов'язку зі складання та подання відповідачу-2 висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету у спірних правовідносинах.
Отже, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 5 706 742,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через відповідача-2 на користь позивача заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 5 706 742,00 грн., суд зазначає наступне.
На момент виникнення спірних правовідносин надання інспекцією висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, було передбачено статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком № 39.
Законами України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 200 Податкового кодексу України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.
У зв'язку з прийняттям вказаних змін до Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 визнано таким, що втратив чинність Порядок №39.
Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент розгляду цієї справи) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
На підставі пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).
Вказані норми статті 200 Податкового кодексу України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 (далі - Порядок №26).
Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до 01.02.2017 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Станом на час розгляду справи у суді Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.
Крім того, за інформацією, наведеною в листі Державної фіскальної служби України від 26.07.2017 №16189/6/99-99-12-03-02-15 «Про розгляд звернень щодо Тимчасового реєстру», скерованого на адресу товариства, на сьогодні чинним законодавством не передбачено механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структури такого реєстру (т. ІІІ а.с. 61-63).
За таких обставин, із врахуванням встановленого судом права ТОВ «Аскоп-Україна» на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 5706742,00 грн., а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такі способи захисту порушеного права як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 5706742,00 грн., які охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через відповідача-2 на користь позивача заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 5 706 742,00 грн.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 №826/7380/15.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.
Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0000162800 від 16.09.2015, №0000182800 від 16.09.2015.
3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 5 706 742,00 грн. (п'ять мільйонів сімсот шість тисяч сімсот сорок дві гривні 00 коп.).
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» сплачений судовий збір у розмірі 90473,13 грн. (дев'яносто тисяч чотириста сімдесят три гривні 13 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (ЄДРПОУ 30579869, адреса: 02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, 1 поверх, літера Б).
Відповідач-1: Головне управління ДПС у м. Києва (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04655, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).
Відповідач-2: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783, адреса: 01601, м.Київ, вул. Терещенківська, 11-а).
Суддя Н.М. Клименчук