Справа № 560/3687/19
іменем України
20 січня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі територіального підрозділу Білогірського районного сектора Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі територіального підрозділу Білогірського районного сектора Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби (УДМС) України в Хмельницькій області в особі Білогірського районного відділу УДМС України в Хмельницькій області в оформленні та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітнім ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби (УДМС) України в Хмельницькій області в особі Білогірського районного відділу УДМС України в Хмельницькій області - оформити та видати паспорт громадянина України неповнолітнім ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.09.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі своїх релігійних переконань та з метою недопущення порушення прав і законних інтересів, звернулись з письмовими заявами до Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі територіального підрозділу Білогірського районного сектора Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій з приводу видачі їм паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до чинного Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII, без застосування засобів ЄДДР. Однак, листами №6814.20-422/6814.20.1-19, №6814.20-423/6814.20.1-19 від 08.10.2019 відповідачем відмовлено з посиланням на постанову КМУ від 25.03.2015 за №302. Позивач вважає, що відповідач порушує права та інтереси її синів, відмовляючи у оформленні паспорта у формі книжечки.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 12.12.2019 надано відзив на адміністративний позов, зі змісту якого останній заперечує проти задоволення позову та зазначає, що запровадження в Україні біометричних паспортів обумовлене Планом дій до введення безвізового режиму з Євросоюзом, схваленим у листопаді 2010 року. Частиною 4 статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон України №5492-VI) передбачено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Крім того, прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", з 1 листопада 2016 року припиняється. Станом на червень 2017 року всі органи та підрозділи міграційної служби у тому числі й УДМС у Хмельницькій області забезпечені матеріально-технічними ресурсами необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі ID-картки та Дорученням ДМС України № 92/2-17 від 15.06.2017 року доручено припинити з 16.06.2017 року в територіальних підрозділах ДМС України прийом заяв на оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року. На виконання, вищевказаного Доручення, з 16.06.2017 року в територіальних підрозділах ДМС України прийом заяв на оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року припинено. Обов'язок з отримання паспорта громадянина України повинен реалізовуватися відповідно до вимог закону України "Про Єдиний державний Демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", норми якого не надають жодних привілеїв, переваг або додаткових прав перед іншими громадянами. А тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, оцінивши їх в сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітніх синів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження Серії НОМЕР_1 та Серії НОМЕР_2 виданих 23.04.2003.
Позивач в інтересах неповнолітніх синів звернулася із письмовою заявою до Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі територіального підрозділу Білогірського районного сектора Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій у якій просила видати бланки паспортів громадянина України виключно у вигляді паспортної книжечки, так як її сини через їх релігійні переконання відмовляються від внесення інформації до безконтактного електронного носія, що імплантований у відповідний бланк документа.
Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі територіального підрозділу Білогірського районного сектора Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій листами від 08.10.2019 надав відповідь про те, що згідно з чинним законодавством України паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, а прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, з 1 листопада 2016 року припиняється. На день звернення позивача із заявою УДМС України в Хмельницькій області було забезпечене матеріально-технічними ресурсами необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджені постановою № 302.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо оформлення паспортів громадянина України у формі паспортної книжечки протиправною, позивач звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-III (далі Закон №2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Так, згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно зі статтею 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.
Відповідно до частин другої, четвертої та шостої статті 14 Закону №5492-VI, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Отже, вказаним Законом передбачено можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.
Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону №5492-VI уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Зі змісту вищенаведеної норми встановлено, що законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявнику у видачі документа. Водночас вказаним Законом не передбачено визначення поняття "документ".
Разом з цим відповідно до статті 21 Закону №5492-VI паспортом громадянина України є документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Отже, відповідач у своїх листах на звернення позивача зобов'язаний був вказати одну з вище перерахованих підстав для відмови у оформленні паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у формі книжечки, оскільки паспорт громадянина України в розумінні статті 21 вказаного Закону є документом.
Суд встановив, що відповідач своїми листами лише повідомив заявнику про те, що паспорт громадянина України по досягненню відповідного віку видається виключно у формі картки, зазначивши при цьому, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 Державна міграційна служба України до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року може здійснювати оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ , виключно громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служб оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах не прийняв жодного рішення про відмову чи видачу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 паспортів громадянина України у вигляді паспортної книжечки та не навів будь-яких правових підстав для відмови у проведенні оформлення паспортів громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
Зважаючи на те, що відповідачем не наведено жодних зауважень щодо поданої заяви та доданих до неї документів, з урахуванням статті 16 Закону №5492-VI суд дійшов висновку, що відповідач проявив бездіяльність щодо не оформлення паспортві громадянина України у формі паспортних книжечок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що видача паспорта у формі книжечки вже не є можливою, з огляду на наступне.
Як зазначено вище, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено два рівнозначних альтернативних варіанта оформлення документа, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а саме: паспорт у вигляді паспортної книжечки або паспортна картка.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" також передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки.
За вказаних обставин, посилання відповідача на відсутність можливості у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки є безпідставні.
Суд погоджується з твердженням позивача, що відповідач своєю бездіяльністю щодо не оформлення паспорта громадянина України неповнолітнім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки порушує особисті права її синів, що не відповідає основоположним приписам Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997), з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 22 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
У статті 35 Конституції України закріплено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Так, у п.125 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.07.2014 по справі "S.A.S. проти Франції" (Заява №43835/11) зазначено: "… 125. Хоча релігійна свобода є передусім справою совісті кожної окремої людини, вона також означає право людини на свободу сповідувати свою релігію одноособово і приватно або спільно з іншими, прилюдно та у колі своїх одновірців. У статті 9 перелічені різні форми, в яких людина може реалізовувати право на сповідування своєї релігії або переконань - це можуть бути богослужіння, вчення, а також виконання та дотримання релігійних обрядів (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Cha'are Shalom Ve Tsedek проти Франції» [ВП], №27417/95, §73, ECHR 2000-VII, і згадане вище рішення у справі Leyla Sahin, § 105). Однак гарантії статті 9 не поширюються на кожну дію, на вчинення якої особу спонукає чи надихає релігія або переконання, і ця стаття не завжди гарантує особі право поводити себе у публічній сфері так, як приписує її релігія або переконання (див., наприклад, рішення у справі «Arrowsmith проти Сполученого Королівства, №7050/75, доповідь Комісії від 12.10.1978, DR 19; рішення у справі «Kalac проти Туреччини» від 1.07.1997, §27, Reports of Judgments and Decisions 1997-IV; та згадане вище рішення у справі Leyla Sahin, §§105 і 121). […] 161. Суд нагадує, що загальна політика або заходи, які призводять до непропорційно серйозних негативних наслідків для певної групи людей, можуть вважатися дискримінаційними, навіть якщо вони не спрямовані конкретно проти цієї групи і не мають дискримінаційної мети (див., серед інших джерел, рішення у справі «D.H. та інші проти Чеської Республіки» [ВП], № 57325/00, §§ 175 і 184-185, ECHR 2007-IV). Але дискримінаційного характеру така політика чи заходи набувають лише у випадку, якщо вони не мають під собою «об'єктивних і достатніх підстав», тобто, якщо вони не служать досягненню «легітимної мети» або якщо не забезпечено «належного пропорційного співвідношення» між використовуваними засобами та поставленою метою (див. там само, § 196). …".
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду в зразковій справі № Пз/9901/2/18 від 19.09.2018, відповідно до якого Висновки Верховного Суду в цій зразковій справі підлягають застосуванню в типових адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Аналізуючи вищенаведене, необхідно дійти висновку про те, що відповідач прямо порушує права неповнолітніх синів позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передбачені статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, оскільки не оформлення їм паспортів громадянина України у формі паспортної книжечки саме через їх релігійні переконання, які не призводять до негативних наслідків тих чи інших людей та не спрямовані проти цих людей чи держави, обмежує їхні права, що встановлені законом, і не є необхідними в демократичному суспільстві.
Водночас суд зауважує, що відповідно до частин першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд встановив, що права та законні інтереси неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порушені відповідачем, оскільки наявними у матеріалах справи допустимими доказами підтверджена бездіяльність останнього у не оформленні паспортів громадянина України у формі книжечки відповідно до положень чинного законодавства. А тому враховуючи зазначене необхідно зобов'язати Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі територіального підрозділу Білогірського районного сектора Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області оформити та видати бланки паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі територіального підрозділу Білогірського районного сектора Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Білогірського районного відділу УДМС України в Хмельницькій області в оформленні та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітнім ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Білогірського районного відділу УДМС України в Хмельницькій області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-XII.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Білогірського районного відділу УДМС України в Хмельницькій області оформити та видати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-XII.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , паспорт - серія НОМЕР_3 )
Відповідач:Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі територіального підрозділу Білогірського районного сектора Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (вул. Шевченка, 52,Білогір'я,Білогірський район, Хмельницька область,30200 , ідентифікаційний код - 37864148)
Головуючий суддя О.П. Шевчук