про залишення позовної заяви без руху
20 січня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/126/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору,
встановила:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Григоренко Михайло Юрійовича від 27.12.2019 року про стягнення виконавчого збору на суму 173340,97 грн. з ТОВ "Амалтея", яка винесена в рамках виконавчого провадження №57399145.
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Криворучко Надії Миколаївні від 18.03.2019 року про стягнення виконавчого збору на суму 155464,22 грн. з ТОВ "Амалтея", яка винесена в рамках виконавчого провадження №58642933.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З наведеного вище вбачається, що звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить захистити порушені права шляхом скасування двох постанов державного виконавця: про стягнення виконавчого збору на суму 173340,97 грн. у виконавчому провадженні №57399145 та про стягнення виконавчого збору на суму 155464,22 грн. у виконавчому провадженні №58642933.
Суд зазначає, що оскаржені рішення є окремими рішеннями суб'єкта владних повноважень, кожне з яких є таким, що тягне за собою зміну майнового стану позивача, отже позовні вимоги, щодо визнання їх протиправними та скасування є майновими, а суми постанов про стягнення виконавчого збору є ціною позову для кожної вимоги окремо.
Тобто, позивач звернувшись до суду з даним позовом, фактично, вбачає порушення своїх прав двома рішенням суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру.
Стосовно заявлених позовних вимог та вимог процесуального законодавства при зверненні до суду слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Так, згідно ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем адміністративного позову майнового характеру судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, враховуючи, що позивачем подано позов з двома вимогами майнового характеру - судовий збір становить 4932,07 (2600,11 грн. + 2331,96 грн.=4932,07 грн.):
- за вимогу про скасування постанови про стягнення виконавчого збору на суму 173340,97грн. у виконавчому провадженні №57399145-2600,11 грн.(173340,97*1,5%=2600,11 грн.)
- за вимогу про скасування постанови про стягнення виконавчого збору на суму на суму 155464,22 грн. у виконавчому провадженні №58642933-2331,96грн.(155464,22 грн.*1,5%=2331,96 грн.)
Дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи судом встановлено, що позивачем надано платіжне доручення №ПН1539 від 13.01.2020 року на суму 4204,00 грн.
Таким чином, на даний час сума недоплаченого судового збору становить 728,07 грн. (4932,07 грн. - 4204 грн.=728,07 грн.).
Окрім вказаного п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України додатково наведений перелік вимог до позовної заяви, зокрема в ній має бути: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно ч.1 ст. 42, ч.1,3 ст. 46 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно визначень, наведених в п.п.1,2 ч.1 ст. 4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
2) публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Таким чином, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, здійснення яким публічно-владних управлінських функцій, в тому числі на виконання делегованих повноважень призвели до виникнення спору, за вирішенням якого позивач звернувся до суду.
Окрім зазначеного, ч. 3 ст. 287 КАС України передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
З огляду на викладене, при оскаржені дій, рішень, бездіяльності органу державної виконавчої служби, відповідачем є орган державної виконавчої служби, який прийняв спірні рішення, вчинив дії або допустив бездіяльність.
Натомість, ТОВ "Амалтея" в рамках даного позову заявлено вимогу про визнання протиправною та скасування постанови Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 18.03.2019 року, яка винесена в рамках виконавчого провадження №58642933, тоді як відповідачем зазначено інший орган державної виконавчої служби - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Отже, позивачу необхідно подати належним чином оформлену позовну заяву з зазначенням у ній усіх відповідачів, до яких спрямовані позовні вимоги.
Окрім викладеного, ч. 3 ст. 287 КАС України передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року №17 ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Крім того, пунктом 2 встановлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.
Статтею 6 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п.3 Розд. І Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5 “Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України”, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за №1302/29432, органами державної виконавчої служби є:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві);
відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві;
управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень);
відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень;
районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).
Отже, в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби. У зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
Тому позивачу, з урахуванням викладеного, слід визначитись з належним відповідачем по справі та, в разі необхідності, подати оформлену позовну заяву з зазначенням належного відповідача.
Також, згідно ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, ТОВ "Амалтея" зазначаючи в позові, що про оскаржені рішення (постанови від 18.03.2019 та від 27.12.2019 року орган) підприємству стало відомо 08.01.2020 року надає докази на підтвердження викладеного тільки відносно однієї з постанов - постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Григоренка Михайла Юрійовича від 27.12.2019 року про стягнення виконавчого збору на суму 173340,97 грн. з ТОВ "Амалтея", яка винесена в рамках виконавчого провадження №57399145.
Відносно іншої оскарженої постанови - постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Криворучко Надії Миколаївні від 18.03.2019 року про стягнення виконавчого збору на суму 155464,22 грн. з ТОВ "Амалтея", яка винесена в рамках виконавчого провадження №58642933, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що про її існування підприємству стало відомо 08.01.2020 року.
З огляду на зазначене, відповідачу необхідно надати суду докази, на підтвердження, зазначеного ним в позові твердження про те, що йому стало відомо про існування постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Криворучко Надії Миколаївні від 18.03.2019 року про стягнення виконавчого збору на суму 155464,22 грн. з ТОВ "Амалтея", яка винесена в рамках виконавчого провадження №58642933 лише 08.01.2020 року.
Таким чином, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме необхідно:
- подати докази доплати судового збору на суму 728,07 грн.;
- подати належним чином оформлену позовну заяву з зазначенням у ній усіх відповідачів, до яких спрямовані позовні вимоги з урахуванням змісту даної ухвали;
- визначитись з належним відповідачем по справі (стосується первісного відповідача - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України );
- надати суду докази, на підтвердження, зазначеного ним в позові твердження про те, що йому стало відомо про існування постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Криворучко Надії Миколаївні від 18.03.2019 року про стягнення виконавчого збору на суму 155464,22 грн. з ТОВ "Амалтея", яка винесена в рамках виконавчого провадження №58642933 лише 08.01.2020 року.
Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/126/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.В. Ковбій