про залишення позовної заяви без руху
20 січня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/123/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- звільнити по ОСОБА_1 від судового збору;
- визнати дії ГУ ПФУ в Херсонській області протиправними, зобов'язати виконати Постанову КМУ 654;
- стягнути на користь позивача задану матеріальну шкоду: 2850,00 грн. основної недоплати на дитину; 1503,70 грн. інфляційних збитків; 281,64 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ;
- стягнути моральну шкоду 23000,00 грн.
Положеннями ч.1 ст.171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи, суддя приходить до висновку щодо його невідповідності вимогам Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Так, ч. 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Однак, як вбачається з наданих матеріалів, ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, а не з позовною заявою, як визначено законодавством.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вказаних вимог позивачем не зазначено в адміністративному позові власні реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта та адресу електронної пошти, щодо відповідача - ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, засоби зв'язку та адреса електронної пошти.
Положеннями п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З прохальної частини адміністративного позову слідує, що ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати виконати Постанову КМУ 654, однак не зазначено, які саме дії суд має визнати протиправними та які дії необхідно зобов'язати виконати територіальний орган ПФУ.
Згідно з п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, в адміністративному позові відсутнє вказане підтвердження, що не відповідає вимогам КАС України.
Крім того, ч. ч. 1, 4 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами 2, 4, 5 статті 94 КАС України передбачено, що письмовими доказами є документ (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем в порушення вказаних вимог до адміністративного позову долучено копії документів, які не засвідчені в установленому законом порядку.
Крім того, позивач у прохальній частині позову не вказав періоду несплати йому органом ПФУ доплати до пенсії за неповнолітню дитину, а також не надав документів для встановлення особи неповнолітньої дитини (копія паспорта або свідоцтва про народження).
Суд зауважує на тому, що позивач у позові посилається на рішення Херсонського міського суду, ухвалене за результатами розгляду справи № 766/5700/17, проте копії наведеного рішення до суду не надано.
Щодо сплати судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачає встановлення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня 2020 року, в сумі 2102,00 грн.
Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачена ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведеного вище вбачається, що позовна заява містить вимогу майнового характеру, за яку позивачу необхідно було сплатити судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 840,80 грн. Проте, позивачем не сплачено судовий збір у згаданому розмірі.
Натомість, в тексті позовної заяви, відповідно до положень п.1, 2 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", позивач просить звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку із тяжким майновим становищем.
З приводу даного клопотання суд зазначає наступне.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
На підставі ч. 1, 2 ст. 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору.
Відтак, звільнення позивача від сплати судового збору може розцінюватися як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Окрім цього, зі змісту вимог про звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає підстав для застосування пільг щодо сплати судового збору до позивача, які передбачені ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Отже, у зв'язку з відсутністю пільг щодо сплати судового збору та для забезпечення рівності учасників судового процесу, суд відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Проте, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що стаття 8 Закону України "Про судовий збір" визначає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. А тому, позивач не позбавлений права на звернення до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно надати до суду:
- уточнену позовну заяву, в якій вказати відомості відповідно до п.п.2, 4 ч.5 ст.160 КАС України (власні реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта та адресу електронної пошти, щодо відповідача - ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, засоби зв'язку та адреса електронної пошти; які саме дії необхідно визнати протиправними, та зобов'язати відповідача вчинити; вказати період недоплати частини пенсії);
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви.
Керуючись ч.1 ст.169 КАС України, суд
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху та надати позивачу п'ятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи № 540/123/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя С.В. Гомельчук