20 січня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2434/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
встановив:
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - позивач, Академія ім. П. Сагайдачного) звернулася до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі у розмірі 125157,62 грн.
Ухвалою від 20.11.2019 року у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 08.08.2018 року зарахований на перший курс навчання до Академії ім. П. Сагайдачного, 22.08.2018 року зарахований до списків особового складу навчального закладу та на всі види забезпечення. Також 22.08.2018 року між Міністерством оборони та солдатом ОСОБА_1 укладений контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантом вищого навчального закладу. Зокрема, відповідно до пункту 1 даного контракту, відповідач зобов'язується відшкодувати Міноборони витрати, пов'язані з його утриманням у закладі, в якому проходить військова служба (навчання) у разі дострокового припинення контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість. 09.10.2019 року із солдатом ОСОБА_1 розірваний контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України через небажання відповідача проходити навчання, відраховано його з числа курсантів, виключено зі списків особового складу Академії ім. П.Сагайдачного та всіх видів забезпечення, зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у закладі за період з 22.08.2018 року до 10.10.2019 року у сумі 131285,17 грн. Проте, відповідач не виконав покладеного на нього зобов'язання, витрати у сумі 125157,62 грн. не відшкодував. На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 162 КАС України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.11.2019 року відповідачу наданий п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Вказана ухвала направлена відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, яка вказана у позовній заяві, паспорті відповідача, як зареєстроване місце проживання та підтверджена головою Киселівської сільської ради Білозерського району Херсонської області. Дана ухвала повернута до суду з відміткою Укрпошти "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення: не проживає".
З метою забезпечення повідомлення відповідача про розгляд адміністративної справи, суд повторно направив на адресу відповідача ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви, які повернуті до суду з відміткою Укрпошти "не проживає".
Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За змістом ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
На підставі викладеного вище, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про розгляд адміністративної справи та встановленого йому строку для подання відзиву по справі, відтак здійснює розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Наказом начальника Академії ім. П. Сагайдачого від 08.08.2018 року № 90-КС (по особовому складу) ОСОБА_1 зараховано на перший курс навчання за спеціалізацією: управління діями інженерних підрозділів військ і сил, спеціалізація - військове управління спеціальність: 253 військове управління (сухопутні війська), шифр і галузь знань - 25 воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону.
Наказом т.в.о. Академії ім. П. Сагайдачого (по стройовій частині) від 22.08.2018 року № 214, солдата ОСОБА_1 з 22.08.2018 року зарахований до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення, а на котлове - з обіду 22.08.2018 року.
22.08.2018 року між Міністерством оборони України в особі начальника Надіональної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та солдатом ОСОБА_1 укладений контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
Згідно з пунктом 1 вказаного контракту ОСОБА_1 , зокрема, зобов'язується, відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані із утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.
30.08.2019 року солдат ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії у зв'язку із небажанням продовжувати незнання, в якому зазначив, що обізнаний із обов'язком відшкодувати витрати, пов'язані із його утриманням у навчальному закладі, на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах" від 12.07.2006 року № 964 та зобов'язується їх відшкодувати.
Наказом начальника Академії ім. П.Сагайдачого від 09.10.2019 року № 87-КС (по особовому складу) із солдатом ОСОБА_1 , розірваний контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, та відрахований з числа курсантів у зв'язку із розірванням контракту, направлений в розпорядження начальника 184 Навчального центру для подальшого проходження стокової військової служби.
Наказом начальника Академії ім. П. Сагайдачого від 10.10.2019 року № 269 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу академії та всіх видів забезпечення, а з котлового - зі сніданку 11.10.2019 року. Зобов'язано ОСОБА_1 відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Академії ім. П. Сагайдачого за період з 22.08.2018 року до 10.10.2019 року в сумі 131285,17 грн.
Згідно з довідкою-розрахунком від 10.10.2019 року № 193, на солдата ОСОБА_1 , курсанта 422-ІК навчальної групи 42, навчального факультету підготовки спеціалістів бойового (оперативного) забезпечення, відрахованого з числа курсантів наказом від 09.10.2019 року № 87-КС через розірвання контракту, у зв'язку з небажанням продовжувати навчання, за період з 22.08.2018 року до 10.10.2019 року витрачені на утримання кошти, які підлягають відшкодуванню у розмірі 131285,17 грн. З довідкою-розрахунком ОСОБА_1 ознайомлений під підпис 10.10.2019 року.
Відповідно до довідки Академії ім. П.Сагайдачного від 07.11.2019 року № 1226, курсант ОСОБА_1 відшкодував 11.10.2019 року витрати на власне утримання у розмірі 6127,55 грн. Станом на 07.11.2019 року заборгованість складає 125157,62 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 року № 1934-XII (далі - Закон № 1934-XII) визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Відповідно до ст. 15 Закону № 1934-XII фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
За змістом ч. 2 - 5 ст. 25 Закону № 2232-XII порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Як визначено пунктами 1.5, 1.7 Положення про вищі військові навчальні заклади, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27.05.2015 року № 240, до вищих військових навчальних закладів належать: військові університети, військові академії, військові інститути, військові коледжі. Вищі військові навчальні заклади входять до структури Збройних Сил України, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони України.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абз. 3, 6 ч. 2 ст. 23 цього Закону (ч. 5 ст. 25 Закону № 2232-XII).
Відтак, навчаючись у вищому військовому навчальному закладі Міноборони, особа проходить військову службу, що в розумінні п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України є публічною службою.
Частиною 10 статтті 25 Закону № 2232-XII передбачений обов'язок громадян, яких відраховано з військових навчальних закладів Збройних Сил України через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, відшкодувати витрати, пов'язані з їх утриманням відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 затверджений Порядок "Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах" (далі - Порядок № 964), який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Пунктом 3 Порядку № 964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
З метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ розроблений Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок № 419).
Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку № 419, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення, передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Витрати на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби (п. 2.1.2 Порядку № 419).
Витрати на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях (п. 2.1.4. Порядку № 419).
До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія (п. 2.1.6. Порядку № 419).
Пунктом 4 Порядку № 964 встановлено, що розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Відповідно до п. 7 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Згідно з п. 8 Порядку № 964, сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони.
Суд зазначає, що обов'язок щодо відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, передбачений законодавством та закріплений у контракті проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Так, суд встановив, що 22.08.2018 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії та старшим солдатом ОСОБА_1 укладений контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відповідно до якого відповідач зобов'язувався сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів та добровільно відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням у вищому військовому закладі, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.
Суд відмічає, що курсанти, які навчаються в Академії ім. П.Сагайдачного перебувають на повному державному забезпечені. Міністерство оборони України є уповноваженим органом, який здійснює функції держави у спірних відносинах, а Академія є бюджетною установою та утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Витрати, які відшкодовані за утримання у вищому навчальному закладі зараховуються до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Національної академії, виключно на утримання курсантів.
Тобто, відповідно до контракту між позивачем та ОСОБА_1 останній був ознайомлений із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), і відповідач добровільно взяв на себе певні зобов'язання.
Втім, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на даний час не відшкодував в повному обсязі кошти, які витрачені на його утримання. У той же час, відповідач самостійно визнав свій обов'язок, підписавши зобов'язання у письмовому вигляді.
Отже, Академія ім. П.Сагайдачного мала право та підстави для звернення до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат.
Варто відмітити, що кошти, які просить стягнути позивач, не є вартістю навчання (освіти), а є вартістю утримання у навчальному закладі.
Так, судом встановлено, що Міністерство оборони України є уповноваженим органом, який здійснює функції держави у спірних відносинах, а Академія є бюджетною установою та утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Витрати, які відшкодовані за утримання у вищому навчальному закладі зараховуються до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Національної академії, виключно на утримання курсантів.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач належними та допустимими доказами довів правомірності своїх вимог щодо стягнення з відповідача витрат на утримання у вищому навчальному закладі у розмірі 125157,62 грн.
Натомість відповідач не надав суду відзиву на позов, чим визнав позовні вимоги. Не надані відповідачем також докази сплати суми 125157,62 грн.
За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак, відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (код ЄДРПОУ 08410370, 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32) витрати, пов'язані з утриманням у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, у розмірі 125157 (сто двадцять п'ять тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 62 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 106030000