Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
"20" січня 2020 р. справа № 520/10957/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Котеньова О.Г. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного військово-медичного управління Збройних Сил України, Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, 12 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, третя особа - Міністерство оборони України, про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до 2 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова, Головного військово-медичного управління Збройних Сил України, третя особа - Міністерство оборони України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Військово-лікарської комісії Північного регіону, що зазначено у його вих. від 05.05.2018 № 329 щодо начебто відсутності компетенції і підстав для розгляду заяви позивача від 24.04.2018 про перегляд постанови госпітальної військово-лікарської комісії (далі - ГВЛК) від 14.02.2013 № 315 про ступень придатності позивача до військової служби (далі - Заява-1) у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення);
- визнати протиправними дії Військово-лікарської комісії Північного регіону, що зазначені у його вих. від 05.05.2018 № 329 щодо повернення Заяви-1 у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення без її розгляду Немишлянському районному військовому комісаріату м. Харкова та зобов'язати Військово-лікарську комісію Північного регіону утриматися від вчинення дій щодо повернення даної заяви без її розгляду;
- встановити наявність компетенції (повноважень) Військово-лікарської комісії Північного регіону щодо розгляду нею Заяви-1 у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення;
- поновити право позивача на перегляд постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень його придатності до військової служби, що встановлено у термін 5 років після звільнення до остаточного вирішення цього питання у порядку п. 3.13 розділу II даного Положення;
- визнати протиправною бездіяльність Військово-лікарської комісії Північного регіону щодо усунення нею від розгляду Заяви-1 у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення та зобов'язати Військово-лікарську комісію Північного регіону розглянути Заяву-1;
- визнати протиправною бездіяльність Військово-лікарської комісії Північного регіону щодо усунення нею від розгляду Заяви-1 у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення та зобов'язати Військово-лікарську комісію Північного регіону задовольнити Заяву-1;
- стягнути з Військово-лікарської комісії Північного регіону кошти в сумі 2 144 448 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його дискримінацією по відношенню до позивача, яка виявилась у його протиправних рішеннях, діях та бездіяльності;
- стягнути з Військово-лікарської комісії Північного регіону кошти в сумі 536 112 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю;
- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, що зазначено у його вих. від 31.07.2018 № 3423 щодо начебто неможливості вирішення ним без порушення чинного законодавства України питань по суті заяв позивача від 24.07.2018 (далі - Заява-2) та від 26.07.2018 (далі - Заява-3) стосовно перегляду постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень придатності позивача до військової служби у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення, вжиття заходів щодо поновлення порушених прав позивача Військово-лікарською комісією Північного регіону, яка перебуває у прямому підпорядкуванні Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України;
- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо нездійснення нею своїх повноважень згідно Положення щодо проведення медичного огляду позивача, здійснення керування Військово-лікарською комісією Північного регіону стосовно забезпечення прав та законних інтересів позивача на перегляд постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень його придатності до військової служби у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення;
- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо неповернення позивачу копії медичної картки стаціонарного хворого (далі - МКСХ) № 4577. яка була надана позивачем до Заяви- 2 на вимогу посадової особи Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України та зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України повернути позивачу копію МКСХ № 4577, що є власністю позивача;
- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо ненадання відповіді на заяву позивача від 31.07.2018 щодо забезпечення його порушеного права на перегляд постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень придатності позивача до військової служби у порядку, визначеному п.3.13 розділу II Положення та заключення контракту на військову службу (далі - Заява-4) та зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України розглянути Заяву-4;
- поновити право позивача на перегляд постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень його придатності до військової служби, що встановлено у термін 5 років після звільнення до остаточного вирішення цього питання у порядку п. 3.13 розділу II даного Положення;
- стягнути з Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України кошти в сумі 2 144 448 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його дискримінацією по відношенню до позивача, яка виявилась у його протиправних рішеннях, діях та бездіяльності;
- стягнути з Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України кошти в сумі 536 112 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю;
- визнати протиправною бездіяльність Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова, що зазначена у його вих. Від 21.05.2018 № 3/1008 щодо невиконання ним законних дій по забезпеченню прав та законних інтересів позивача щодо перегляду постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень придатності позивача до військової служби у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення та зобов'язати Немишлянський районний військовий комісаріат м. Харкова невідкладно направити Військово-лікарській комісії Північного регіону для розгляду Заяву-1;
- поновити право позивача на перегляд постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень його придатності до військової служби, що встановлено у термін 5 років після звільнення у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення до остаточного вирішення цього питання;
- стягнути з Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова кошти в сумі 2 144 448 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його дискримінацією по відношенню до позивача, яка виявилась у протиправних рішеннях, діях та бездіяльності Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова;
- стягнути з Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова кошти в сумі 536 112 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю;
- визнати протиправною бездіяльність Головного військово-медичного управління Збройних Сил України щодо відмови ним у реєстрації телефонного звернення позивача від 26.06.2018 та зобов'язати Головне військово-медичного управління Збройних Сил України його зареєструвати це звернення та надати на нього відповідь;
- стягнути з Головного військово-медичного управління Збройних Сил України кошти в сумі 536 112 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю.
За допомогою системи "Електронний суд" позивачем надано заяву про відвід судді Котеньова О.Г. вх.№01-26/9/20 від 02.01.2020.
Суд зазначає, що порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу регламентується ст. 40 КАС України, відповідно до якої питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід судді передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.
Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин четвертої та п'ятої цієї статті не застосовуються.
Питання про відвід судді Великої Палати розглядає Велика Палата. У розгляді Великою Палатою питання про відвід не бере участі суддя, якому такий відвід заявлено.
Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що розгляд заяви про відвід у судовому засіданні за заявою учасника справи не передбачено, питання про відвід вирішується у порядку письмового провадження.
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В обґрунтування вказаної заяви про відвід позивачем зазначено, що суддя Котеньов О.Г., постановляючи ухвалу від 17.12.2019 про відмову у прийнятті до розгляду заяв позивача від 05.12.2019 та 17.12.2019 про уточнення позовних вимог, незаконно обмежив законні процесуальні права позивача на уточнення та збільшення позовних вимог, грубо порушивши засади верховенства права та завдання адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Підстави для відводу судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Зазначений вище перелік підстав для відводу судді є вичерпним.
Питання про відвід суд вирішує в порядку, передбаченому ст.39-41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вивчивши доводи заяви про відвід судді, судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Також, відповідно до ч.3 ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Щодо зазначених у заяві вх.№01-26/9/20 від 02.01.2020 процесуальних порушень, що мали місце, на думку позивача, щодо вирішення заяв позивача про уточнення позовних вимог, суд зазначає, що незгода із процесуальними рішеннями суду під час розгляду справи підлягає оскарженню у порядку, встановленому КАС України.
При цьому суд зазначає, що твердження позивача у заяві вх.№01-26/9/20 від 02.01.2020 про те, що підставою відводу не є його незгода з процесуальними рішеннями судді, не відповідають фактичному змісту заяви, оскільки висновки позивача про очевидну, на його думку, упередженість та необ'єктивність судді Котеньова О.Г. зроблені саме на підставі незгоди із процесуальними рішеннями судді Котеньова О.Г.
Відповідно до положень ч.4 ст.36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Окремо суд зазначає, що у разі наявності у позивача сумнів у неупередженості судді позивач повинен був обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не наведено підстави для відводу судді, передбачені ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Частиною 4 статті 40 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з положеннями п.8 ч.2 ст.236, суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі до вирішення питання про відвід.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-41, 236, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Зупинити провадження у адміністративній справі № 520/10957/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного військово-медичного управління Збройних Сил України, Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, 12 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, третя особа - Міністерство оборони України, про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - до вирішення питання про відвід.
Передати справу у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу у повному обсязі виготовлено 20 січня 2020 року.
Суддя О.Г. Котеньов