Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 січня 2020 р. № 520/13908/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу пільгової роботи, оформленої рішенням управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.09.2019 №004527;
- скасувати рішення управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.09.2019 №004527 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п.2.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу пільгової роботи;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п.2.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 27.08.2019, з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами звернення позивача з заявою до відповідача щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідач рішенням управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.09.2019 №004527 відмовив позивачу у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, що зумовило позивача звернутись до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 23ю12.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Представником відповідача надано до суду 11.01.2020 року відзив на позов, в якому відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, з посиланням на те, що оскільки перша атестація на підприємстві проведена після 21.08.1997 року, то у відповідності до пункту 4.4 Порядку № 383 до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати. Отже, Головне управління правомірно не зарахувало період роботи ОСОБА_1 з 22.08.1992 року до пільгового стажу.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач звернувся до Головного управління за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 та надав довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.06.2019 року № БМЕС-12/123, видану «Харківським територіальним управлінням» філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АО "Укрзалізниця".
Заява ОСОБА_1 та надані до неї документи щодо підтвердження пільгового стажу роботи розглянуті, та ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення від 27.09.2019 №004527 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п.2.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу пільгової роботи.
Так, відповідачем встановлено, що позивач працював на Будівельно- монтажному поїзді № 655 Південної залізниці:
- з 01.08.1986 року (нак. № 100 від 22.07.1986 року) по 03.01.1988 року (нак. № 03 від 04.01.1988 року) майстром будівельних та монтажних робіт;
- з 14.12.1988 року (нак. № 198 від 14.12.1988 року) по 01.02.1993 року (нак. № 46 від 01.02.1993 року) виконувачем обов'язків виконроба;
- з 02.02.1993 року (№ 46 від 01.02.1993 року) по 28.12.1994 року (нак. № 48 від 28.12.1994 року) виконробом і виконував обов'язки майстра будівельних та монтажних робіт на новому капітальному будівництві об'єктів соцкультпобуту та залізничних будівельних споруд на посаді майстра будівельних та монтажних робіт, в.о. виконроба, виконроб, що передбачені Списком № 2 розділ XXVII підрозділ б) Керівники і спеціалісти підпункт 22900006-23419 Майстри будівельних і монтажних, робіт 22900006- 2441 Виконавці робіт код КП 1223.2 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 162 від 11.03.1994 року.
У вказаній довідці зазначено, що первинна атестація на підприємстві була проведена у 1999 році.
До заяви про призначення пенсії Позивачем було додано копію наказу керівника Будівельно-монтажного поїзду № 655 від 27.07.1999 р. «Про результати проведеної атестації в БМП-655. 10.06.99».
Не погоджуючись з вказаної відмовою, вважаючи її неправомірною та стверджуючи про наявність підстав для призначення пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Водночас, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п.п. 2, 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Пунктом 10 Порядку № 383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
З системного аналізу вказаних норм видно, що пенсія за віком на пільгових умовах призначається за певних умов, а саме:
лише працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1;
за результатами атестації робочих місць;
після досягнення чоловіками 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з яких не менше 10 років на зазначених роботах.
При цьому, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, зокрема, щодо умов праці (зокрема, повноти робочого дня) за час виконання роботи, як до 21 серпня 1992 року, так і після 21 серпня 1992 року, трудовий стаж встановлюється відповідно до Порядку № 637 на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Поряд з цим, відповідно до пп. 4.1, 4.4, 4.5 п. 4, п. 4 Порядку № 383 згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Відповідно до пунктів 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442 (набрав чинності з 21 серпня 1992 року, далі - Порядок №442), атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 зазначеного Порядку встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Зі змісту вказаних положень вбачається, що дійсно, до пільгового стажу зараховується період роботи із шкідливими умовами праці на підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць - у період з 18 жовтня 1986 року по 20 серпня 1992 року, проте наступний період - після набуття чинності Порядком, має бути результат атестації робочих місць відповідно до вимог Порядку № 383.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.
Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку № 383 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Верховний Суд України у постановах від 10 березня 2015 року (справа № 21-51а15), від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), від 2 грудня 2015 року (справа № 21-1329а15) висловлював правову позицію стосовно відсутності законних підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом, зокрема у постанові від 29 серпня 2019 року по справі №501/1012/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Від наведених вище правових висновків Верховного Суду та Верховного Суду України щодо застосування викладених норм права у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду не відступала.
Так, відповідачем надано до матеріалів справи архівну копію наказу керівника Будівельно-монтажного поїзду № 655 від 27.07.1999 р. «Про результати проведеної атестації в БМП-655. 10.06.99», отже, атестацію на підприємстві позивача проведено після 21.08.1997 р., а саме 27.07.1999 р.
На підставі наявних доказів, суд приходить до висновків, що атестація в період з 21.08.1992 р. по 27.07.1999 р. на підприємстві якому працював позивач, не проводилася.
Таким чином, оскільки перша атестація на підприємстві проведена після 21.08.1997 року, то у відповідності до пункту 4.4 Порядку № 383 до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати.
При цьому, як вбачається з відзиву на позов, відповідач в якості підстави для не зарахування позивачу пільгового стажу в періоди з 22.08.1992 року посилається виключно на обставини відсутності першої атестації робочого місця до 21.08.1997 р., у той час як обставини віднесення професій позивача до пільгових за Списком № 2- відповідачем під сумнів не ставиться
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Таким чином, враховуючи, що первинна атестація робочого місця позивача була проведена лише 27.07.1999 року згідно наказу керівника Будівельно - монтажного поїзду № 655, «Про результати проведення атестації в БМП-655.10.06.99», тобто після 21.08.1997 р., то відповідачем, у даному випадку, вірно застосовано положення п. 4.4 Порядку №383 та правомірно не зарахованого до пільгового стажу позивача період роботи з 22.08.1992 року, що свідчить про відсутність підстав вважати протиправними дій та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п.2.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу пільгової роботи.
Суд не приймає посилання позивача щодо необхідності зарахуванні спірного періоду роботи до пільгового стажу лише на підставі записів трудової книжки, оскільки згідно приписів ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку №383 обов'язковою умовою зарахування періоду роботи до пільгового стажу є результати атестації вказаного робочого місця за умовами праці.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Горшкова